Справа № 686/26391/19
Провадження № 2/686/1751/21
29.06.2021 м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Заболотного А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання припиненим правовідношення
Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_2 зазначила, що 31 березня 2016 року між нею та ОСОБА_3 було укладено попередній договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, Хмельницької області Верхомій Людмилою Олександрівною.
За умовами п.1 Попереднього договору у строк до 31 грудня 2017 року сторони зобов'язувались укласти основний договір міни.
Згідно п.2 та п.2.1. зазначеного договору в обмін на належний позивачу житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , позивач отримує у власність житловий будинок з надвірними будівлями, що розміщено за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведені положення зазначеного договору позивач інформує суд про те, що до цього договору не підписували жодних додаткових угод (договорів), яким би продовжувався строк дії попереднього договору. Не зважаючи на неодноразові прохання позивача, в супереч припису п.4.1., 4.2. ОСОБА_3 ч не надавав ОСОБА_2 документів, які б свідчили про його бажання та наміри щодо укладення основного договору міни.
Про вказані нею обставини та про бездіяльність щодо укладення основного договору міни ОСОБА_3 зазначає у позовній заяві про стягнення неустойки (штрафу) за попереднім договором міни від 19.07.2019 року.
У вказаній позовній заяві ОСОБА_3 не зазначає щодо вчинення дій, спрямованих на продовження строку дії договору або для укладення основного договору міни та вказує, що він втратив інтерес та бажання укласти основний договір міни.
Однак звинувачуючи у цьому позивача, ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогою про стягнення з неї штрафу за ніби-то невиконання умов Попереднього договору. Це змушує позивача звернутись до суду з позовною вимогою визнати припиненим з 01 березня 2018 року зобов'язання.
Просить суд визнати припиненим з 01 березня 2018 року зобов'язання, встановлені за попереднім договором міни від 31 березня 2016 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, Хмельницької області Верхомій Людмилою Олександрівною, зареєстрованим в реєстрі за №326.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.04.2020 року справу прийнято до провадження закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та надав суду пояснення, що відповідають змісту позовних вимог.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та пояснив суду, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Судом встановлено, 31 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено попередній договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, Хмельницької області Верхомій Людмилою Олександрівною.
За умовами п.1 зазначеного договору у строк до 31 грудня 2017 року сторони зобов'язувались укласти основний договір міни.
В п.1.1.1. Попереднього договору сторони визначили, що у разі якщо станом на момент в часі, визначеному в пункті 1 договору у кожній зі сторони не будуть виготовлені правовстановлюючі документи на нерухоме майно, та/або документи, які необхідні згідно чинного законодавства для укладення основного договору, то кінцевий строк укладення основного договору продовжується на 2 (два) місяці.
Згідно п.2 та п.2.1. зазначеного договору в обмін на належний позивачу житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , позивач отримує у власність житловий будинок з надвірними будівлями, що розміщено за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно п.4.1. вище зазначеного договору сторони визначили, що сторони зобов'язані підготувати усі необхідні документи для укладення та нотаріального посвідчення основного договору міни.
Вимогами п.4.2. Попереднього договорусторонами визначено, що сторони зобов'язані підготувати для укладення основного договору та надати одна одній за 3 дні до укладення основного договору, але не пізніше ніж до дати визначеної п.1 документи, що підтверджують право власності кожного зі Сторін на нерухоме майно.
В п.4.13. визначили, що сторони зобов'язані прибути до нотаріуса для укладення основного договору не пізніше, ніж у день вказаний в пункті 1, якщо інше не визначено письмовою угодою сторін.
Попередній договір є одним з різновидів цивільних договорів, а тому йому властиві всі родові ознаки договорів. Так, попередній договір вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли угоди з усіх істотних умов договору. При цьому для попереднього договору, поряд з іншими його умовами, мають бути визначені ті, які є суттєвими для основного договору.
Тобто у попередньому договорі, крім основного зобов'язання, може бути передбачена відповідальність сторін з того чи іншого питання, зокрема за неналежне виконання зобов'язання у виді штрафних санкцій.
Водночас відповідно до положень частини третьої статті 635 ЦК України припиняються зобов'язання сторін укласти основний договір, що унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов'язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов'язання як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Проте припинення зобов'язання за попереднім договором не звільняє сторін від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.
За змістом статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до частин першої-третьої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).
Посилання представника позивача на невиконання умов попереднього договору відповідачем не знайшло підтвердження у судовому засіданні та суперечить фактичним обставинам справи.
За таких обставин, беручи до уваги взаємне досягнення згоди між сторонами щодо істотних умов попереднього договору суд вважає, що укладений між сторонами попередній договір міни є чинним тому відсутні підстави для визнання припиненим зазначеного правовідношення.
Крім цього, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права всупереч вимогам ст.16 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК, ст.ст.525,530,623,651,653 ЦК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання припиненим правовідношення - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 липня 2021 року.
Суддя С.Л. Стефанишин