Єдиний унікальний номер 234/16659/19
Номер провадження 22-ц/804/1744/21
06 липня 2021 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Канурної О.Д., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Володовського Ю.П.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2021 року, ухваленого судом у складі головуючого судді Бакуменко А.В. в місті Краматорську Донецької області, у справі номер 234/16659/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В жовтні 2019 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», КПЕЗО «Міськсвітло» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , та згідно з договором №1402/45 від 08.02.2014 року є користувачем електричної енергії, яку постачає АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».
05 листопада 2016 року о 07 годині 30 хвилин в електромережі будинку АДРЕСА_2 відбулись наднормативні стрибки рівня напруги, в результаті чого у всіх мешканців будинку спостерігались мерехтіння ламп, вийшла з ладу побудова техніка, а в квартирі позивачки сталося займання горючих матеріалів, конструктивних елементів моторного відсіку холодильника, який знаходився в кухні, внаслідок чого в квартирі виникла пожежа.
В результаті пожежі їй було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 114304,40 грн. згідно з висновком експерта.
Крім того, їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 50000,00 грн. Суму моральної шкоди обґрунтовує тим, що вона була позбавлена можливості проживати в своїй квартирі, був порушений звичайний режим її життя, через хвилювання та нервову напругу в неї погіршився стан здоров'я.
Тому просила суд стягнути з відповідачів на її користь матеріальну шкоду в розмірі 114304,40 грн та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь ОСОБА_3 114304,40 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 15000,00 грн у відшкодування
моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Із вказаним рішенням не погодився відповідач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2021 року та відмовити в задоволенні позову.
Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції постановлено внаслідок неправильного застосування норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Проте, суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачем доведено допустимими доказами завдання їй майнової шкоди внаслідок протиправних дій (бездіяльності) відповідача та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та завданою ОСОБА_1 майновою шкодою. Висновок експерта №25123/22979 від 24.10.2018 року та висновок експерта №5886 від 29.03.2019 року не можуть бути належними та допустимими доказами у цій справі.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди заподіяною пожежею, тому сам факт виникнення в мережі підвищеної напруги не може доводити достеменну причину виникнення пожежі в квартирі позивача.
Доводи позивача про те, що подача підвищеної напруги призвела до пожежі в квартирі є нічим не підтвердженим припущенням, на яких не може ґрунтуватись доказування в цивільному процесі.
В разі виникнення короткого замикання в квартирі ОСОБА_1 , у результаті виходу з ладу холодильника, автоматичний вимикач відключив би навантаження у квартирі позивача, відповідно до п. 3.1.3 ДСТУ ІЕС 60947-1.
Відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» Удовиченко О.В. в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу не визнала, просила відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача КПЕЗО «Міськсвітло» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання КПЕЗО «Міськсвітло» 22 червня 2021 року та 7 липня 2021 року рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 218, 226). 23 червня 2021 року та 05 липня 2021 року на адресу апеляційного суду від КПЕЗО «Міськсвітло» надійшла заява про розгляд справи за відсутністю їх представника (а.с. 216, 220, 228).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившегося представника відповідача.
Заслухавши суддю - доповідача, позивача ОСОБА_1 та представника відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» Удовиченка О.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим
Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , підстава договір купівлі-продажу від 22.10.2001 року (а.с. 29).
З довідки №37536 вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Відповідно до договору №434/1402-45 від 08.02.2014 року ОСОБА_1 є споживачем, а ВАТ «Донецькобленерго» є постачальником електроенергії за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 8-9).
Актом про пожежу від 06.11.2016 року встановлено, що 05.11.2016 року в 11-45 в квартирі АДРЕСА_1 виявлено пожежу, яка знешкодила наступне майно позивача: холодильник, тостер, радіо, очисник води, лінолеум 10 кв.м, підвісну кухонну шафу, кухонну 3-х дверну шафу, підлогу площею 2 кв.м, вікно, підвіконня, скління вікон і дверей (а.с. 6).
Висновком судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи №25123/22979 від 24 жовтня 2018 року встановлено, що «Технічною причиною пожежі, яка сталася в приміщенні квартири АДРЕСА_1 є займання горючих матеріалів конструктивних елементів моторного відсіку холодильника, що розташований на кухні. Під впливом джерела запалювання, яке відноситься до групи «теплові прояви електричної енергії», що утворилися внаслідок «скачків» - наднормативних рівнів напруги (завищення або заниження). «Скачки» наднормативні (підвищення або заниження) рівнів напруги в житлових квартирах будинку АДРЕСА_2 (внаслідок чого вийшла з ладу побутова техніка мешканців квартир будинку, в тому числі холодильник, який знаходився в квартирі АДРЕСА_3 ) сталися через пожежу в шафі зовнішнього освітлення, котра сталась внаслідок відгортання «0» в ТП-215 (втрата цілісності з'єднання нульового проводу) та за умови незадовільного технічного стану системи заземлення електричної мережі на стороні низької напруги ТП-215 системи зрівнювання потенціалів будинку АДРЕСА_2 (що могло мінімізувати наслідки аварійного стану електричної мережі) (а.с. 53-63).
З інвентарних карток обліку основних засобів вбачається, що будівля ТП-215, трансформатор та обладнання ТП-215 перебуває у відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на обліку основних засобів (а.с. 229, 230, 231).
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2657-2667 від 30.08.2019 року вартість майна знищеного пожежею, що мала місце 05.11.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , станом на 05.11.2016 року становить 4829,64 грн (а.с. 31-38).
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №5886 від 29 березня 2019 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення наслідків пожежі, яка трапилась 05.11.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , станом на 05.11.2016 року склала 109474,76 грн (а.с. 40-42).
Відповідно до договору №1004 від 25.06.2007 року ВАТ «Донецькобленерго» надає КПЕЗО «Міськсвітло» електроенергію (а.с. 81-87).
Згідно з Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 25.06.2007 року №106 постачальник ВАТ «Краматорські РЕМ» несе
відповідальність за - наявність напруги на рубильнику (а.с. 99-100).
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь позивачки ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 114304,40 грн та моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог позивачки в такому розмірі.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону.
Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Поняття моральної (немайнової) шкоди й порядок її відшкодування визначаються ст. 23 ЦК України.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору № 434/1402-45 від 08.02.2014 року ОСОБА_1 є споживачем, а ВАТ «Донецькобленерго» є постачальником електроенергії за адресою АДРЕСА_2 .
Актом про пожежу від 06.11.2016 року встановлено, що 05.11.2016 року в 11-45 в квартирі АДРЕСА_1 виявлено пожежу, яка знешкодила наступне майно позивача: холодильник, тостер, радіо, очисник води, лінолеум 10 кв. м, підвісну кухонну шафу, кухонну трьох дверну шафу, підлогу площею 2 кв. м, вікно,
підвіконня, скління вікон і дверей.
Висновком судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи №25123/22979 від 24 жовтня 2018 року встановлено, що «Технічною причиною пожежі, яка сталася в приміщенні квартири АДРЕСА_1 є займання горючих матеріалів конструктивних елементів моторного відсіку холодильника, що розташований на кухні. Під впливом джерела запалювання, яке відноситься до групи «теплові прояви електричної енергії», що утворилися внаслідок «скачків» - наднормативних рівнів напруги (завищення або заниження). «Скачки» наднормативні (підвищення або заниження) рівнів напруги в житлових квартирах будинку АДРЕСА_2 (внаслідок чого вийшла з ладу побутова техніка мешканців квартир будинку, в тому числі холодильник, який знаходився в квартирі АДРЕСА_3 ) сталися через пожежу в шафі зовнішнього освітлення, котра сталась внаслідок відгортання «0» в ТП-215 (втрата цілісності з'єднання нульового проводу) та за умови незадовільного технічного стану системи заземлення електричної мережі на стороні низької напруги ТП-215 системи зрівнювання потенціалів будинку АДРЕСА_2 (що могло мінімізувати наслідки аварійного стану електричної мережі).
З інвентарних карток обліку основних засобів вбачається, що будівля ТП-215, трансформатор та обладнання ТП-215 перебуває у відповідача АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на обліку основних засобів.
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2657-2667 від 30.08.2019 року вартість майна знищеного пожежею, що мала місце 05.11.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , станом на 05.11.2016 року становить 4829,64 грн.
Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи №5886 від 29 березня 2019 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для усунення наслідків пожежі, яка трапилась 05.11.2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , станом на 05.11.2016 року склала 109474,76 грн.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що через перенапругу в загальнобудинковій електромережі, яка сталася у зв'язку з пожежею в шафі зовнішнього освітлення внаслідок відгортання «0» в ТП-215 (втрата цілісності з'єднання нульового проводу) та за умови незадовільного технічного стану системи заземлення електричної мережі на стороні низької напруги ТП-215 системи зрівнювання потенціалів будинку АДРЕСА_2 , відповідальність за технічну справність якої несе відповідач, в квартирі позивачки сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено належне їй майно, та через ці події їй заподіяно моральну шкоду.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі.
Апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати відповідача по сплаті судового збору, пов'язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» залишити без задоволення, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 16 березня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повне судове рішення складено 06 липня 2021 року.
Суддя: