м. Миколаїв.
05 липня 2021 р.справа № 400/1725/20
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286,
до відповідачаЧорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом від 27.04.20 р. № 7.16/08-02/18-1/13/3434
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (надалі - позивач або ТОВ "МГЗ") звернулось з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач або ЧМ Держмитслужби), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 27 квітня 2020 р. № 7.16/08-02/18-01/13/3434 про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 3 грудня 2019 р. на підставі заяви ТОВ "МГЗ" від 3 грудня 2019 р. № НГЗ-Исх-01-19-1086.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі укладеного з нерезидентом "RS International GmbH" (Швейцарія) контракту, ним здійснюється переробка давальницької сировини (бокситів). З метою продовження права здійснення операцій за цим контрактом, в грудні 2019 р. ТОВ "МГЗ" отримало дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України строком на 365 днів. 24 березня 2020 р. ЧМ Держмитслужби листом повідомила позивача про відкликання вказаного дозволу. Не погодившись з рішенням відповідача, позивач оскаржив його до Миколаївського окружного адміністративного суду, одночасно, клопотавши про забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення, яке судом було задоволено. Незважаючи на ухвалу суду про забезпечення позову, в наступному, відповідач прийняв низку аналогічних за змістом рішень про відкликання дозволу позивача на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, кожне з яких позивач також оскаржив до суду і в рамках кожного судового провадження його позов було забезпечено зупиненням дії чергового рішення відповідача. Позивач вважає, що відповідач не наділений правом повторно приймати аналогічні за змістом рішення з одного й того самого питання, яке вже є предметом спору в суді. Крім того, прийняттю рішення про відкликання дозволу, повинна була передувати перевірка ТОВ "МГЗ", але відповідач жодної перевірки не проводив. Також позивач вказав, що ЧМ Держмитслужби взагалі не мала підстав для прийняття такого рішення.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Одночасно з поданням позовної заяви, позивач подав заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково, зупинивши дію оскарженого рішення про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території від 27 квітня 2020 р. (а. с. 20-26, 148-154).
Під час розгляду справи, позивач клопотав про об'єднання даної адміністративної справи № 400/1725/20 в одне провадження із справою № 400/1365/20 (а. с. 162).
Ухвалою суду у справі № 400/1365/20 суд відмовив в задоволенні такого клопотання (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/89110194).
Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а. с. 155-156).
Позивач клопотав про розгляд справи в письмовому провадженні (а. с. 172).
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджуєтеся рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 170).
Як визначено ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.
Вирішуючи спір суд враховує наступне.
Як слідує з матеріалів справи, 20 березня 2013 р. ТОВ "МГЗ" уклало з "RS International GmbH" (Швейцарія) контракт № 1-NAP-RSI-COR/2013, за умовами якого позивач здійснював переробку бокситів (а. с. 82-99).
За приписами ст. 149 ч. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.
3 грудня 2019 р. ТОВ "МГЗ" звернулось до ЧМ Держмитслужби з заявою про надання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України, за результатами розгляду якої відповідач прийняв рішення про надання такого дозволу (а. с. 14-15).
24 березня 2020 р., із посиланням на ст. 149 ч. 9 МК України, ЧМ Держмитслужби прийняла рішення, оформлене листом № 7.16/08-01/18/13/2668 про відкликання з 1 квітня 2020 р. раніше наданого дозволу (а. с. 27-30).
ТОВ "МГЗ" оскаржило таке рішення відповідача до Миколаївського окружного адміністративного суду, який відкрив провадження у справі № 400/1343/20 і за заявою позивача забезпечив позов, шляхом зупинення дії рішення ЧМ Держмитслужби від 24 березня 2020 р. (а. с. 31-32).
1, 6, 9, 13, 17 і 23 квітня 2020 р. ЧМ Держмитслужби прийняла ще 6 рішень, які повністю аналогічні за змістом і обґрунтуванню первинному рішенню від 24 березня 2020 р.
