Справа № 686/17381/17
Провадження № 1-кс/686/6887/21
05 липня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_5 про повернення застави у кримінальному провадженні № 42016241010000031,
встановив:
25 червня 2021 року ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді із заявою про повернення застави у кримінальному провадженні № 12017240000000197, яке було об'єднано із кримінальним провадженням № 42016241010000031.
В обґрунтування заяви вказує, що 08.09.2017 ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у відповідності до ст. 197, 199 КПК України має переглядатись не пізніше ніж за п'ять днів дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Заставу визначено у розмірі 400 000 тис. грн.
На виконання вищевказаної ухвали 12.09.2017 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області № 37317042016581 в Держказначейська служба України в м. Київ мною було внесено вищевказану суму. Термін дії запобіжного заходу встановлено до 06 листопада 2017 р.
03.11.2017 ухвалою слідчого судді було продовжено обов'язки, які були покладенні на ОСОБА_4 до 31 грудня 2017 року,
Після 01 січня 2018 року запобіжний захід не продовжувався в установленому законом порядку і припинив свою дію, оскільки виконав мету застосування та вичерпались підстави для його застосування у відповідності до статті 177 чинного КПК України.
Відповідно до ч.6 статті 194 КПК України після закінчення строку, на який були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються. А тому, заявник вважає, що дія запобіжного заходу у вигляді застави кореспондується виключно з покладеними обов'язками на ОСОБА_6 , строк дії яких закінчився 01 січня 2018 року, і з ніякими іншими застереженнями не пов'язана.
Зазначає, що строк дії даного запобіжного заходу закінчився 01.01.2018р., запобіжний захід припинив свою дію, його не було подовжено.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав подану ОСОБА_5 заяву, вказавши, що строк дії запобіжного застави у вигляді застави повинен переглядатися з періодичністю 60 днів за аналогією з порядком продовження інших запобіжних заходів. Зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви, пояснивши, що КПК не містить норм про строк дії запобіжного заходу у вигляді застави. Зазначив, що із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016241010000031 від 17.06.2016 стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 189 КК України та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 189 КК України були виділені матеріали щодо кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016241010000031 від 17.06.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України перебувають у провадженні СУ ГУНП в Хмельницькій області та на сьогоднішній день надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Учасником кримінального провадження, зокрема, є заставодавець (п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК).
Згідно зі ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ст.182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу.
Аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України в їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 КПК обмеження діють певний, визначений ухвалою суду або слідчого судді строк.
КПК України не містить положень про те, що інші запобіжні заходи, у тому числі і застава, мають обмежений строк дії.
Натомість, в силу ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Тобто, з моменту внесення застави, в даному випадку з часу внесення застави завтаводавцем ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_4 є особою, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
А тому, в даному випадку твердження заявника про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст. 197, 199 КПК України має переглядатись не пізніше ніж за п'ять днів дії попередньої ухвали про тримання під вартою слідчий суддя до уваги не бере, оскільки ОСОБА_4 є особою, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави
Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави.
В ч. 11 ст. 182 КПК визначено, що підставою для повернення застави є припинення дії цього запобіжного заходу.
Згідно зі ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
А тому слідчий суддя критично оцінює посилання ОСОБА_5 у заяві на те, що строк дії даного запобіжного заходу закінчився 01.01.2018р., а запобіжний захід припинив свою дію, оскільки його не було подовжено, так як положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України передбачено лише припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу в частині обов'язків після закінчення строку, на який вони були покладенні, а не припинення запобіжного заходу як такого.
В силу вимог ст. 368 КПК України питання про повернення застави суд має вирішити під час винесення вироку по справі.
Доказів того, що запобіжний захід у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 припинив свою дію, не надано. Із досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 42016241010000031 убачається, що воно не закрито.
Аналіз положень п. 18 ч. 1 ст. 3, 283 КПК України дає підстави для висновку, що компетенція слідчого судді щодо здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
При цьому, згідно висновку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 344/6630/17 від 17.02.2021 досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив'язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.
Досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016241010000031 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України завершено.
Підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016241010000031 закінчено, відсутні.
Так, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.11.2020 обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 189 КК України і ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 189 КК України повернуто прокурору.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19.02.2021 ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.11.2020 залишено без змін.
17.03.2021 прокурором відділу Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_3 надано доручення старшому слідчому ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 про відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні у порядку ст. 290 КПК України.
А тому слідчий суддя критично оцінює твердження підозрюваного про те, що слідчий суддя позбавлений можливості ухвалити судове рішення у зв'язку із закінченням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016241010000031.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви ОСОБА_5 про повернення застави відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 194 КПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_5 про повернення застави у кримінальному провадженні № 42016241010000031 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1