справа № 380/10549/21
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 липня 2021 року місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
30.06.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П., в якій позивач просить:
- визнати порушення слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П. п. 4 ч. 1 ст. 137, п. 10 ч.1, ст. 137 КПК України - протиправними;
- відшкодувати за рахунок Державного бюджету ОСОБА_1 , людині похилого віку моральну шкоду, за приниження честі та гідності, а також ділової репутації у розмірі 900 млн грн.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі, з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із порядком складення (підписано секретарем, а не слідчим суддею) та змістом повістки про виклик до суду (невірний номер кримінального провадження), наданої у межах розгляду слідчим суддею Миколаївського районного суду Львівської області Головатим А.П. скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Миколаївського ВП Пустомитівського ВП Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Вирішуючи питання можливості розгляду у порядку адміністративного судочинства позовної вимоги про визнання протиправними дій слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П., суддя вказує наступне.
Відповідно до понятійного апарату КАС України:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому вказаним Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суддя зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснювала публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Натомість, дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є процесуальними, а не управлінськими. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається.
Суддя при розгляді вказаного питання враховую висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 03.04.2018 у справі № 820/5586/16.
Таким чином, суддя вважає, що здійснення слідчим суддею функцій, пов'язаних з судовим розглядом справи, не може бути самостійним предметом судового розгляду, оскільки підлягає оскарженню в межах судового розгляду конкретно визначеного кримінального провадження.
У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов'язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.
Відтак, позовна вимога щодо оскарження дій слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П. за своїм характером не є публічно-правовою та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Щодо позовної вимоги про відшкодування позивачу з Державного бюджету моральної шкоди, то суддя зазначає таке.
Відповідно до частини сьомої статті 1176 Цивільного кодексу України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
У частині п'ятій статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
З огляду на висновок про те, що позовна вимога щодо оскарження дій слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області Головатого А.П. за своїм характером не є публічно-правовою та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то заявлена з разом такою позовна вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди також не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства. Одночасно суддя роз'яснює, що позовна вимога про відшкодування за рахунок Державного бюджету моральної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
У цьому пункті закріплене «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom») від 21.02.1975, заява № 4451/70 § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatisрішення Європейського суду з прав людини у справі «Станєв проти Болгарії» («Stanev v. Bulgaria») від 17.01.2012, заява №36760/06, § 230).
Згідно зі статею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 13.06.2018 у справі № 816/421/17, від 22.08.2018 у справі №815/1568/16, від 20.09.2018 у справі №813/1076/17, від 30.10.2018 у справі №813/3658/14.
Враховуючи наведене, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На виконання положень частини шостої статті 170 КАС України суддя роз'яснює, що спір в частині відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського районного суду Львівської області в особі слідчого судді Миколаївського районного суду Головатого А.П. про визнання протиправними дій, відшкодування моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що спір в частині відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Мричко Н.І.