Справа № 686/12929/21
Провадження № 1-кс/686/5879/21
02 липня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить визнати бездіяльність прокурора окружної прокуратури м.Хмельницького, зобов'язати уповноважену особу прокуратури м.Хмельницького внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, які вбачає у діях судового експерта ОСОБА_4 .
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 зазначає, що 24.05.2021 у скриньку для поштової кореспонденції подав до Окружної прокуратури м.Хмельницького заяву про вчинення підполковником ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, оскільки у зв'язку із виданим ним документом, ОСОБА_3 було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності.
Однак, відомості в ЄРДР його за заявою про вчинення кримінального правопорушення не внесені.
З огляду на це, на думку особи, яка подала скаргу, прокурор допустив бездіяльність та не виконав вимоги ст.214 КПК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 висловив позицію на підтримку поданої скарги та прохання її задовольнити.
До початку розгляду скарги від Окружної прокуратури міста Хмельницького 11.06.2021 за №55-2054 вих-21 надійшло повідомлення про те, що заява ОСОБА_3 від 24.05.2021 щодо внесення відомостей до ЄРДР не надходила.
Разом із тим, до поданої скарги ОСОБА_3 долучив відповідь Хмельницької обласної прокуратури №31/1-1659-17 від 25.05.2021 про те, що матеріали за його заявою направлені за належністю до ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому.
Для з'ясування указаних розбіжностей та питання чи є ОСОБА_3 суб'єктом оскарження бездіяльності прокурора, розгляд скарги був відкладений до 11 год. 02.07.2021.
Уповноважена особа органу, бездіяльність якого оскаржується в судове засідання не з'явилась, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Слідчий суддя,заслухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши її матеріали, дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з таких підстав.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Згідно з ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Розглядаючи скаргу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), №15007/02, пп.74-75, рішення від 7 грудня 2006), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
На підставі указаних положень законодавства, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із матеріалів скарги та пояснень у судовому засіданні ОСОБА_3 слідує, що ознаки кримінального правопорушення у діях експерта ОСОБА_4 . ОСОБА_3 вбачає у тому, що у гаражі № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Співдружність, який належить ОСОБА_3 19.07.2010 провели огляд місця події ,під час якого вилучили за ознаками, зокрема наркотичних засобів цілий ряд об'єктів,які помістили у поліетиленові мішки.
19 липня 2010 року судовий експерт Науково-Дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні внутрішніх справ Хмельницької області надав висновок про те,що указані речовини є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом.
Виготовлення указаного висновку ОСОБА_3 вважає кримінально-караним, оскільки у ньому, на його думку внесені завідомо неправдиві відомості, в тому числі і те, що «крупні частки замочували на 24 години», що не відповідає дійсності, оскільки згідно з протоколом огляду місця події від 19 липня 2010 року, який оформлено і підписано понятими 20 липня 2010 року, вилучені речовини не зважували, а час у 24 години не міг об'єктивно пройти з моменту проведення слідчої дії.
Указаний висновок та в подальшому висновок експерта № 618 від 27 липня 2010 року, підписаний ОСОБА_4 , стали, за позицією ОСОБА_3 , підставою для незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності.
Крім того, у Висновку експерта № 618 від 27 липня 2010 року, зазначено, що «На дослідження надійшли зав'язані ниткою сірого кольору...відбитками печатки круглої форми № 18 МВС України...», а у висновку спеціаліста, підписаному ним же написано, що «об'єкти дослідження опечатано в дев'яти пакетах відбитком мастичної печатки «для пакетів № З» УМВСУ в Хмельницькій області.
Як вбачається із відповіді Окружної прокуратури міста Хмельницького 11.06.2021 за №55-2054 вих-21, заява ОСОБА_3 від 24.05.2021 щодо внесення відомостей до ЄРДР не надходила.
Із відповіді Хмельницької обласної прокуратури від 01.07.2021 №31/1-1747-20 слідує, що на адресу Хмельницької обласної прокуратури 25.05.2021 надійшла заява ОСОБА_3 від 24.05.2021 щодо неправомірних, на думку автора, дій судового експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_4 .
В подальшому, вказане звернення листом №31/1-1659-17 від 25.05.2021 направлено за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому.
Отже, ОСОБА_3 із заявою про вчинення кримінального правопорушення дот Окружної прокуратури м.Хмельницького не звертався.
Крім цього, листом від 04.06.2021 № К-2270/14-01-01-21 за підписом начальника Першого слідчого відділу з дислокацією у м.Хмельницькому ТУ ДБР, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_3 надана відповідь про відсутність у поданій заві ознак кримінального правопорушення, у зв'язку з чим відомості до ЄРДР не внесені.
Отримання цієї відповіді ОСОБА_3 підтвердив.
Після з'ясування указаних обставин в судовому засіданні, ОСОБА_3 наполіг на задоволенні його скарги та зобов'язанні уповноваженої особи саме цього органу внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, дослідивши указану відповідь та долучені до неї матеріали слідчий суддя установив, що обставини, викладені в заяві ОСОБА_3 від 24.05.2021 вже були предметом перевірки органом досудового розслідування.
Зокрема, 27.02.2020, ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 07.02.2020, де він виклав аналогічні за змістом факти про вчинення експертом ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Слідчим управлінням Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Хмельницькому, зареєстровано кримінальне провадження №62020240000000224 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, за фактом неправомірних дій судового експерта Хмельницького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_4 .
У межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження перевірялись факти аналогічні тим, що викладені в заяві ОСОБА_3 від 24.05.2021 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченої ч. 1 ст. 366 КК України.
За результатами досудового розслідування зазначеного кримінального провадження слідчим 22.05.2020 прийнято рішення про його закриття на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КК України у зв'язку з відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Законність винесення вказаної постанови в подальшому була предметом перевірки Хмельницького міськрайонного суду.
Так, за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 , ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 23.09.2020 постанову слідчого від 22.05.2020 про закриття кримінального провадження № 62020240000000224 від 27.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, залишено в силі.
Із указаної ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області слідує, що обставини, на які посилається скаржник, були предметом дослідження під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_3 ,у жодному з чотирьох рішень не ставились під сумнів докази, які досліджувались судами.
ОСОБА_3 указані обставини підтвердив та зазначив, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчене передчасно,проте через хворобу він не встиг оскаржити в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді.
Крім того, на думку скаржника, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, а тепер він вбачає ознаки кримінального правопорушення у діях ОСОБА_4 , передбаченого ч.1 ст.366 КК України, що є підставою, на його думку, внести відомості до ЄРДР.
Слідчий суддя зазначає, що встановлення ознак складу злочину, його попередня та/або подальша кваліфікація є виключною прерогативою уповноваженої особи органу досудового розслідування.
У слідчого судді при здійсненні у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні відсутні повноваження на кваліфікацію кримінальних правопорушень за конкретними складами злочинів, які внесені до ЄРДР.
Здійснюючи повноваження із судового контролю щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя, про що зазначено у наведеному вище висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого/прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зокрема вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Інформацією про кримінальне правопорушення є обставини та конкретні факти, викладені у заяві особи про вчинення кримінального правопорушення, які містять ознаки складу кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку.
Зважаючи на те, що кримінальне провадження за викладеними у заяві ОСОБА_3 від 24.05.2021 фактами уже було ініційоване та таким фактам можливого вчинення кримінального правопорушення була надана оцінка, слідчий суддя вважає необґрунтованими вимоги скарги ОСОБА_3 стосовно обов'язку прокурора як уповноваженої особи внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою скаржника.
Ініціювання кримінального переслідування особи за одними і тими самими фактами,яким була надана юридична оцінка уповноваженими органами(особами) порушує принцип юридичної визначеності та не відповідає викладеній у Конституції України забороні притягати особу двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Крім цього, чинний кримінальний процесуальний закон не містить повноважень слідчого судді під час розгляду скарги проводити правову кваліфікацію кримінального правопорушення, зокрема і за ч.1 ст.366 КК України.
А тому не можуть бути взяті до уваги аргументи ОСОБА_3 в судовому засіданні стосовно різної правової кваліфікації кримінальних правопорушень, викладених у його заявах від 07.02.2020 та від 24.05.2021 стосовно одних і тих самих фактів як підстава для ще одного ініціювання за указаними фактами кримінального провадження та внесення відомостей до ЄРДР.
Щодо доводів ОСОБА_3 про те, що через хворобу він не міг оскаржити ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.09.2020 справі №686/8081/20, якою відмовлено у задоволенні його скарги на постанову слідчого від 22.05.2020 про закриття кримінального провадження №62020240000000224 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384 КК України, слідчий суддя зазначає, що такі доводи не можуть слугувати належною підставою для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення.
Наявність поважної причини пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді від 23.09.2020 може бути викладена ОСОБА_3 у клопотанні про його поновлення та оцінена судом у разі оскарження ОСОБА_5 цього судового рішення до суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, доводи особи, яка подала скаргу, про допущення бездіяльності прокурором та невиконання вимог частини 1 статті 214 КПК України після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження
А тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_6 та процесуального реагування слідчим суддею, немає.
Керуючись положеннями статей 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя