про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/7128/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії,
29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання дій ГУПФУ в Полтавській області протизаконними;
- стягнення з розрахункового рахунку ГУПФУ в Полтавській області коштів в сумі 2 499 917,40 грн;
- зобов'язання дорахувати підвищення до пенсії за період з 01.07.1995 по 18.07.2019.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
За змістом частин першої, четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті; позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою та п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Така вимога висувається до кожного документу окремо.
Відповідність копії документа оригіналу засвідчується шляхом проставлення відмітки про засвідчення копії документа, які складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч наведеним положенням процесуального закону позивачем до позовної заяви не додано належним чином завірених копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Поряд з цим, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору у вигляді 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2270,00 грн.
Як слідує з матеріалів позову, предметом спору у цій справі є як немайнові вимоги про визнання дій протизаконними та зобов'язання вчинити певні дії, які підлягають оплаті судовим збором в розмірі 908,00 грн /0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб/, так і майнові вимоги про стягнення коштів в розмірі 2 499 917,40 грн, які підлягають оплаті судовим збором у розмірі 11350,00 грн /5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб/.
Разом з тим, до позовної заяви документ про сплату судового збору позивачем не додано.
Натомість, до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі абзацу 1 пункту 1, абзацу 2 пункту 1, пункту 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки остання має тяжкий матеріальний стан і за 2020 рік отримала дохід у вигляді пенсії в розмірі 20157,00 грн, з якого ще й відраховують щомісяця по 420,00 грн державні виконавці на погашення боргу по теплоенерго, як наслідок, розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони - фізичної особи /позивача у справі/.
Як слідує зі змісту довідки про доходи №4761 1873 9276 1766, пенсійним органом у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 на користь ОСОБА_1 виплачено пенсію у загальному розмірі 20157,00 грн.
При цьому, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за подання даного позову складає, 12258,00 грн.
З вказаного слідує висновок, що розмір судового збору за подання даного позову фактично перевищує 5 % розміру річного доходу позивача (отриманої позивачем протягом 2020 року пенсії).
З огляду на зазначене та зважаючи на тяжкий матеріальний стан позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання ОСОБА_1 та необхідність звільнення її від сплати судового збору.
Водночас, за висновками суду, позовну заяву подано без додержання вимог частин першої, четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати держмита - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протизаконними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду належним чином завірених копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Також роз'яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Гіглава