30 червня 2021 року м. Одеса справа № 420/1786/21
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,
за участі секретаря Ягенської К.О., представника відповідача Коліогло П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 20.01.2021 року №603/15-32-09-03-29 про накладення адміністративного штрафу на позивача в розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.12.2020 року відповідно до наказу від 10.12.2020 року №6230-п відповідачем проведено перевірку з питань реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів в магазині позивача, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, згідно висновків акту перевірки від 28.12.2020 року №5514/15-3-09-03-12/ НОМЕР_1 , перевіркою встановлено порушення реалізації алкогольних напоїв, що реалізувались за цінами нижчими від максимально роздрібних цін, з реалізації через роздрібну торгівельну мережу, а саме: 06.01.2019 року реалізовано коньяк 5 зірок 0,5л. з вмістом 40% за ціною - 140,00 грн. (МОВ і РЦ - 151,66 грн.).
Поряд з цим, позивач зазначив, що жодного посилання податковим органом на відповідні накладні, які б свідчили про отримання коньяку 5*, перевіркою не визначено.
Водночас позивачем зазначено, що мінімальна вартість коньяку 3* має бути 128,20 грн. (641,6 х40% х0,5:100). Ціна коньяку, проданого 06.01.2019 року складає 140 грн., а саме більше його мінімальної вартості. Також відповідно до звіту документів із носія ІД 002416517280 06.01.2019 року був проданий коньяк 0,5л. 3* за 140,00 грн. мінімальна ціна якого встановлена законодавством в розмірі 128,20 грн.
Таким чином позивач вважає висновки відповідача у акті перевірки від 28.12.2020 року безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) №603/15-32-09-03-29 про накладення на позивача штрафу на підставі висновків зазначеного акту підлягає визнанню протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Головне управління ДПС в Одеській області 05.04.2021 року надало до суду відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що перевіряючими проведено перевірку позивача та встановлено відповідні порушення, зокрема реалізацію алкогольних напоїв за цінами нижчими від мінімально роздрібних, з реалізації через роздрібну мережу, а саме: 06.01.2019 року реалізовано коньяк 5 зірок, 0,5 літрів з вмістом спирту 40% за ціною - 140,00 грн. (МОВ і РЦ - 151,66 грн.) (Постанова №957), тоді, як мінімальна ціна реалізації на думку відповідача становить 151,66 грн.
Також представником відповідача зазначено, що посилання позивача на мінімальну ціну у розмірі 128,32 грн. виходить з розрахунку коньяку 3 зірок.
Таким чином враховуючи визначені вимоги законодавства, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 20.01.2021 року №603/15-32-09-03-29 на суму 10 000,00 грн. - є повністю обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 09.03.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 24.05.2021 року судом вирішено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року без виходу до нарадчої кімнати замінено відповідача Головне управління ДПС в Одеській області на правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області, як відокремлений підрозділ.
Водночас ухвалою суду від 22.06.2021 року без виходу до нарадчої кімнати підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.
Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, відповідь на відзив позивача інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від 19.07.2001 року, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 2 535 017 0000 000772 (а.с.12-15).
Також ФОП ОСОБА_2 видана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №15150308202002660, дата реєстрації 10.06.2020 року, термін дії з 14.06.2020 по 14.06.2021 року (а.с.16).
Судом встановлено, що 15.12.2020 року відповідно до наказу від 10.12.2020 року №6230-п головним державним ревізором-інспектором відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Рейдоб С.Г. - направлення №1766 від 14.12.2020 року та головним державним ревізором-інспектором відділу обслуговування акцизних складів та податкових постів управління контролю підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області Хвощинським В.М. - направлення №1767 від 14.12.2020 року проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки податковим органом був складений акт від 28.12.2020 року №5514/15-32-09-03-12/24165/7280 «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального», відповідно до висновку якого, встановлено порушення позивачем зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (із змінами) за що передбачена відповідальність ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами) (а.с.69-72).
Також у вищевказаному акті перевіряючими зазначено, що за результатами проведеної фактичної перевірки зокрема встановлено, реалізацію алкогольних напоїв, що реалізовувались за цінами нижчими від максимально роздрібних цін, з реалізації через роздрібну торгівельну мережу, а саме: 06.01.2019 року реалізовано коньяк 5 зірок, 0.5 л. з вмістом спирту 40% за ціною - 140,00 грн. (МОВ і РЦ - 151,66 грн.).
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2021 року №603/15-32-09-03-29, яким за встановлене порушення п.2 постанови від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем адміністративні штрафі та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 10 000,00 грн. (а.с.7).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно пп.пп.19-1.1.4, 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: 1) направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; 2) копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; 3) службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Вимогами пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема за наявності обставин отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень) складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначаються Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” від 19.12.1995 року №481/95-BP (Закон №481/95-BP).
За змістом статті 1 Закону №481/95-ВР мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до абзацу сімнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Статтею 18 Закону №481/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
На виконання частини 10 статті 18 Закону №481/95-BP, постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” від 30.10.2008 року №957 було встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.
Відповідно до пункту 1 Примітка, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, у тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Згідно з Додатком до Постанови №957 (в редакції на час здійснення реалізації товару позивачем, тобто на дату 06.01.2019 року), мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для:
- коньяку (бренді) три зірочки - складає 641,6 гривень;
- коньяку (бренді) п'ять зірочок - складає 758,3 гривень.
Як вбачається з акту фактичної перевірки від 28.12.2020 року №5514/15-3-09-03-12/ НОМЕР_1 перевіряючими зазначено, що за результатами проведеної фактичної перевірки зокрема встановлено, реалізацію алкогольних напоїв, що реалізовувались за цінами нижчими від максимально роздрібних цін, з реалізації через роздрібну торгівельну мережу, а саме: 06.01.2019 року реалізовано коньяк 5 зірок, 0.5 л. з вмістом спирту 40% за ціною - 140,00 грн. (МОВ і РЦ - 151,66 грн.).
Поряд з цим, з огляду на матеріали справи, а саме на видаткові накладні №1002030 від 17.04.2018 року, №1002031 від 17.04.2018 року, №1006852 від 13.11.2018 року та №1007435 від 11.12.2018 року, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 , як покупець отримувала:
- коньяк Шустов 3* 0,5 л. - кільк. в уп. 20, кількість 4 шт. (а.с.18);
- коньяк Шустов 3* 0,25 л. - кількість 2 шт. (а.с.19);
- коньяк Коблево 3* 40% 0, 25 л. - кількість 4 шт., 0,5 л. кількість 2 шт. (а.с.20);
- коньяк Шустов 3* - кільк. в уп. 20, кількість 5 шт. (а.с.21).
Також позивачем надано інші видаткові накладні згідно яких придбавання коньяку 5* відсутнє. Також позивач вказав у позові про те, що у січні 2019 року коньяк взагалі не придбавався, що в свою чергу жодним чином не спростовано відповідачем.
Крім того у справі наявний звіт документів із носія ІД №002416517280 від 06.01.2019 року де вбачається продаж коньяку 0,5 л. 3* за 140,00 грн. (мінімальна ціна якого згідно чинного на той час законодавства становила 128,20 грн.)
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Відповідно до пункту 85.2. статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Як встановлено пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Судом встановлено, що позивачем під час перевірки надались відповідні докази на на виконання вимог п.85.2 ст.85 ПК України.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд акцентує увагу на тому, що Головним управління ДПС в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень на якого в свою чергу ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення не надано жодних доказів, які б свідчили придбання позивачем 5* коньяку та продажу 5* коньяку 06.01.2019 року за ціною нижчою від мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки, визначені Постановою КМУ №957.
Тобто в даному випадку враховуючи вищенаведені обставини податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №603/15-32-09-03-29 від 20.01.2021 року за відсутності на те відповідних підстав, оскільки порушення про яке йдеться в такому ППР не знаходить свого підтвердження в будь-яких наданих відповідачем доказах, а лише зводиться до встановлених перевіряючими обставин у акті перевірки, тоді як ФОП ОСОБА_1 надано докази, якими підтверджено продаж саме 3-троьх зіркового коньяку об'ємом 0,5 л. за ціною 140,00 грн., що в свою чергу не є нижче від мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки, визначені Постановою КМУ №957.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Підсумовуючи вищенаведене суд дійшов до висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2021 року №603/15-32-09-03-29.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем до позову додано платіжне доручення №326 від 05.02.2021 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн. (а.с.6).
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути на її користь суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.01.2021 року №603/15-32-09-03-29.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн. сплачені за платіжним дорученням №326 від 05.02.2021 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 06.07.2021 року.
Суддя Іванов Е.А.