Позивач оскаржив ці рішення до Миколаївського окружного адміністративного суду і в кожній справі клопотав про забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення. Судом прийняті наступні ухвали про забезпечення позову:
- рішення ЧМ Держмитслужби від 1 квітня 2020 р. зупинено ухвалою від 6 квітня 2020 р. (справа № 400/1434/20);
- рішення ЧМ Держмитслужби від 6 квітня 2020 р. зупинено ухвалою від 8 квітня 2020 р. (справа № 40/1486/20);
- рішення ЧМ Держмитслужби від 9 квітня 2020 р. зупинено ухвалою від 13 квітня 2020 р. (справа № 400/1535/20);
- рішення ЧМ Держмитслужби від 13 квітня 2020 р. зупинено ухвалою від 16 квітня 2020 р. (справа № 400/1560/20);
- рішення ЧМ Держмитслужби від 17 квітня 2020 р. зупинено ухвалою від 22 квітня 2020 р. (справа № 400/1627/20);
- рішення ЧМ Держмитслужби від 23 квітня 2020 р. зупинено ухвалою від 24 квітня 2020 р. (справа № 400/1679/20) (а. с. 33-77).
Як вбачається з наведеної хронології, після забезпечення позову судом, відповідач кожного разу приймав наступне рішення про відкликання дозволу.
27 квітня 2020 р. відповідач прийняв чергове (восьме) рішення про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, оформлене листом № 7.16/08-02/18-01/13/3434, яке є предметом спору в даній адміністративній справі (а. с. 78-81).
Як слідує з порівняльного аналізу попередніх рішень та рішення від 27 квітня 2020 р., вони відрізняються тільки номерами та датою, з якої відкликається дозвіл.
Відповідно до ст. 149 ч. 9 МК України, дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи.
Пункт 10 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 травня 2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 р. за № 1669/21981 (надалі - Порядок № 657) передбачає, що рішення про відкликання дозволу оформлюється листом митного органу, в якому зазначаються дата й причини відкликання цього дозволу та повідомляються права й обов'язки заявника режиму переробки та переробника (якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюються переробником). Лист реєструється в установленому порядку в митному органі та видається або надсилається поштою (з повідомленням про вручення) особі, відповідальній за дотримання митного режиму.
Стаття 19 ч. 2 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що ані МК України, ані Порядок № 657 не наділяє відповідача правом прийняття повторних рішень з одного і того ж питання та з однакових підстав, тим більше, що правомірність першого за хронологією рішення є предметом судового розгляду і його дію зупинено судом.
Як вже наводилось судом вище, ст. 149 ч. 9 МК України встановлює дві підстави прийняття митним органом рішення про відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України:
1) встановлення факту видачі дозволу на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу;
2) встановлення факту недотримання підприємством, якому було видано такий дозвіл, положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи.
Як слідує з тексту спірного рішення про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території від 27 квітня 2020 р., підставою для його прийняття, стало встановлення відповідачем таких обставин:
- орієнтовного, а не точного визначення позивачем виходу продуктів та відходів переробки у поданих до ЧМ Держмитслужби заявах;
- на вимогу відповідача позивачем не надані дані про кількісні показники (вихід) галію технічного в процесі виробництва, а також інформацію про його залишки на момент перевірки;
- відповідачем підтверджена можливість утилізації відходів переробки (червоного шламу).
За приписами ст. 77 ч. 1, 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання наведеної норми, відповідач мав подати суду докази існування обставин, з якими МК України пов'язує його право відкликати раніше виданий ТОВ "МГЗ" дозвіл на переробку товарів на митній території України, а також докази наявності тих порушень, на які він посилається в своєму рішенні від 27 квітня 2020 р.
Разом з тим, відповідач не надав суду будь-яких доказів.
За таких обставин, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати в даній справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем в сумі 2 102,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 02024 від 28 квітня 2020 р. (а. с. 1). Доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. З урахуванням повного задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ЄДРПОУ 43335608) задовольнити.
2. Рішення Чорноморської митниці Держмитслужби, оформлене листом від 27 квітня 2020 р. № 7.16/08-02/18-01/13/3434 про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 3 грудня 2019 р. на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" від 3 грудня 2019 р. № НГЗ-Исх-01-19-1086, визнати протиправним та скасувати.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ЄДРПОУ 43335608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ЄДРПОУ 33133003) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз