Справа № 2208/788/12
Провадження № 22-ц/4820/947/21
30 червня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
за участю: прокурора Пронозюка В.І., представника апелянта ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2208/788/12 за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Староушицька селищна рада, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки у державну власність, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2012 року (суддя Вдовичинський А.В.).
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора та представника апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У січні 2012 року Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської РДА звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держкомзему у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.
В обґрунтування позову зазначалось, що в ході проведеної Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки встановлено, що ОСОБА_4 у квітні 2006 року, обіймаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, будучи службовою особою, умисно, всупереч інтересам служби, перевищуючи службові повноваження, за попередньою змовою з начальником управління Держкомзему у Кам'янець-Подільському районі, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 користується земельною ділянкою без законних на те підстав, склав, підписав та надав для підпису Староушицькому селищному голові ОСОБА_5 витяг із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо перебування у користуванні ОСОБА_2 0,1000 га землі. Крім того, підготував та надав для підпису Староушицькому селищному голові ОСОБА_5 витяг з рішення № 7 сесії Староушицької селищної ради від 15 червня 2001 року, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо передачі у власність земельної ділянки на території Староушицької селищної ради ОСОБА_2 розміром 0,1000 га для ведення садівництва.
Вказує, що на підставі вказаних завідомо неправдивих витягів із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради та витягів з рішення № 7 сесії Староушицької селищної ради від 15 червня 2001 року, у 2006-2007 роках ПП «Проектбуд» (м. Кам'янець-Подільський) для ОСОБА_2 виготовило технічний звіт із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Зазначає, що на підставі вказаних вище документів ОСОБА_2 незаконно отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 19.01.2007 та з державної власності незаконно вибуло 0,1000 га земель.
Згідно з протоколом засідання XV сесії Староушицької селищної ради XXIII скликання від 15 червня 2001 року під № 7, сесією слухалося питання про план роботи селищної ради на III квартал 2001 року, а не питання про надання громадянам земельних ділянок у власність.
Посилається на те, що за вказаним фактом Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу, відносно спеціаліста-землевпорядника Староушицької селищної ради ОСОБА_4 . Дана кримінальна справа розглянута Кам'янець-Подільським міськрайонним судом та вироком по справі № 1-61/2011р. від 23.05.2011 ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366 КК України.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №411098 від 19.01.2007, виданий ОСОБА_2 та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0107755580012; повернути земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за межами смт. Стара Ушиця Кам'янець-Подільського району, нормативно-грошова оцінка якої складає 55430 грн., у державну власність.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.05.2012 залучено до участі у справі в якості третьої сторони Староушицьку селищну раду.
Заочним рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2012 року позов задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 411098 від 19.01.2007, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1000 га для ведення садівництва, яка розташована на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського р-ну та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0107755580012. Повернуто земельну ділянку, площею 0,1000 га, що знаходиться за межами смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського району, у державну власність. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 107,30 грн судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі, не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що 14.06.2007 між ОСОБА_2 та ним було укладено договір дарування земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Ткачук А.О., про що внесено запис в Реєстрі № 1040. Вказує, що на підставі вказаного вище договору дарування 13.08.2007 він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за межами смт. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільського район серії ЯГ № 977969. Зазначає, що відомості про те, що він став новим власником спірної земельної ділянки були внесені до Державного земельного кадастру 13.08.2007. Вважає, що оскаржуване рішення суду позбавило його права власності на земельну ділянку, набуту в порядку та спосіб, визначений законом, з огляду на те, що він добросовісно прийняв в дар спірну земельну ділянку та вчинив усі необхідні дії для її реєстрації. Апелянт зазначає, що він протягом 14 років володів та користувався даною земельною ділянкою, як титульний власник, однак при спробі її відчуження дізнався про те, що на неї було накладено арешт. На думку апелянта, вказані обставини є грубим порушенням верховенства права та права власності зокрема.
Хмельницька обласна прокуратура подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Вважає, що апеляційна скарга не містить жодних обґрунтувань та доказів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу.
Прокурор Пронозюк В.І. в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 1 і п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (ч. 3 ст. 376 ЦПК України).
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, суд першої інстанції виходив з того, що рішення № 7 Староушицької селищної ради від 15.06.2001, відповідно до якого ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,1000 га для ведення садівництва, яка розташована на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, сесією Староушицької селищної ради не приймалось, то відповідно і державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 411098 від 19.01.2007, виданий на його ім'я є недійсним.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що земельна ділянка площею 0,1000, яка знаходиться на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, виділена ОСОБА_2 для ведення садівництва незаконно, оскільки на засіданні ХV сесії Староушицької селищної ради ХХІІІ скликання від 15 червня 2001 року, не розглядалося питання про надання громадянам земельних ділянок у власність, у тому числі і ОСОБА_2 . Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №411098 від 19.01.2007 було видано відповідачу на підставі завідомо неправдивих витягів із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради та витягу з рішення № 7а сесії Староушицької селищної ради від 15 червня 2001 року.
