Справа № 420/2970/21
05 липня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого Приморського відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправну бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині не вручення позивачу належним чином завірених копії документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2021 року; постанови про арешт грошей боржника від 29.01.2021 року; заяви Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху ОМР від 18.01.2021 року, адресованої в Перший ВДВС Приморського району; постанови про накладення адмінстягнення від 21.10.2020 року (МАО №1852253) в форматі А4; постанови в формі трамвайного квитка (94x5);
- зобов'язати відповідача вручити позивачу завірені належним чином всі документи виконавчого провадження для захисту ним своїх прав та законних інтересів в суді: постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2021 року; постанову про арешт грошей боржника від 29.01.2021 року; заяву Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху ОМР від 18.01.2021 року, адресовану в Перший ВДВС Приморського району; постанову про накладення адмінстягнення від 21.10.2020 року (МАО №1852253) в форматі А4; постанову в формі трамвайного квитка (94x5).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у січні 2021 року на його банківський рахунок, відкритий у ПриватБанку та призначений для виплати пенсії, державним виконавцем було накладено арешт на кошти. При цьому, за твердженням ОСОБА_1 , станом на дату звернення до суду з даним адміністративним позовом, копії постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про арешт грошей та документів, на підставі яких зазначене виконавче провадження було відкрито, на його адресу не надходило. Зазначені обставини позбавили позивача можливості звернутись до суду із позовом про оскарження постанов відповідача та надати відповідні докази в обґрунтування порушення його прав. При цьому, в подальшому відповідач, у відповідь на звернення позивача направив на його електрону адресу копії зазначених документів. Разом з тим, як стверджує ОСОБА_1 , копії таких документів засвідчені неналежним чином.
05.04.2021 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) в порядку ст.262 ч.5, 287 ч. 4 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року провадження у справі було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст. 236 КАС України та поновлено 01.07.2021 року.
15.06.2021 року відповідачем на адресу суду було надіслано матеріали виконавчого провадження ВП №64184740 (а.с. 67-104), та відзив на адміністративним позов.
Так у відзиві Перший Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив, що 29.01.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64184740 по примусовому виконанню постанови Департаменту транспорту, зв'язку, та організації дорожнього руху Одеської міської ради №МАО 1852253 від 21.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 020,00 грн. Тією ж датою направлено копії постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам.
29.01.2021 року державним виконавцем також винесено постанову про арешт коштів боржника для забезпечення виконання рішення.
26.02.2021 року до відділу від позивача надійшла скарга на дії державного виконавця. 03.03.2021 року ОСОБА_1 зателефонував до відповідача та попросив надати копії матеріалів виконавчого провадження на його електрону пошту. Державним виконавцем на електрону пошту боржника « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було направлено копії наступних документів: постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради №МАО 1852253 від 21.10.2020 року, постанову про арешт майна боржника. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
В подальшому з державного реєстру судових рішень державному виконавцю стало відомо, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 року постанова Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради №МАО 1852253 від 21.10.2020 року була скасована.
З огляду на зазначене, 18.03.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №64184740 на підставі п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та знято арешт з коштів боржника.
Крім того, 16.04.2021 року до Відділу надійшов лист з Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про повернення постанови Департаменту транспорту, зв'язку, та організації дорожнього руху Одеської міської ради №МАО 1852253 від 21.10.2020 року без виконання.
За таких умов, відповідач зазначає, що станом на момент розгляду адміністративної справи №420/2970/21, відсутній предмет спору, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи №420/2970/21, судом встановлено наступне.
18.01.2021 року Департамент транспорту, зв'язку, та організації дорожнього руху Одеської міської ради звернувся до Першого Приморського відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення №МАО 1852253 від 21.10.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 020,00 грн. До заяви було надано вищезазначену постанову, та постанову по справі про адміністративне правопорушення серії МАО 1852253 (25229) (в формі трамвайного квитка (94x5)) (а.с. 37, 39-40).
29.01.2021 року головним державним виконавцем Першого Приморського відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Офіцеровою Л.Л. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64184740 та постанову про арешт коштів боржника (а.с. 38, 41).
25.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із скаргами на дії державного виконавця.
03.03.2021 року, як зазначає позивач в адміністративному позові, ним від Першого Приморського відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було отримано на електрону адресу постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2021 року; постанову про арешт грошей боржника від 29.01.2021 року; заяву Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху ОМР від 18.01.2021 року, адресовану в Перший ВДВС Приморського району; постанову про накладення адмінстягнення від 21.10.2020 року (МАО №1852253) в форматі А4; постанову в формі трамвайного квитка (94x5).
Водночас позивач зазначає про необхідність направлення відповідачем оригіналів та належним чином засвідчених копій вищезазначених документів, задля реалізації свого права на оскарження зазначених постанов до суду.
Разом з тим, судом у справі №420/2970/21 також встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 30.11.2020 року по справі №947/31338/20 було скасовано постанову Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради №МАО 1852253 від 21.10.2020 року.
З огляду на зазначене, 18.03.2021 року головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Офіцеровою Л.Л. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №64184740 на підставі п.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та знято арешт з коштів боржника (а.с.42).
Також судом встановлено, що в проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувають адміністративні справи:
- №420/3743/21 за позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Департаменту транспорту, зв'язку та організацій дорожнього руху Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови від 29.01.2021 року про відкриття виконавчого провадження №64184740;
- №420/3484/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департаменту транспорту, зв'язку та організацій дорожнього руху Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Офіцерової Л.Л. від 29.01.2021 року про накладення арешту на кошти боржника.
При цьому Одеським окружним адміністративним судом в межах вищезазначених адміністративним справ були винесенні ухвали про витребування від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчого провадження ВП №64184740, а також від Департаменту транспорту, зв'язку та організацій дорожнього руху Одеської міської ради відповідних постанов.
Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 року №19-рп/2011 стосовно тлумачення ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має стосуватися суб'єктивних прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує протиправну бездіяльність Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в частині не вручення позивачу належним чином завірених копій документів: постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2021 року; постанови про арешт грошей боржника від 29.01.2021 року; заяви департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху ОМР від 18.01.2021 року, адресовану в Перший ВДВС Приморського району; постанови про накладення адмінстягнення від 21.10.2020 року (МАО №1852253) в форматі А4; постанови в формі трамвайного квитка (94x5).
Водночас судом встановлено, що позивачу під час розгляду адміністративної справи №420/2970/21 Першим Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було надіслано на електрону адресу ОСОБА_1 вищезазначені документи.
Крім того, судом враховано, що Одеським окружним адміністративним судом в межах адміністративних справ №420/3743/21 та №420/3484/21 були вжиті самостійні заходи щодо витребування від Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №64184740, а також від Департаменту транспорту, зв'язку та організацій дорожнього руху Одеської міської ради відповідних доказів, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною.
Також суд враховує, що станом на момент розгляду адміністративної справи №420/2970/21 постанову Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради №МАО 1852253 від 21.10.2020 року рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30.11.2020 року по справі №947/31338/20 було скасовано, а виконавче провадження ВП №64184740 було самостійно закінчено відповідачем та знято арешт з коштів боржника.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що порушення, яке є предметом оскарження в межах даної адміністративної справи, було самостійно виправлене суб'єктом владних повноважень, при цьому у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача є неможливим без визнання оскаржуваної постанови протиправною.
З огляду на вищезазначені обставини, а також беручи до уваги положення п. 8 ч. 1 ст.238 КАС України, на думку суду, наявні підстави для закриття провадження у даній справі.
Керуючись приписами ст.ст. 2, 5-11, 238, 241, 243, 248, 256, 272, 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Провадження у справі №420/2970/21 за позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Ухвалу суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 287 ч. 6, пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Головуючий суддя Білостоцький О.В.
.