Справа № 420/4741/21
05 липня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
29.03.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 18.03.2021 року № 35 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-17-001939-а.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у висновку Південного офісу Держаудитслужби від 18.03.2021 року № 35 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-17-001939-а за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» установлено порушення ч. 3 ст. 17, п. 2, п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону та Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 року № 715/34998. Південний офіс Держаудитслужби зобов'язав Відділ, який являється замовником, здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів, передбачених нормою частини 1 статті 32 Закону та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення. Однак позивач вважає, що висновок Південного офісу Держаудитслужби від 18.03.2021 року № 35 э протиправним та таким, що підлягає скасуванню, адже тендерний комітет ознайомився та вивчив висновок в частині невідповідності тендерної документації даним вимогам та дійшов висновку, що пункт 2.1 частини 2 Розділу - V «Оцінка тендерної пропозиції» не суперечить нормам Наказу №710, тому що згідно правил українського правопису весь перелік формальних помилок даного наказу відноситься до норм орфографічних помилок, які передбачені розробленою тендерною документацією Відділу. Щодо порушення Закону в частині 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 та не встановлення документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстави передбаченої у пункті 12 частини 1 статті 17 Закону для переможця, позивач зазначає, що для документального підтвердження згідно щодо відсутності підстав, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі/фізична особа, яка є учасником, не було притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми достатньо довідки про відсутність судимості, яку передбачено тендерною документацією абзацом 2 пунктом 5.5. частини 5 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції». Саме тому тендерний комітет Відділу, при погоджені тендерної документації, впевнився в тому, що довідка видана Департаментом інформатизацій МВС та територіальним сервісним центром МВС на підтвердження відсутності підстав визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12, 13 частини 1 статті 17 Закону достовірно встановлює відсутність підстави, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону, а саме включає в себе інформацію щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності чи засудження за будь-якими статтями ККУ, у тому числі і статті 149, 150, 150-1 ККУ та надав можливість переможцю абзацом 3 пунктом 5.5. частини 5 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» надати довідку, складену учасником у довільній формі. На переконання позивача тендерна документація Відділу відповідає нормам найважливіших аспектів публічних закупівель щодо об'єктивності те недискримінації, а також ніяким чином не впливає на успішний результат процедури відкритих торгів під час процесу розгляду, оцінки пропозицій і визначення переможця.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.03.2021 року справа № 420/4741/21 розподілена на суддю Кравченко О.О.
В свою чергу, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравченко О.О. повторним автоматизованим розподілом 05.04.2021 року справа № 420/4741/21 розподілена на суддю Токмілову Л.М.
07.04.2021 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
22.04.2021 року позивач усунув недоліки, які стали підставою залишення позову без руху.
В свою чергу, суддя Токмілова Л.М. з 19.04.2021 року по 30.04.2021 року перебувала у відпустці.
05.05.2021 року ухвалою судді відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
25.05.2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що доводи позовної заяви є необґрунтованими та безпідставними, а вимоги не підлягають задоволенню. Представник стверджує, що за результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено, що тендерна документація замовника не відповідає вимогам Переліку формальних помилок, затвердженого Наказом № 710, чим порушено вимоги п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Щодо визначеного способу надання переможцем торгів документального підтвердження відсутності підстав передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону у вигляді довідки складеної у довільній формі, відповідач зазначає, що суб'єкти господарювання не є розпорядниками інформації про притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України та відповідно довідка у довільній формі не є документальним підтвердженням відсутності підстав, передбачених у пункті 12 частини 1 статті 17 Закону № 922. Довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України фізичним особам надає Департамент інформатизації МВС та територіальні сервісні центри МВС. Отже, в порушення ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 позивачем у тендерній документації не було встановлено способу документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстави, передбаченої у п. 12 ч. 1 ст. 17 Закону № 922 для переможця. На переконання Південного офісу Держаудитслужби, позивач (Замовник), як особа, яка проводила процедуру закупівлі, повинен чітко дотримуватись визначеної законом процедури, для того, щоб стверджувати про наявність законних очікувань щодо результату. На підставі викладеного, відповідач вважає, що оскаржуваний висновок за результатами моніторингу закупівлі прийнятий Південним офісом Держаудитслужби в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
16.10.2020 Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області
оприлюднено оголошення UA-2021-02-17-001939-а на проведення відкритих торгів на предмет закупівлі «ДК-45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання комунальних доріг в населених пунктах Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області); код відповідних класифікаторів предмета закупівлі ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 14.03.2021 року 00:00 год (а.с.40-41).