За вказаним фактом було порушено кримінальну справу відносно спеціаліста-землевпорядника даної селищної ради Никуляка В.С. Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23.05.2011 по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчинені злочинів передбачених ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 366 КК України встановлено, що він у грудні 2006 року, обіймаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, будучи службовою особою, умисно, всупереч інтересам служби, перевищуючи службові повноваження, за попередньою змовою з особою, справа щодо якої закрита, достовірно знаючи, що гр. ОСОБА_2 користується земельною ділянкою без законних на те підстав, склав, підписав та надав для підпису Староушицькому селищному голові ОСОБА_5 витяг із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо перебування у користуванні ОСОБА_2 0,1000 га землі, а також підготував та надав для підпису Староушицькому селищному голові ОСОБА_5 витяг з рішення № 7 сесії Староушицької селищної ради від 15 червня 2001 року, в який вніс завідомо неправдиві відомості щодо передачі у власність земельної ділянки на території Староушицької селищної ради ОСОБА_2 розміром 0,1000 га для ведення садівництва, достовірно знаючи, що рішення про надання земельної ділянки у власність вищевказаному громадянину на засіданні сесії Староушицької селищної ради не розглядалося та не приймалося.
На підставі вказаних завідомо неправдивих витягу із земельно-облікових документів Староушицької селищної ради та витягу з рішення № 7 сесії Староушицької селищної ради від 15 червня 2001 року, упродовж 2006-2007 років ПП «Проектбуд» (м. Кам'янець-Подільський) для гр. ОСОБА_2 виготовило технічний звіт із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі чого гр. ОСОБА_2 незаконно отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 411098 від 19 січня 2007 року та з державної власності незаконно вибуло 0,1000 га земель.
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23.05.2011 ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 366 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування в галузі земельних відносин строком на 3 роки та на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено від призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на два роки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 411098 від 19.01.2007 на земельну ділянку площею 0,1000 га для ведення садівництва, яка розташована на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району, оскільки сесією Староушицької селищної ради відповідне рішення не приймалось, а тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.
Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку в порядку п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, слід визнати безпідставними. Оскільки позовні вимоги прокурора щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку стосуються безпосередньо особи, яка безоплатно отримала у власність земельну ділянку, в даному випадку ОСОБА_2 , тому правових підстав, передбачених процесуальним законом, для залучення ОСОБА_3 , який набув за правочином спірну земельну ділянку, до участі у справі в суді першої інстанції в якості співвідповідача в цій частині позовних вимог не вбачалось.
Задовольняючи позовні вимоги про повернення спірної земельної ділянки в державну власність, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно набув право власності на земельну ділянку, а тому вона підлягає поверненню в державну власність.
Однак, суд дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм матеріального та процесуального права.
Згідно з ст. 30 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем та відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Зі змісту положень ст. 30 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
З матеріалів справи вбачається, що за договором дарування земельної ділянки від 14.06.2007, ОСОБА_3 набув у власність земельну ділянку площею 0,1000 га для ведення садівництва, яка розташована на території Староушицької селищної ради Кам'янець-Подільського району (а.с. 106-107).
13.08.2007 ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 977969, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0107755580152 (а.с. 108).
Таким чином, апелянт, як власник земельної ділянки, є безпосереднім учасником спірних відносин, а рішення у справі в частині позовних вимог про повернення земельної ділянки в державну власність впливає або може вплинути на його права та обов'язки.
Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив належним чином позивачеві його права, зокрема, щодо можливості заміни неналежного відповідача або залучення до участі у справі ОСОБА_3 , як співвідповідача, та не вирішив цього питання в порядку, передбаченому ст.ст. 32, 33 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), не попередив позивача про наслідки вчинення або невчинення цих процесуальних дій, не сприяв здійсненню прав учасників процесу.
Відповідно, апелянт був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 31 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом першої інстанції).
На стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучити до участі в справі іншу особу, як співвідповідача.
За вищевказаних обставин, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про повернення земельної ділянки у державну власність слід відмовити. В зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про повернення земельної ділянки у державну власність підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2012 року в частині задоволення позовних вимог про повернення земельної ділянки у державну власність скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації про повернення земельної ділянки у державну власність відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 липня 2021 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай