05 липня 2021 р. № 540/1840/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2021 року з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 01.04.2021 року № 21-109 вих-21, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 року з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 01.04.2021 року № 21-109 вих-21, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проведення перерахунку пенсії позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправно обмежено розмір виплачуваної позивачу пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Позивач зазначає, що п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668 (надалі - Закон №3668) передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Херсонський окружний адміністративний суд ухвалою від 28 квітня 2021 року дану адміністративну справу передав до П'ятого апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності справи.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2021 року адміністративну справу №540/1840/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.
25 травня 2021 року матеріали адміністративної справи № 540/1840/21 надійшли до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 540/1840/2 розподілено до розгляду судді Лебедєвій Г.В.
Ухвалою від 31.05.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 540/1840/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.06.2021 року за вх. № 1488 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до ч. 15 ст. 86 Закону № 1697 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області.
На підставі ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991 року (в редакції від 12.07.2001 року) органами Пенсійного фонду України позивачу призначена довічно пенсія за вислугою років у розмірі 90% від суми місячного заробітку, яку він отримував без обмеження її максимального розміру.
06.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з письмовою заявою про перерахунок пенсії, до якої додано необхідні документи, які підтверджували право на відповідний перерахунок, зокрема, довідку, надану прокуратурою Херсонської області, від 01.04.2021 року №21-105 вих-21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що враховується для перерахунку пенсії.
Листом від 20.04.2021 року № 2100-0304-8/19266 відповідач повідомив позивачу те, що за довідкою від 01.04.2021 року №21-105 вих-21, наданою до звернення, при заробітній платі 70000,00 грн., розмір пенсії з 01.10.2020 року становитиме 42000,00 грн. (70000,00 грн. х 60%). Проте, враховуючи обмеження, визначенні статтею 86 Закону № 1697, розмір пенсії до виплати з 01.10.2020 року - 17690,00 грн. (1769,00 грн. х 10, де 1769,00 грн. - прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2021 року відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”). Також, листом повідомлено, що оскільки, не виконані умови звернення за перерахунком пенсії згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” перерахунок не проведено і звернення ОСОБА_1 розглянуто відповідно до Закону України “Про звернення громадян”.
Не погодившись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами адміністративної справи підтверджується, та сторонами не заперечується, що позивачу з 21.05.2008 року була призначена пенсія відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року.
У відповідності до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-XII від 05.11.1991 року (в редакції від 12.07.2001) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
З урахуванням стажу роботи в органах прокуратури позивачу первісно було призначено пенсію у розмірі 90% від заробітку.
Відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Зазначеною статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини. що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії. різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Таким чином, законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
15.07.2015 року набрав чинності Закон № 1697.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Розділу XII Закону № 1697 визнано такими, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом - Закон № 1789. крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських,районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону № 1697 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
13.12.2019 Другим сенатом Конституційного суду України прийнято рішення № 7 -р(ІІ)/2019 яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 ст. 86 Закону № 1697 зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Водночас, у рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Отже, застосувавши відсоток - 60 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушить право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 90 відсотків від заробітку.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 76 зміни до статті 50-1 Закону № 1697-VII щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у постановах від 3 травня 2018 року у справі № 308/11498/16-а, від 10 квітня 2019 року у справі № 310/6638/16-а(2-а/310/652/16).
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-Х у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12 липня 2001 року №2663-111, чинній на момент призначення пенсії, без застосування обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Згідно абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-УІІ (в редакції на день звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність...".
Разом з тим безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Відповідно до частин 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена за Законом № 1789-ХІІ, до розміру пенсії позивача також не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом №1697-VІІ
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Отже, новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02 березня 2015 року №213-VІІ, від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ та від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
Слід зазначити, що така правова позиція з даного спірного питання сформульована і Верховним Судом у постанові від 12.11.2019 року (справа №360/1428/17) в якій, зокрема, зазначено, що дія положень закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII щодо максимального граничного розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1.01.2016 (згідно з п.2 "Прикінцевих положень").
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, від 12.11.2019 у справі 360/1427/17, що повинна враховуватись судом в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що про протиправність дій ГУ ПФУ в Херсонській області в частині обмеження пенсійної виплати граничним розміром 10 прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Щодо твердження відповідача про те, що позивачем не виконані умови звернення за перерахунком пенсії згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому звернення ОСОБА_1 розглянуто відповідно до Закону України “Про звернення громадян”, суд зазначає наступне.
Згідно положень ч.1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Положеннями пункту 1.5 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1) визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (пункт 1.7 розділу І Порядку № 22-1).
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктами 4.2 та 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Проте, розглянувши заяву від 06.04.2021 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , рішення по суті питань, викладених в заяві, Головним управлінням ПФУ в Херсонській області не приймалося.
Так, 06.04.2021 року позивач звертався до пенсійного органу із заявою про перерахунок його пенсії, яка міститься в матеріалах справи. Суд звертає увагу, що форма заяви, а також дані, які в ній містяться (реквізити пенсійного органу, заявника, вид пенсії, яку позивач просить перерахувати, ін.), свідчать про те, що таку заяву оформлено/заповнено аналогічно Додатку 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 4.1 розділу ІV) (Додаток в редакції Постанови Пенсійного фонду № 13-1 від 07.07.2014).
Зважаючи на що, посилання пенсійного органу в листі від 20.04.2021 року №2100-0304-8/19266 на невиконання позивачем умов звернення за перерахунком пенсії відповідно до Порядку є безпідставним.
Крім того, суд звертає увагу, що разом із заявою позивач надіслав до пенсійного органу копії необхідних документів.
Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший визначаються розділом ІІ вказаного Порядку № 22-1.
При цьому, пунктом 1.7 розділу І Порядку № 22-1 визначено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Проте, ні в листі від 20.04.2021 року №2100-0304-8/19266, ні у відзиві на позов представник пенсійного органу не вказав, що разом із заявою про перерахунок пенсії надано не всі документи, необхідні для її перерахунку.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсоніській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005, ідентифікаційний код 21295057) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Херсонській області щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2021 року з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 01.04.2021 року № 21-109 вих-21, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Ззобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 року з розрахунку 90 відсотків від загальної суми складових місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Херсонської обласної прокуратури від 01.04.2021 року № 21-109 вих-21, без обмеження пенсії у її граничному максимальному розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсоніській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005, ідентифікаційний код 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 05.07.2021 року.
Суддя Г.В. Лебедєва