Справа № 420/6236/19
23 червня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
секретаря Пивовар Т.В.,
за участю сторін:
від позивача П'ятківський В.М.,
від відповідача Чілей М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000261305, №0000271305, №0000281305, №0000291305, №0000301305, №0000311305 від 13.09.2019 року, вимоги про сплату боргу №Ф00003221305 від 13.09.2019 року, рішення №0000331305 від 13.09.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказ про проведення перевірки складений із порушенням вимог законодавства а також несвоєчасно надісланий позивачу, з порушенням вимог ст. 78, 79 ПК України.
Також представник позивача вказує, що висновки податкового органу щодо проведення розрахунків доходів та видатків позивача у зв'язку з не наданням позивачем податковій інспекції первинних документів є неприйнятними, оскільки неправомірні дії самого податкового органу, які виразились у несвоєчасному повідомленні позивача про проведення такої перевірки, позбавили його права надавати документи та пояснення стосовно своєї господарської діяльності, а також унеможливили здійснити відповідачу дослідження первинної документації платника податку, що призвело до необґрунтованості висновків щодо встановлення податкових правопорушень.
Разом з тим, представник позивача зазначає, що складений за результатами перевірки акт не був вручений позивачу у встановлені законом строки у відповідності до вимог п.86.4. ст. 86 ПКУ. Оскільки позивач не отримав акт перевірки у встановленому законом порядку та в установлені строки, після вручення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, його уповноваженим представником 20.09.2019 р. подана скарга на дії співробітників ГУ ДФС в Одеській області і проханням видати копію акту перевірки №1636/15-32-13-05/ НОМЕР_1 від 13.08.2019 року та вирішити питання щодо поновлення позивачу строку на адміністративне оскарження акту перевірки та ухвалених на його підставі податкових повідомлень-рішень. Відповідь на скаргу представника позивача, в порушення вимог 56 ПК України була отримана тільки на початку листопада 2019 року, тобто вже після того, як позивач подав позов до суду.
Крім того, представник позивача вказує, що повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме акту перевірки, містить лише прізвище позивача без підпису, що підтверджує те, що позивач акт перевірки не отримував.
Таким чином, на переконання представника позивача відповідачем було грубо порушено вимоги ПК України та видані документи, оскаржувані повідомлення-рішення в строки, що суперечать вимогам ст.86 ПК України. Податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Також представник позивача зазначає, що невірно, в порушення норм закону, визначено об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та, як наслідок, суму відповідного податку, який на думку посадової особи фіскального органу, підлягає сплаті до бюджету, що порушує законні права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 . Всі надані до суду оригінали документів підтверджують видатки та прибутки, отримані позивачем за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 року і свідчать про правомірність тверджень позивача по справі. Крім того, позивач підтверджує те, що ним надавались відповідні документи також і представникам відповідача, що проводили перевірку в період з 31 липня 2019 року по 06 серпня 2019 року, однак, вони не знайшли свого відображення в акті перевірки. Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що до перевірки позивачем не надавались документи, щодо походження витрат, які пов'язані із отриманням доходу не відповідає дійсності, оскільки позивачем було надано до органів ДФС документи, які підтверджують як його доходи так і понесені ним витрати.
З огляду на те, що позивачем дотримано вимоги для застосування саме другої групи для осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, висновки податкового органу є необґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, згідно якого відповідач зазначає, що позов не підлягає задоволенню.
Представник відповідача зазначає, що на підставі і межах ст.73 ПК України ГУ ДФС в Одеській області направило рекомендованим листом до ФОП ОСОБА_1 запит від 08.05.2019р. №8744/11/15-32- 13-05-09. Оскільки позивач не надав відповідь на запит на адресу заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області буда направлена доповідна записка з пропозицією провести позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 та прийнято наказ про проведення перевірки. ФОП ОСОБА_1 був заздалегідь повідомлений про проведення перевірки. Повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 03.07.2019 №5215/13-05 та копію наказу від 02.07.2019 року №5215, виданого Головним управлінням ДФС в Одеській області, направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку 11.07.2019. а платник його отримав 26.07.2019. Опис наданих для перевірки документів складений особисто ФОП ОСОБА_1 в присутності головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_2 . Перевіркою питання щодо отримання доходу від здійснення видів діяльності, які дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, встановлено: порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених для платників другої групи.
За результатами перевірки, у зв'язку встановленими порушеннями пп.2) п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, згідно пп.5) пп.298.2.3. п.298.2. ст.298 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2016 року втрачає право перебування на спрощеної системі оподаткування. Таким чином, дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом періоду з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року, з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року та з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року оподатковується на загальних умовах.
Ухвалою суду від 12.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.03.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою суду від 21.09.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.10.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23.10.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою суду від 14.06.2021 року поновлено провадження у справі.
Позивач в судовому засіданні 23.06.2021 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.06.2021 року проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.
В судовому засіданні 23.06.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення адміністративного позову.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з 24.05.2013 року зареєстрований, як фізична особа-підприємець за №25460000000001524, основним вид діяльності позивача є: 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); 71.11 Діяльність у сфері архітектури.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п.п. 79.1, 79.2, 79.3 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. (п. 86.1 ст. 86 ПК України)
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідно до п. 86.4, 86.8 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Судом встановлено, що на підставі ст.73 ПК України Головне управління ДФС в Одеській області направило рекомендованим листом до ФОП ОСОБА_1 запит від 08.05.2019 року №8744/11/15-32- 13-05-09. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний запит направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 , який відповідає інформації щодо зареєстрованого місцезнаходження та вручено 15.05.2019 року.
Так з запиті від 08.05.2019 року №8744/11/15-32- 13-05-09 зазначено, зокрема, що у 2016 - 2018 року фізична особа - підприємець мав взаємовідносини з підприємствами:
- Фонтанська с/р Комінтернівського р. код ЄДРПОУ 4379746
- УДГ Одеської МР код ЄДРПОУ 26506412, та інш.
Також у запиті зазначено, що у зв'язку можливим порушенням платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, керуючись п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями позивача просять надати письмове пояснення з обов'язковим наданням завірених належних чином копій первинних документів за період з 01.01.2016 року по теперішній час, а саме:
інформацію стосовно ведення позивачем господарської діяльності з реалізації товарів/послуг;
повідомити інформацію стосовно наявних рахунку в банківській установі, які використовується для здійснення фінансово-господарської діяльності, у тому числі відкритих як на громадянина та які використовується у господарській діяльності;
довідки банків про рух коштів по рахунках з 01.01.2016 по теперішній час (або дату закриття р/р);
перелік суб'єктів господарювання - постачальників та покупців (код ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків,);
договорів з постачальниками товарів та договорів щодо надання товарів/послуг (робіт);
актів виконаних робіт/послуг із суб'єктами господарювання - замовниками/постачальниками товарів/послуг;
форма розрахунків (готівковий/безготівковий), наявності заборгованості із суб'єктами господарювання - замовниками/постачальниками послуг;
інформацію про наявні взаємовідносини з контрагентами;
документально підтверджену інформацію щодо орендованих (суборендованих) приміщень (нерухомості) в яких провадиться фінансово-господарська діяльність та інформація про укладені договори суборенди (відповідно до яких право користування приміщеннями передається третім особам);
інформацію стосовно ведення господарської діяльності стосовно використання праці найманих робітників (у разі наявності), табелі обліку робочого часу, відомості нарахування з/п, інше.
іншу інформацію стосовно ведення господарської діяльності.
Пояснення та їх документальне підтвердження із зазначених питань податковий орган просить надати до ГУ ДФС в Одеській області за адресою: АДРЕСА_1 , у встановлений законодавством термін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до ГУ ДФС в Одеській області запитуваної інформації, у зв'язку з чим, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб звернувся до заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області з доповідною запискою про надання дозволу на проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2016 -31.12.2018 року.
Головним управлінням ДФС в Одеській області 02.07.2019 року прийнято наказ про проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , відповідно до якого наказано провести з 31 липня 2019 року тривалістю 5 робочих днів документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року.
Наказ №5215 від 02.07.2019 року та повідомлення від 03.07.2019 року направлені на адресу позивача засобами поштового зв'язку, та відповідно до інформації зазначеної в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вручено позивачу за адресою його місцезнаходження 20.07.2019 року.
При цьому, представник позивача наполягає на тому, що інформація зазначена в рекомендованому повідомленні не відповідає дійсності, а наказ з повідомленням направлені та вручені позивачу з порушенням ст.ст. 78, 79 ПК України.
Проте, відповідно до вимог зазначених статей, право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Представник позивача наполягає на тому, що позивачу зазначені вище документи вручені 26.07.2019 року, а не як зазначено в поштовому повідомленні 20.07.2019 року.
Між тим, суд зазначає, що навіть якщо позивачу наказ та повідомлення про проведення позапланової перевірки вручено 26.07.2019 року, вимоги ст.ст. 78, 79 ПК України дотримано, оскільки наказ та повідомлення вручено до початку перевірки.
Разом з тим, суд зазначає, що внесення інформації на сайті АТ «Укрпошта» відноситься до повноважень працівників підприємства. В свою чергу, позивачем не надано до суду жодних доказів звернення до АТ «Укрпошта» з запитом щодо невідповідності інформації зазначеної в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та сайті АТ «Укрпошта» стосовно дати вручення поштового відправлення.
Натомість, працівниками податкового органу дотримано процедуру направлення позивачу документів засобом поштового зв'язку, та інформація відображена в акті перевірки відповідно до даних вказаних в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Про належне повідомлення позивача свідчить також і те, що ФОП ОСОБА_1 30.07.2019 року надав до податкового органу документи, про що власноруч склав опис переданих документів.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача щодо того, що в наказі не зазначені підстави для проведення перевірки, оскільки в наказі зазначено, що перевірку призначено керуючись п.п 20.1.4 ст.20, пп.78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та враховуючи доповідну записку начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області №549/11/15-32-13-05 від 19.06.2019 року.
При цьому, опис отриманої податкової інформації міститься в запиті податкового органу про надання документів, на який позивач не надав відповіді, що і призвело відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, до призначення перевірки.
Крім того, не зазначення в наказі прізвища особи, яка уповноважена проводити перевірку не свідчить про протиправність наказу. В свою чергу, в заяві про зміну підстав позову, представник позивача посилається на пп 1.2.1 п. 1.2 розділу І Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 року №470, в той час коли наказ про призначення перевірки позивача виданий 02.07.2019 року. Однак, навіть форма наказу про призначення перевірки затверджена цим наказом не передбачає зазначення конкретного прізвища особи, яка буде здійснювати контрольний захід, а вимагає зазначення назви органу ДПС лише у випадках призначення позапланової документальної перевірки органом вищого рівня відповідно до підпунктів 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів представника позивача щодо протиправності наказу про призначення перевірки позивача.
Отже, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20. пп.78.1.1. пп.78.1.4 п.78.1 сі.78. ст.79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу від 02.07.2016 року №5215. виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області, головним державним ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеській області Вороною Тетяною Владиславівною проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, дотримання законодавства податкового законодавства, повноти нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, за результатом якої складено акт №1636/15-32-13-05-2574706471 від 13.08.2019.
Другий примірник акту перевірки надіслано на адресу позивача засобом поштового зв'язку, та відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вручено за адресою позивача 23.08.2019 року.
Разом з тим, суд також вважає необґрунтованими доводи представника позивача стосовно того, що позивач не отримував акт перевірки з цим відправленням та підпис на повідомленні йому не належить, оскільки, як вже зазначено вище, до обов'язків відповідача належить направити з адресою платника податків, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що і зроблено відповідачем.
Так, відповідно розділу ІІІ акут перевірки «Висновки», відповідачем встановлено порушення:
п.п. 16.1.2 п.16.1 ст.16. п.44.1 ст.44, пп.296.1.2 п.296.1 ст. 296 Податкового кодексу України та «Порядку ведення книги обліку доходів», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015р. №579, зареєстрованим в Мінюсті України 07.07.2015 №801/27246 підприємець неналежно протягом у період 01.01.2015-31.12.2017 проводив облік доходів, що призвело до заниження даних, перенесених до податкових декларацій платника єдиного податку за 2016, 2017, 2018 роки;
пп.2) п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, згідно пп.5) пп.298.2.3. п.298.2. ст.298 Податкового Кодексу України - з 01.04.2016 р. втрачає право перебування на спрощеної системі оподаткування. Таким чином, дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності на протязі 01.04.2016 - 31.12.2016 р., 01.01.2017-31.12.2017 та 01.01.2018-31.12.2018 року оподатковується на загальних умовах;
пп.293.4.4 п.293.4 ст.293 Податкового Кодексу України - заниження суми єдиного податку, який підлягає сплаті до бюджету за підсумками податкового звітного періоду 2016 року у розмірі 1374,67 грн.;.
пп.49.18.2 пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 пп. 177.5.2. п. 177.5. п. 177.11 ст.177 Податкового Кодексу України - неподання податкових декларації про майновий стан і доходи за 2 квартал 2016 року по строку 09.08.2016, рік 2016 по строку 09.02.2017, рік 2017 по строку 09.02.2018. рік 2018 по строку 09.02.2019 року;
п. 177.1. п.177.2. п. 177.4. п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України донараховано податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету у період 01.04.2016 - 31.12.2018 на суму 816051,10 грн., у т.ч. 2016- 265424,08 грн., 2017- 277407,82 грн., 2018- 273219,20 грн.;
ч. 2, п.1 ст.7 та п.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне старування» із змінами та доповненнями, заниження суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, складає 308194,92 грн., у т.ч. за 2016 - 69315,84 грн., 2017-101277,00 грн., 2018 - 137602.08грн.;
п.п. 1.2, п.п. 1.3. п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, п. 163.1 ст. 163. п.п. 164,2.2 п. 164.2 ст. 164. с. 176. п.п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755 - VI із змінами і доповненнями платнику донараховано військового збору на загальну суму у розмірі 68004,26 грн.. у т.ч. за рік 2016 - 22118,67 грн, 2017-23117,32 грн, 2018- 22768.27грн;
п.181.1 ст. 181, п. 183.2 . п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.15, п.187.1 ст.187. п.188.1 ст. 188. п.188.1 ст.188. ст. 193. ст. 194 п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за період листопад 2016 -грудень 2018 року складає 659145 грн.;
пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49. п.п. «а» 202.1 ст.202, п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України - не надана податкової декларації з податку на додану вартість за період грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті рішення:
№0000261305 від 13.09.2019 року яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності на 816051,10 грн та застосовано штрафну (фінансову санкцію в розмірі 204012,78 грн;
податкове повідомлення-рішення №0000271305 від 13.09.2019 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 680,00 грн за платежем податком на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування;
податкове повідомлення-рішення №0000281305 від 13.09.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 659145,0 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 164786,25 грн;
податкове повідомлення-рішення №0000291305 від 13.09.2019 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 4250,00 грн за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
податкове повідомлення-рішення №0000301305 від 13.09.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з військового збору в розмірі 68004,26 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 17001,07 грн;
податкове повідомлення-рішення №0000311305 від 13.09.2019 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань за платежем єдиний податок в розмірі 1374,67 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 343,67 грн.
рішення №0000331305 від 13.09.2019 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 54810,36 грн.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, оскільки вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу є протиправними та підлягають скасуванню.
Як вбачається з акту перевірки, за твердженнями податкового органу, обсяг отриманого доходу ФОП ОСОБА_1 складає: 2017 - 1541154,58 грн, 2018 -1517884,44 грн, що є порушенням умов перебування на другій групі єдиного податку, визначених пп.2) п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України. У разі перевищення платниками єдиного податку першої і другої груп протягом календарного року встановленого обсягу доходу платники єдиного податку здійснюють перехід на застосування іншої ставки єдиного податку або зобов'язані відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування та перейти на сплату інших податків і зборів.
За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 заяви на застосування іншої ставки єдиного податку або заяви на відмову від застосування спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу за місцем реєстрації протягом перевірямого періоду не надавав.
Також, податковим органом встановлено, що згідно наданих до перевірки договорів, актів виконаних робіт, довідки про рух грошових коштів по рахунках, ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду отримував оплату у безготівковій формі за послуги з підготовки проектної - кошторисної документації, проектно - вишукувальні роботи юридичним особам, які не є платниками єдиного податку
В акті перевірки зазначено, що якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа - не платник єдиною податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом України, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку .
За результатами перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 заяви па такий перехід у встановлений законодавством термін до контролюючого органу за місцем реєстрації не надавав.
Відповідно до пп.5) пп.298.2.3. п.298.2. сі .298 Податкового Кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ним Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Перевіркою встановлено, що за період 01.01.2016 - 31.03.2016 відповідно виписки по рахунку № НОМЕР_3 надходження коштів відбулось 31.03.2016 року від Фонтанської селищної ради Комінтернівського району (код ЄДРПОУ 04379746) у сумі 12839, 79 грн, а саме:
31.03.2016 - 2055,0 грн з призначенням «Тех.нагляд кап. рем. дор. покр. в Кільц (від 6 №28 до АДРЕСА_3 ) згідно дог.№8 П від 19.02.2016 та акт вик. Робіт №1 від 29.03.2016 без ПДВ»;
31.03.2016 - 2144,87 грн з призначенням «Тех. нагляд кап. рем. дор. покр. пр. Полтавс. (від буд.№5 до в.Кільц) згідно договору №10П від 19.02.2016 та акт вик. роб №1 від 29.03.2016 без ПДВ»;
31.03.2016 - 4007,92 грн з призначенням «Тех. нагляд кап. рем. дор. покр. пр. Дніпров (від АДРЕСА_4 ) згідно договору №11П від 19.02.2016 та акт вик. роб №1 від 29.03.2016 без ПДВ»;
31.03.2016 - 4632,00 грн з призначенням «Тех. нагляд кап. рем. дор. покр. Кільц від пр. Дніпров. до буд.№1) згідно дог. №9П від 19.02.2016 та акт вик. робіт №1 від 29.03.2016 без ПДВ».
Дохід отриманий ФОП ОСОБА_1 у І кварталі 2016 року складає 12839,79 грн. у т.ч. дохід від надання послуг юридичним особам, які не платники єдиного податку 12839,79 грн.
За результатами перевірки, у зв'язку з вище встановленими порушеннями пп.2) п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, згідно пп.5) пп.298.2.3 п.298.2. ст.298 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2016 року втрачає право перебування на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, дохід отриманий від здійснення підприємницької діяльності протягом 01.04.2016 - 31.12.2016 р., 01.01.2017 - 31.12.2017 та 01.01.2018-31.12.2018 року оподатковується на загальних умовах.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.
Відповідно до підпункту 292.1.1. пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України, доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). (п. 292.6 ст. 292 ПК України).
Судом встановлено, що протягом 2016 - 2018 року позивач здійснював господарську діяльність за КВЕД 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний) та КВЕД 71.11 діяльність у сфері архітектури.
Як зазначено позивачем в адміністративному позові, в договорах, акті перевірки та не заперечується відповідачем, ФОП ОСОБА_1 має відповідні кваліфікаційні сертифікати інженера технічного нагляду, які видані Архітектурно-будівельною атестаційною комісією інженерів технічного нагляду Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.
Також судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області (в подальшому перейменованою в Фонтанську сільську раду Лиманського району Одеської області (замовник) у 2016 році укладено низку договір предметом яких є роботи: технічний нагляд за об'єктами «Капітальний ремонт дорожнього покриття», «Капітальний ремонт систем відведення дощової води», «Капітальний ремонт мереж вуличного освітлення».
Так, за твердженнями контролюючого органу позивачем допущено порушення вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки надав послуги у 2016 році не платнику єдиного податку, а саме Фонтанській сільській раді, що суперечить вимогам п. 291.4 ст. 294 ПК України.
В свою чергу, представник позивача вказує, що позивачем здійснювалось виконання робіт, а не надання послуг. Між тим, п. 291.4 ст. 291 ПК України не містить обмежень щодо виконання робіт на користь не платника єдиного податку.
Так, як вже зазначено вище, відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що стосовно виробництва та/або продажу товарів відсутня така обов'язкова умова, як виконання їх на користь платників єдиного податку та/або населення.
Разом з тим, спір між позивачем та відповідачем полягає також в тому, що позивач вважає здійснення технічного нагляду за будівництвом доріг - виконанням робіт, а відповідач вважає таку діяльність наданням послуг.
Так, позивач здійснює діяльність за КВЕД 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний) та КВЕД 71.11 діяльність у сфері архітектури.
Відповідно до класифікації видів економічної діяльності клас 71.12 включає ((http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/71/KVED10_71_12.html):
інженерний дизайн (тобто застосування законів і принципів інженерії в конструюванні машин, доборі матеріалів, інструментів, структур, процесів і систем) та консультування у сферах:
проектування машинобудування, промислового будівництва
проектів будівництва інженерних споруд, гідротехнічних споруд і транспортного будівництва
проектів управління водними ресурсами
проектів у сфері електроніки та електротехніки, добувної інженерії, хімічної технології, машинобудування, організації виробництва, системотехніки, техніки безпеки
розроблення проектів систем кондиціонування, охолодження, інженерні розробки щодо контролю санітарного стану та забруднення навколишнього середовища, боротьби із шумом тощо
геофізичні, геологічні та сейсмічні дослідження
діяльність у сфері геодезії:
вимірювання земельних ділянок та їх меж
гідрологічні розвідувальні роботи
роботи з вивчення підземних шарів
картографічна діяльність і діяльність із надання даних щодо просторових параметрів.
Відповідно до класифікації видів економічної діяльності клас 71.1 включає (http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/71/KVED10_71_11.html):
консультування у сфері архітектури з питань:
проектування будівель, у т.ч. складання робочих креслень;
планування міст, у т.ч. ландшафтної архітектури.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції чинній на момент укладення договорів) технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі
шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Згідно з абз. 6 ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:
будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Відповідно до ст. 11 цього ж Закону під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Як вбачається з договорів укладених між позивачем та Фонтанською сільською радою, предметом договору є виконання робіт з технічного нагляду ФОП ОСОБА_1 , який в свою чергу має кваліфікаційний сертифікат інженеру технічного нагляду, що відповідає вимогам Закону України «Про архітектурну діяльність».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача, що на виконання договорів, укладених з Фонтанською сільською радою щодо здійснення технічного нагляду за будівництвом доріг, позивачем надавались послуги, оскільки відповідно до чинного на момент виконання зазначених договорів позивачем виконувались саме роботи.
Отже, зважаючи на те, що пункт 291.4 ст. 291 ПК України не містить обмежень щодо виробництва та виконання робіт на користь не платників єдиного податку, та як встановлено судом позивач виконував саме роботи на користь Фонтанської сільської ради, а не надавав послуги, відповідач дійшов помилкового висновку щодо недотримання ФОП ОСОБА_1 умов перебування на 2 групі спрощеної системи оподаткування у 1 кварталі 2016 року, що як наслідок стало підставою для донарахування податків та зборів за 2016 рік.
Стосовно перевищення позивачем обсягу доходу в розмірі 1500000 грн, суд зазначає наступне.
Надані до суду позивачем первинні документи свідчать про те, що позивачем на банківські рахунки надійшли грошові кошти в 2017 році у розмірі 1541154,58 грн, та у 2018 році у розмірі 1517884,44 грн.
При цьому, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_1 протягом 2016-2018 року перебував на спрощеній системі оподаткування, якою не передбачено ведення обліку витрат. До перевірки ФОП ОСОБА_1 не надавались первинні документи щодо походження витрат, які пов'язані з отриманням доходу.
Так, за приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Отже, як вбачається з акту перевірки №1636/15-32-13-05/ НОМЕР_1 від 13.08.2019 року, позапланова документальна невиїзна перевірка здійснена без дослідження витрат, які пов'язані з отриманням доходу, на підставі податкової звітності, наданих позивачем документів та інформації аналітичних систем.
Між тим, відповідач наділений повноваженнями встановлювати за результатом здійснення перевірки як заниження обсягу доходу та податкових зобов'язань, так і завищення.
Таким чином, без належного дослідження первинних документів позивача, податковий орган діяв упереджено та необґрунтовано, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.
При цьому, у підпункті 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Наведене кореспондується з приписами п.п. 85.2, 85.6 ст. 85 ПК України, відповідно до яких платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Правові наслідки невиконання платником податків обов'язку надати на законний запит контролюючого органу документи, на підставі яких сформовані податкові зобов'язання, визначено ст. 44 ПК України.
Пунктом 44.6 вказаної статті встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
У п. 2.3.2.2 Порядку № 395 визначено, що в разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.
Так, уповноважена особа контролюючого органу не повідомляла позивача про необхідність надання документів, які підтверджують його витрати, враховуючи те, що відповідач дійшов висновку про донарахування позивачу податків та платежів на загальних умовах.
Між тим, позивачем до суду подані оригінали документів, які підтверджують ведення позивачем обліку витрат за період з 2016 року по 2018 рік.
Суд вважає, що відсутність або ненадання певних документів під час перевірки не може бути підставою для відмови у їх оцінці під час судового розгляду справи, адже положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, зокрема щодо законності сформованих показників витрат, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки, позаяк процедура збору доказів у судовому процесі не обмежена проведенням податкової перевірки.
Таким чином, наведене вказує на порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем встановленого законодавством порядку проведення перевірки, а викладені відповідачем висновки в акті перевірки зроблено без дослідження належних документів. Виявлені перевіркою порушення в акті перевірки не описані, не зазначено докази, які свідчать про виявлені порушення.
Отже, акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень, не містить в собі повного дослідження господарських операцій в частині отримання позивачем доходу, понесених витрат та таке інше. Натомість акт перевірки наповнений правовими нормами, які потребують застосування, а не наведення їх тексту. Відтак, актом перевірки, не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.
Крім того, відповідно до ч.1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Так, позивачем до суду наданий висновок експерта №476 від 06.02.2020 року, складений судовим експертом Бурдейним Сергієм Миколайовичем, відповідно до якого експерт дійшов висновку, що отриманих дохід позивачем без коригування становить за період з квітня 2016 року по грудень 2018 року всього на суму 4546457 грн, в тому числі у 2016 році 1487418 грн, у 2017 році 1541154,58 грн, та у 2018 році 1517884,44 грн. експертом також зазначено, що у виписках по рахункам № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 містяться відомості щодо повернення отриманих авансів контрагентами без виконання послуг всього за період з квітня 2016 року по грудень 2018 року на суму 123497 грн, в т.ч. у 2016 році 103 грн, у 2017 році 73834,58 грн, у 2018 році 49559,44 грн.
За твердженнями експерта, фактично отриманий актив у формі грошових коштів, які надходили на рахунок ФОП ОСОБА_1 як аванс повернутий власникам, а отже не відноситься до складу доходів. Внаслідок чого експерт дійшов висновку, що позивачем не перевищено річний дохід в розмірі 1500000 грн.
За таких обставин, в акті перевірки ГУ ДФС в Одеській області №1636/15-32-13-05/ НОМЕР_5 від 13.08.2019 року висновки не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності позивача.
Крім того, щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 299.1 - 299.5 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки.
Відповідно до пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, шляхом подання заяви до контролюючого органу: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Системний аналіз вищенаведених положень податкового законодавства дає підстави для висновку про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу лише у встановлених законом випадках.
Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 19 червня 2020 року у справі N 2040/6313/18 та від 21.01.2021 року у справі №808/4202/17.
Як вбачається з матеріалів справи, в період охоплений перевіркою, ФОП ОСОБА_1 перебував на 2 групі платників єдиного податку.
Разом з тим, 21.05.2020 року, тобто майже через рік після складання акту перевірки, начальником Подільського управління ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи ОСОБА_1 платника єдиного податку 3 групи 5%. Дата анулювання є 31.03.2016 року. Підстава акт перевірки від 13.08.2019 року №1636/15-32-13-05.
Тобто, враховуючи те, що під час проведення перевірки позивач перебував на обліку у податковому органі як платник єдиного податку на 2 групі, а анульовано свідоцтво платника єдиного податку 3 групи, слід дійти висновку, що після здійснення перевірки позивачем самостійно обрано 3 групу для платників єдиного податку.
В свою чергу, відповідачем прийнято рішення №1 від 21.05.2020 року про анулювання свідоцтва платника єдиного податку 3 групи на підставі акту перевірки, відповідно до якого податковий орган дійшов висновку про порушення відповідачем умов перебування на 2 групі для платників єдиного податку.
Однак, правомірність прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку не є предметом даного позову.
Разом з тим, відсутність такого рішення на момент прийняття податкових повідомлень-рішень за умови дотримання позивачем умов перебування на 2 групі для платників єдиного податку додатково свідчить про протиправність оскаржуваних рішень.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000261305, №0000271305, №0000281305, №0000291305, №0000301305, №0000311305 від 13.09.2019 року, вимоги про сплату боргу №Ф00003221305 від 13.09.2019 року, рішення №0000331305 від 13.09.2019 року є необґрунтованими та прийняті відповідачем без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, відповідач не довів факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000261305 від 13.09.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000271305 від 13.09.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000281305 від 13.09.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000291305 від 13.09.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000301305 від 13.09.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000311305 від 13.09.2019 року.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф0000321305 від 13.09.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення №0000331305 від 13.09.2019 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.07.2021 року.
Позивач: фізична особа-підприємць ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 )
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5)
Суддя П.П. Марин