справа № 380/10428/21
про залишення позовної заяви без руху
05 липня 2021 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Р.П. одержала позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій просить:
- визнати бездіяльність та дії начальника Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної Поліції у Львівській області Карпова Юрія Валерійовича протиправними;
- відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку, моральну шкоду за приниження честі та гідності, а також ділової репутації в розмірі 900 мільйонів гривень.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України.
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копій паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків). Вказане є недоліком позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Суддею з'ясовано, що у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача (ідентифікаційний код) та ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) відповідача. Відсутня також інформація щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача, а у випадку, якщо такі відсутні або невідомі, про це не здійснено жодної відмітки.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені у статті 94 КАС України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п. 5.26 цього Національного стандарту України).
Суддею встановлено, що долучені до позовної заяви документи для суду та відповідача не засвідчені позивачем.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 9 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача
Ураховуючи наведене вище, суддя вважає, що позивачу слід привести зміст позовних у відповідність до способів захисту, визначених КАС України, зокрема до ст. 5 цього Кодексу, та обґрунтувати, яким чином та які саме права та інтереси позивача порушено для вирішення питання про предметну підсудність спору в цій справі.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві клопоче суд про звільнення від сплати судових витрат та відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви через незадовільний майновий стан, оскільки дохід позивача згідно з довідки Миколаївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.06.2021 становить 2994,52 грн. Вказав, що залишок між доходами та видатками ОСОБА_1 становить 2994,52 грн і є меншим від прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, що послужило підставою для подачі заяви про звільнення позивача від сплати судового збору.
З приводу клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Додана до позовної заяви довідка про доходи № 1312213015371344 від 02.06.2021 за період з грудня 2020 року по травень 2021 року не є допустимим доказом для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору за подання позову, оскільки з такої неможливо встановити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за повний попередній календарний (2020) рік (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 31.05.2021 у справі № 380/8061/20.
Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом, в якому містяться вимоги немайнового та майнового характеру, однак не надав суду докази сплати судового збору або доказів звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн (за вимогу немайнового характеру) та 11350,00 грн (як за вимогу майнового характеру) за платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) у розділі «Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати їм строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) таких документів:
1) належним чином засвідчених копій паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача;
2) уточненої позовної заяви в двох примірниках для суду та відповідача, у якій:
- зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) та ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) відповідача;
- зазначити відомості щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача, а якщо такі відсутні або невідомі, про це слід здійснити відмітку;
- привести зміст позовних у відповідність до способів захисту, визначених ст. 5 КАС України, та обґрунтувати, яким чином та які саме права та інтереси позивача порушено;
3) належним чином засвідчених на відповідність оригіналу (відміткою, що складається зі слів “Згідно з оригіналом”, особистим підписом позивача, його ініціалами та прізвищем, із зазначенням дати такого засвідчення) копій всіх письмових доказів, доданих до позовної заяви, для суду та відповідача;
4) оригіналу документа про сплату позивачем судового збору в сумі 12258,00 грн.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур