Справа № 461/3704/21 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М.
Провадження № 33/811/820/21 Доповідач: Гончарук Л. Я.
30 червня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., розглянувши апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Андріїва М.В. на постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року,
встановив:
цією постановою, звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, на підставі ст.22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про порушення митних правил закрито.
Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0616/20900/21 від 02.04.2021 року, а саме: пральний порошок марки «Bryza» по 6 кг у кількості 10 упаковок; пральний порошок марки «E» по 4.55 кг у кількості 12 упаковок; рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Original» по 900 мл у кількості 7 пляшок; рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Sweet Pea &Freesia» по 900 мл у кількості 4 пляшки; рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Raspberry & Apple» по 900 мл у кількості 10 пляшок; рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Lemon» по 900 мл у кількості 3 пляшки - повернуто ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі.
Відповідно до постанови, згідно протоколу про порушення митних правил №0616/20900/21, 02.04.2021 року, близько 13 годин 30 хвилин громадянин України ОСОБА_1 повертався з приватної поїздки з Республіки Польщі в Україну через м/п „Рава-Руська” Галицької митниці Держмитслужби, автомобілем марки «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 смугою спрощеного митного контролю „зелений коридор”. У ході митного контролю автомобіля виникла підозра щодо наявності в згаданому транспортному засобі товарів, які переміщуються через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.Автомобіль було направлено зі смуги спрощеного митного контролю у бокс для поглибленого огляду товарів та транспортних засобів, де під час проведення поглибленого огляду із використанням технічних засобів митного контролю (ліхтарика, оглядового дзеркала, ендоскопу та набору викруток) було виявлено прихований від митного контролю товар, а саме: пральний порошок марки «Bryza» по 6 кг у кількості 10 упаковок, пральний порошок марки «E» по 4.55 кг у кількості 12 упаковок, рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Original» по 900 мл у кількості 7 пляшок, рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Sweet Pea &Freesia» по 900 мл у кількості 4 пляшки, рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Raspberry & Apple» по 900 мл у кількості 10 пляшок, рідкий засіб для миття посуду марки «MORNING FRESH Lemon» по 900 мл у кількості 3 пляшки. Прихований товар знаходився за декоративною обшивкою салону автомобіля. Конструктивних змін у автомобілі не проводилося. Даний товар гр. України ОСОБА_1 визнав своєю власністю, однак документів, що підтверджують факт придбання та вартість цього товару до митного контролю не подав. Вартість предметів порушення митних правил буде встановлено додатково. Згідно з електронною базою даних «Реєстр порушників митних правил» Держмитслужби України ОСОБА_1 станом на 02.04.2021 року не притягувався до відповідальності за вчинення правопорушень передбачених статтями 483 та 482 Митного кодексу України.
Таким чином, гр. України ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів та способів, що утруднюють виявлення таких товарів.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч.1 ст.483 МК України.
Не погоджуючись з даною постановою представник Галицької митниці Держмитслужби Андріїв М.В. оскаржив таку в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 11 травня 2021 року, та винести нову постанову, якою визнати громадянина України ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі, а саме - штраф у розмірі 100% вартості предметів правопорушення; застосувати конфіскацію предметів правопорушення, та стягнути витрати митного органу понесені за зберігання предметів правопорушення на складах Галицької митниці Держмитслужби.
В обґрунтування вказує, що пом'якшуючою обставиною на думку суду є те, що дане, правопорушення вчинено через скрутне матеріальне становище правопорушника. Галицька митниця Держмитслужби вважає, що вказане твердження суду в даному випадку не відповідає дійсності та є необгрунтованим, оскільки гр. ОСОБА_1 впродовж 2020-2021 років, неодноразово відвідував Європу, більше п'ятдесят разів.
Апелянт звертає увагу, що порушник усвідомлював важкість вчинюваного порушення, оскільки помістив товар за декоративною обшивкою салону автомобіля, а доступ до вказаних предметів ПМП став можливим лише після демонтажу декоративних обшивок.
Вказує, що гр. ОСОБА_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення порядку проходження смуги руху «зелений коридор»
Підкреслює, що судом не враховано також, що держава потенційно втратила надходження до Державного бюджету України у сумі 13 869,44 гривень, яка дорівнює сумі санкції, передбаченої ч.1 ст.483 МК України, в той час як прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» становить 2189,00грн).
Заслухавши представника Галицької митниці Держмитслужби на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності, та в апеляційній скарзі не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 33-35 КУпАП, які визначають загальні засади накладення адміністративного стягнення, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 6 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8 зі змінами «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суддя місцевого суду в повній мірі врахував у відповідності до положень ст. 33 КУпАП тяжкість, характер і спосіб вчиненого правопорушення, особу порушника ОСОБА_1 , а саме: те, що останній визнав свою вину, вперше притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, отримує державну соціальну допомогу малозапеченим сім'ям, є особою з інвалідністю, на утриманні якого перебувають дружина з інвалідністю та двоє малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , взявши до уваги вид та розмір передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, те, що наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не спричинили істотної шкоди державним чи суспільним інтересам, та зробив, на думку апеляційного суду, вірний висновок, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення.
На переконання апеляційного суду, суддя місцевого суду, встановивши і належним чином оцінивши фактичні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки діяння, за наявності обставин, які пом'якшують відповідальність за порушення митних правил, та відсутності обтяжуючих обставин, підставно звільнив ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, за малозначністю, на підставі ст. 22 КУпАП обмежившись усним зауваженням та закрив провадження у справі.
Представником Галицької митниці Держмитслужби не доведено, а апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено, що наслідки вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Під час розгляду справи в місцевому суді порушень вимог законодавства, які б вплинули на правильність прийнятого рішення, допущено не було, тому доводи апеляційної скарги про необ'єктивність, незаконність та безпідставність прийнятого рішення, є необґрунтованими.
З огляду на наведене, постанова судді першої інстанції є вмотивованою, а підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 528, 530 МК України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника Галицької митниці Держмитслужби Андріїва М.В. залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м.Львова від 11 травня 2021 року, якою звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, на підставі ст.22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження по справі про порушення митних правил закрито. Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0616/20900/21 від 02.04.2021 року повернуто ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі - без змін.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Гончарук Л.Я.