справа№380/7849/21
05 липня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним дій посадових осіб,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправну бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації, яка полягає в невиконанні законного зобов'язання згідно ст. 19 Закону України “Про звернення громадян” на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, результатом чого стало протиправне обмеження його законних прав згідно ст. 18 Закону України “Про звернення громадян” бути присутнім під час розгляду своєї скарги та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; неповідомлення про результати перевірки і суті прийнятого рішення відносно звернення від 14.11.2020; порушенні вимог ст. 40 Конституції України в частині зобов'язання надати громадянину обґрунтовану відповідь на звернення в установлений законом строк; зобов'язати Львівську обласну державну адміністрацію надати обґрунтовану відповідь з інформацією про суть прийнятих рішень щодо звернення позивача від 14.11.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.11.2020 року позивачем надіслано звернення до Прем'єр-Міністра України щодо протиправних дій та бездіяльності керівництва Пустомитівської районної державної адміністрації та Львівської обласної державної адміністрації в сфері поводження з відходами, яке в подальшому було скероване до Львівської обласної державної адміністрації. Відповіді за результатами розгляду та інформації про прийняте рішення згідно звернення від 14.11.2020 не отримав. Відповідачем порушено вимоги ст. 40 Конституції України в частині зобов'язання надати громадянину відповідь на звернення в установлений законом строк та вимоги ст. 19 Закону України “Про звернення громадян” в частині письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 19 травня 2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
09.06.2021 відповідачем до суду надіслано відзив на позовну заяву, в якій останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що уповноваженим органом на розгляд звернення позивача є Міністерство розвитку громад та територій, відповідно Львівську обласну державну адміністрацію визначено як співвиконавця стосовно розгляду звернення ОСОБА_1 . Відповідно Львівська обласна державна адміністрація не несе відповідальності за порушення Закону України “Про звернення громадян”. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
23.06.2021 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій останній не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
14 листопада 2020 позивачем надіслано скаргу до Прем'єр-Міністра України ОСОБА_2 про протиправні дії та бездіяльність голови Пустомитівської районної державної адміністрації та протиправної бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації.
31.12.2020 секретаріатом Кабінету Міністрів України проінформовано ОСОБА_1 про те, що на підставі ст. 7 Закону України “Про звернення громадян” звернення від 14.11.2020 надіслано Міністерству розвитку громад та територій, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів та Львівській обласній державній адміністрації.
Однак, станом на день звернення до суду позивач не отримав відповіді на звернення від 14.11.2020.
Позивач, не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про звернення громадян” громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про звернення громадян” під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про звернення громадян” звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Згідно із ст. 7 цього Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно із ст. 15 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Таким чином, обов'язковими умовами розгляду заяв (клопотань) є: 1) перевірка викладених фактів; 2) прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) чи її відмову; 3) у разі прийняття рішення про задоволення заяви (клопотання) забезпечити його виконання; 4) повідомити заявника про наслідки розгляду; 5) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) повідомити заявнику мотиві такого рішення з посиланням на Закон; 6) у разі прийняття рішення про відмову заяви (клопотання) роз'яснити заявнику порядок оскарження прийнятого рішення.
Згідно зі статтею 19 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про звернення громадян”, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Законодавець вимагає від суб'єктів розгляду звернень громадян максимальної чіткості, безперечності, визначеності у наданні відповідей.
Постановою Кабінету міністрів України від 17.01.2018 №55 “Про деякі питання документування управлінської діяльності” затверджено Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 36 Інструкції документи адресуються установі, її структурним підрозділам або конкретній посадовій особі.
Пункт 38 розділу “Резолюція” Інструкції передбачає, що резолюція є основною формою реалізації управлінських доручень у письмовій формі, що передбачає постановку конкретного завдання, визначення його предмета, мети, строку та відповідальної за виконання особи, що викладена у вигляді напису на документі.
Резолюція має такі обов'язкові складові : прізвище, власне ім'я виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата.
Якщо доручення надано кільком посадовим особам, головним виконавцем документа є зазначена першою особа, якій надається право скликати інших виконавців.
Пунктом 168 розділу “Організація передачі документів та їх виконання” Інструкції передбачено, що документ, виконавцями якого є кілька структурних підрозділів, передається виконавцям одночасно у вигляді копій з передачею оригіналу головному виконавцю, визначеному в резолюції першим.
Відповідно до пункту 170 Інструкції відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції керівника установи, та працівники, яким безпосередньо доручено його виконання.
Головний виконавець організовує роботу співвиконавців, зокрема визначає строки подання ними пропозицій, порядок погодження і підготовки проекту документа.
Співвиконавці відповідають за підготовку на належному рівні та своєчасне подання головному виконавцю пропозицій. У разі несвоєчасного подання пропозицій співвиконавцями головний виконавець інформує про це керівника, який надав доручення.
Відповідно до пункту 171 Інструкції виконання документа передбачає збирання та опрацювання необхідної інформації, підготовку проекту відповіді на документ чи нового документа, його оформлення, погодження, подання для підписання (затвердження) відповідному керівнику.
З матеріалів справи встановлено, що листом секретаріат Кабінету Міністрів України від 23.11.2020 №41-М-019002/04-1 скеровано скаргу ОСОБА_1 від 14.11.2020 трьом адресатам :
- Міністерству розвитку громад та територій - скликання;
- Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів;
- Львівській обласній державній адміністрації.
Таким чином, відповідно до встановлених резолюцій відповідальним виконавцем за розгляд звернення та надання відповіді за результатами такого розгляду є Міністерство розвитку громад та територій.
Відповідне узгоджується із положеннями частини четвертої ст. 7 Закону України “Про звернення громадян”, якими забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Суд приходить до висновку, що Львівську обласну державну адміністрацію було визначено в листі від 23.11.2020 як співвиконавця стосовно розгляду скарги ОСОБА_1 .
На виконання вищезазначеної резолюції Львівською обласною держаною адміністрацією листом від 10.12.2020 №ЗВГ-ВИХ-2617/0/20 надано Міністерству розвитку громад та територій України пояснення в частині питань ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та поводження з відходами у Львівській області.
Відтак, судом з матеріалів справи встановлено, що уповноваженим органом на розгляд скарги ОСОБА_1 є Міністерство розвитку громад та територій, відповідно Львівська обласна державна адміністрація не може нести відповідальності за порушення Закону України “Про звернення громадян”.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких необхідно відмовити.
Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 243-245, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Гулкевич І.З.