Відповідно до наказу Південного офісу Держаудитслужби від 17.03.2021 року № 159 розпочато моніторинг процедури відкритих торгів за предметом закупівлі ДК 021:2015:45230000-8: Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, яка проводиться відділом житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області.
18.03.2021 року за результатами проведеного моніторингу процедури відкритих торгів Південним офісом Держаудитслужби складено висновок № 35 (а.с.36-39), з якого вбачається, що за результатами аналізу питання відповідності умов тендерної документації вимогам Закону встановлено, що ТД Замовника не відповідає вимогам Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 № 715/34998 (далі - Наказ № 710), чим порушено вимоги пункту 19 частини 2 статті 22 Закону. Крім того, замовник у пункті 5.5 частини 5 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТД визначив спосіб надання переможцем торгів документального підтвердження відсутності підстав передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону у вигляді довідки складеної у довільній формі про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. Проте, суб'єкти господарювання не є розпорядниками інформації про притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України та відповідно довідка у довільній формі не є документальним підтвердженням відсутності підстав, передбачених у пункті 12 частини 1 статті 17 Закону.
Висновком Південного офісу Держаудитслужби № 35 від 18.03.2021 року, за результатами аналізу відповідності вимог ТД вимогам Закону встановлено порушення ч. 3 ст. 17 та пунктів 2 та 19 ч. 2 ст. 22 Закону та Наказу № 710.
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель Південний офіс Держаудитслужби зобов'язав Відділ житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема в межах законодавства вжити заходів, передбачених нормою частини 1 статті 32 Закону та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення (а.с.38-39).
22.03.2021 року Відділом житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на Висновок Південного офісу Держаудитслужби № 35 від 18.03.2021 року надано заперечення № 05-26/41 в яких останній зазначив, що тендерний комітет виконав приписи Закону та оформив свою тендерну документацію відповідно до вимог Закону, а для підтвердження інформації про те, що службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі/фізична особа, яка є учасником, не було притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми достатньо довідки про відсутність судимості, яку передбачено тендерною документацією абзацом 2 пунктом 5.5. Розділу III - Кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 Закону, підстави, встановлені статтею 17 Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (а.с.97-99). Частиною 6 статті 17 Закону передбачено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Отримавши довідку про відсутність судимостей від переможця зазначену у тендерній документації до пунктів, підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, частини першої статті 17 Закону. Саме тому замовник у пункті 5.5. частини 5 Розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації визначає спосіб (надає можливість) надання переможцем торгів документального підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктом 12 частини 1 статті 17 Закону у вигляді довідки складеної у довільній формі про те, що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
Позивач вважає висновок Південного офісу Держаудитслужби № 35 від 18.03.2021 року протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).
Відповідно до ст.2 Закону № 2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до п. 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
У той же час, відповідно до ст. 5 Закону № 2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закону № 922,) а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.
Відповідно до ч. 4 ст. 7-1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Відповідно до ч. 6-7 ст. 7-1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваному висновку Держаудитслужба зазначила, що:
- в порушення ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 позивачем у тендерній документації не було встановлено способу документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстави, передбаченої у пункті 12 частини 1 статті 17 Закону № 922 для переможця;
- ТД Замовника не відповідає вимогам Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 № 715/34998 (далі - Наказ № 710), чим порушено вимоги п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону;
Поряд з цим, суд звертає увагу, що п. 3 оскаржуваного висновку Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень зокрема в межах законодавства вжити заходів, передбачених нормою частини 1 статті 32 Закону та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення (а.с.38-39).
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону № 922 учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Відповідно до пункту 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема:
2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Як вбачається з тендерної документації щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю послуг ДК-45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання комунальних доріг в населених пунктах Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області) (а.с.43-52), пунктом 5.5 розділі ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» визначено, що Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель (у вигляді передбаченому згідно з п. 1.3. цієї документації), що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону відповідно до вимог Додатку З до цієї тендерної документації, а саме:
довідка, видана Департаментом інформатизації МВС України (територіальним органом з надання сервісних послуг МВС України), та щодо (не)притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, що містить інформацію станом на дату, не раніше дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю в електронній системі закупівель. Зазначена довідка надається щодо осіб (особи), визначених згідно з п. 5, 6, частини 1 ст. 17 Закону;
довідка, складена учасником у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої п. 12 частини 1 ст.17 Закону;
довідка, складена учасником у довільній формі, що підтверджує відсутність підстави, передбаченої абзацом 1 ч. 2 ст. 17 Закону, або інформація у довільній формі, що підтверджує вжиття заходів для доведення надійності учасника, згідно з абзацу 2 ч. 2 ст. 17 Закону (а.с.55-56).
Тобто, як вбачається з умов тендерної документації, позивачем, як замовником, визначено спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, чим виконано вимоги ч. 3 ст. 17 Закону № 922 та п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону № 922, що спростовує встановлені відповідачем порушення під час проведення моніторингу.
Також, розділом ІV «Оцінка тендерної пропозиції», зокрема п.п. 2.1 п. 2 «Опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій» визначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. До формальних (несуттєвих) помилок зокрема відносяться: орфографічні помилки та технічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, які надані учасником; зазначення назви документу, необхідність у наданні якого передбачена цією документацією, у спосіб що відрізняється від вказаного в цій документації, та який підготований безпосередньо учасником, у разі якщо такий документ за своїм змістом відповідає вимогам цієї документації, відсутність визначеної замовником інформації (її окремих фрагментів) у змісті певного документу, подання якого вимагається згідно з тендерної документації, та за умови наявності такої інформації в повному об'ємі у змісті іншого документу, наданого у складі тендерної пропозиції, накладення КЕП не у відповідності до вимог тендерної документації, але в порядку, що дозволяє електронна площадка з якої подавався пропозиція учасника (відсутність КЕП не вважається формальною помилкою), зміна розширення сканованого(их) файлу(ів) РDF(PortableDocumentFormat) в результаті накладання КЕП, тощо. Рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) ухвалюють колегіально на засіданні тендерного комітету. При цьому Замовник гарантує дотримання всіх принципів, визначених статтею 5 Закону.
В свою чергу, відповідно до п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону № 922 у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710 затверджено Перелік формальних помилок, який, зокрема передбачає вичерпний перелік формальних помилок, деталізує та більш широко його пояснює.
Проте, як вбачається з умов тендерної документації, позивачем визначено опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.
В свою чергу, здійснення відповідачем висновку про те, що ТД Замовника не відповідає вимогам Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710 суд вважає проявом надмірного формалізму з боку відповідача, оскільки визначені у п.п. 2.1 п. 2 розділу ІV формальні (несуттєві) помилки не суперечать Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710 та не пов'язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
На думку суду, учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз'яснення.
Надаючи оцінку обґрунтованості оскарженого висновку, суд зазначає, що втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Однак, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору.
При вирішенні даного спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації.
У той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників.
Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.
Суд також звертає увагу на те, що в ході проведення моніторингу закупівель відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем законодавства про закупівлі, а сукупність вказаних вище обставин свідчать про те, порушення встановленні відповідачем у висновку Південного офісу Держаудитслужби від 18.03.2021 року № 35 про результати моніторингу процедури закупівлі ІІА-2021-02-17-001939-а не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у загальній сумі 2270,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 47 від 25.03.2021 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (вул. Соборна, 105, м.Подільськ, Одеська область, 66300, код ЄДРПОУ 41882571) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 40477150) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню висновок Південного офісу Держаудитслужби від 18.03.2021 року № 35 про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-17-001939-а.
Стягнути на користь Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.