06 липня 2021 р. № 400/4417/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Мирко О.С., пр. позивача ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 25.06.2020 ВП № 62030835,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанову про закінчення виконавчого провадження № 62030835 від 25.06.2020.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на виконанні державного виконавця перебував виконавчий лист № 400/3528/19, виданий Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов'язання ПФУ здійснити певні дії, яке боржником залишається не виконаним, тому у відповідача не було правових підстав для закінчення виконавчого провадження. Відповідач всупереч ст.18,63 Закону України « Про виконавче провадження» не перевірив виконання боржником рішення суду.
Відповідач надав відзив, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки спірна постанова прийнята відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження». 03.06.2020 на адресу Відділу надійшло повідомлення боржника про перерахунок пенсії на підставі рішення суду, після якого розмір пенсії не збільшився, тому доплата відсутня. Державний виконавець не наділений повноваженнями надавати оцінку прийнятому ГУ ПФУ рішенню та належному виконанню вказаним органом законодавчо визначених обов'язків в частині перерахунку пенсії ОСОБА_2 , тому правомірно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.
Третя особа: надала суду пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позову, оскільки на виконання рішення суду, розмір пенсії позивача не збільшився, тому доплата відсутня, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії, тому рішення суду виконано та державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження.
Заслухав пояснення представника позивача, дослідив докази, суд встановив:
12.05.2020 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № ВП 6203083 з примусового виконання виконавчого листа № 400/3528/19 від 01.04.2020, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління ПФУ Миколаївської області провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років з дня призначення пенсії, тобто з 18.03.2014.
03.06.2020 відповідач отримав лист боржника - ПФУ, в якому він повідомив, що на виконання рішення суду від 21.01.2020 проведено перерахунок з 15.03.2014, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 14.04.2020.Після проведеного перерахунку розмір пенсії не змінився, тому доплата на виконання рішення суду відсутня. Рішення суду виконано в межах покладених судом зобов'язань.
25.06.2020 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України « Про виконавче провадження», в зв'язку з повним фактичним виконанням.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" .
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.18 Закону України « Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, 2)надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки. Також виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений ст.63 Закону України « Про виконавче провадження». За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідач зобов'язаний вживати передбачені Законом №1404 заходи примусового виконання рішень і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Чинним законодавством визначено певний порядок та механізм виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії. Вчинення дій, визначених ст. 63 Закону № 1404-VIII, як то, накладення штрафу , направлення повідомлення до правоохоронних органів вживаються державним виконавцем у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду.
Відтак, здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов'язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Обов'язок виконання рішення зобов'язального характеру покладається на боржника- ПФУ. На виконання рішення суду боржник надав державному виконавцю повідомлення про виконання рішення суду та рішення № 948010178083 про перерахунок пенсії позивача.
Рішенням Миколаївського адміністративного суду по справі № 400/3528/19 від 01.04.2020 на боржника було покладено обов'язок, провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до п.2 ст.56 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років з дня призначення пенсії, тобто з 18.03.2014.
Боржник повідомив державного виконавця, що в результаті перерахунку пенсії, розмір пенсії не збільшився, тому доплати по виконання рішення суду відсутні.
На державного виконавця відповідно до ст.63 Закону України № 1404 покладається обов'язок перевірити, що рішення суду виконано. Виконання рішення суду підтверджується рішенням ПФУ від 14.04.2020.Обов'язок перевірки складових розрахунку пенсії, або чому в результаті перерахунку пенсії загальний розмір пенсій не збільшився не відноситься до обов'язків державного виконавця.
Посилання позивача на те, що державний виконавець всупереч п.1 ч.3 ст.18 Закону України « Про виконавче провадження» не здійснив перевірку рішення суду, що призвело до невиконання рішення суду, не приймається судом до уваги, оскільки цією частиною вищезазначеної статті зазначені права державного виконавця, а не обов'язки, тому, в зв'язку з тим, що відповідач не скористався своїми правами неможливо визнати його дії протиправними та скасувати спірне рішення.
Позивач не позбавлений права звернутись до ПФУ за роз'ясненням щодо перерахунку пенсії на виконання рішення суду, а саме, чому в результаті виконання рішення суду, яким зобов'язано збільшити пенсію на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років з дня призначення пенсії, не призвело при її перерахунку до збільшення, до суду в порядку ст.383 КАС України по справі № 400/3528/19.
В цій справі судом вирішується правомірність або не правомірність дій відповідача, які призвели до прийняття спірної постанови.
Суд вважає, що відповідачем правомірно прийнята постанова про закриття виконавчого провадження від 25.06.2020, оскільки ним перевірено виконання рішення суду, що підтверджується рішенням ПФУ від 14.04.2020 про перерахунок пенсії позивачу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не довів суду, що спірна постанова є протиправною, тому позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.06.2020 ВП № 62030835 - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко