05 липня 2021 року справа №380/4275/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ) (місцезнаходження: 81300, Львівська область, м.Мостиська, вул.Ярослава Мудрого, 113, код ЄДРПОУ 14321699), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) (місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м.Мукачево, вул.Недецеї, 45, код ЄДРПОУ 14321676) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) від 11.11.2019 №486-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «е» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом того ж начальника від 12.11.2019 №489-ос виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління. Згідно із відповіді Західного регіонального управління, наданої на адвокатський запит представника позивача, вбачається, що позивачу як під час проходження військової служби, так і звільнення із неї, грошове забезпечення виплачено у меншому ніж законодавчо визначеному розмірі. На думку позивача, такі дії ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) є протиправними щодо виплати позивачу додаткового грошового забезпечення за бойове чергування у розмірі 5% посадового окладу замість встановленого законодавством 30% розміру. Позивач вважає, що має право на отримання відповідних виплат, що зумовило звернення останнього до суду.
Ухвалою від 23.03.2021 суддя роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) в самостійні провадження.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, а саме про:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування за період 2010 - 2018 роки у розмірі 5% посадового окладу при законодавчо встановленому 30 відсоткового розміру від посадового окладу;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум винагороду за бойове чергування за липень 2010 року - січень 2018 року згідно з додатком № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» із розрахунку 30% посадового окладу на місяць;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини, доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, винагороди за бойове чергування за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати розглядається у справі №380/4275/21.
Ухвалою від 25.03.2021 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача про заміну сторони у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії. Вказана заява обґрунтована тим, що юридичну особу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) припинено. Правонаступником відповідача є ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ).
Водночас на електронну адресу суду від представника позивача Каверіна С.М. надійшла заява про заміну належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) на його правонаступника ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ). Також представник позивача просив позовні вимоги позивача викласти у наступній редакції, а саме:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування за період 2010 - 2018 роки у розмірі 5% посадового окладу при законодавчо встановленому 30 відсоткового розміру від посадового окладу;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум винагороду за бойове чергування за липень 2010 року - січень 2018 року згідно з додатком № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» із розрахунку 30% посадового окладу на місяць;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини, доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, винагороди за бойове чергування за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.
Ухвалою від 05.05.2021 замінено первісного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_3 ) на правонаступника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРОПУ НОМЕР_5 ) та встановлено ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня отримання даної ухвали.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що в спірний період Адміністрацією Державної прикордонної служби України щорічно на підставі Закону України «Про державний бюджет України» та інших законів було видано:наказ від 08.02.2015 №19 «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у лютому-грудні 2015року», якими було встановлено виплачувати додаткові види грошового забезпечення визначені згідно з пунктами 3.13, 3.14, 3.15, 3.16, 3.17, 3.18, 3.19, 3.20, 3.21, 3.22, 3.23, 3.24, 3.25 Інструкції № 425, у розмірі 50 відсотків установленого відповідно до зазначеного пунктами розміру; розпорядження від 11.02.2016 №19 «Про грошове забезпечення військовослужбовців та заробітної плати працівників Державної прикордонної служби України у лютому 2016 року», яким було встановлено виплачувати додаткові види грошового забезпечення (у тому числі й одноразових), визначених у додатку №25 до постанови КМУ від 07.10.2007 №1294, здійснювати в порядку, визначеному пунктом 7 цієї постанови, в обсязі 50 відсотків установленого розміру; наказ від 13.02.2017 № 136-ос «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2017 році» яким було встановлено виплачувати додаткові види грошового забезпечення, визначених у додатку № 25 до постанови КМУ від 07.10.2007 № 1294, в обсязі 50 відсотків установленого згідно із зазначеним додатком розміру. Тобто за період проходження служби позивачу винагорода за бойове чергування виплачувалась, в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, а саме 4 відсотків посадового окладу, згідно з пунктом 7 Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007 та вищевказаних наказів.Враховуючи викладене, відповідно до постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України та додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 позивачу нараховувалась винагорода забойов чергування, відповідно до вимог законодавства. Тому вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяло правомірно з урахуванням зазначених керівних наказів та розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України, які щорічно видавались на підставі Закону України «Про державний бюджет України» та інших законів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. У зв'язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Суд встановив таке.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_6 від 29.04.2015 ОСОБА_1 набув статусу учасника бойових дій в правом на пільги, встановлені законодавством України для ветерані» війни - учасників бойових дій.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_4 ) від 11.11.2019 №486-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «е» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом того ж начальника від 12.11.2019 №489-ос виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління.
Вважаючи дії відповідача щодо виплати винагороди за бойове чергування за період 2010 - 2018 роки у розмірі 5% посадового окладу при законодавчо встановленому 30 % розміру від посадового окладу протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» військовослужбовці у з'єднаннях, частинах і підрозділах, на прикордонних заставах, у складі екіпажів літаків, вертольотів, кораблів і катерів Держприкордонслужби за час бойового чергування (бойової служби) отримують винагороду за бойове чергування (бойову службу), відсотків посадового вкладу від 10 до 30.
Підпунктами 3.17.1 - 3.17.7 пункту 3.17 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 впорядковано виплату винагороди за бойове чергування, зокрема визначено, що військовослужбовцям прикордонних застав (відділень відділів прикордонної служби), які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, що несуть бойову службу з безпосередньої охорони державного кордону на державному кордоні, виплачується винагорода за бойове чергування за час бойового чергування (бойової служби), - 4 відсотки посадового окладу за кожне несення служби, але не більше 30 відсотків на місяць.
З огляду на викладене, а також те, що позивачу виплачено винагороду за бойове чергування згідно з особистими картками грошового забезпечення щомісячно за період з липня 2010 року по січень 2018 року у розмірі 5% посадового окладу, у той час як позивач щомісячно залучався до складу прикордонних нарядів, що несуть бойову службу з безпосередньої охорони державного кордону на державному кордоні понад 8 раз на місяць, суд вважає, що виплата вказаної винагороди повинна здійснюватися із розрахунку 4% за бойове чергування у максимальному розмірі, тобто 30% посадового окладу на місяць.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу винагороди за бойове чергування за період 2010 - 2018 роки у розмірі 5% посадового окладу при законодавчо встановленому 30 % розміру від посадового окладу є протиправними.
Відтак з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу з урахуванням виплачених сум винагороду за бойове чергування за липень 2010 року - січень 2018 року згідно з додатком № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» із розрахунку 30% посадового окладу на місяць.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію та винагороди за бойове чергування за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон України №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у вказаному Законі України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Враховуючи наведені положення, виходячи з того, що надбавка за кваліфікацію та винагорода за бойове чергування є складовими грошового забезпечення, то у разі їх несвоєчасної виплати провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону України № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону України № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію та винагороди за бойове чергування за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.15 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України не стягується з іншої сторони.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74; код ЄДРОПУ 14321653) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо виплати ОСОБА_1 винагороди за бойове чергування за період 2010 - 2018 роки у розмірі 5% посадового окладу при законодавчо встановленому 30% розміру від посадового окладу.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням виплачених сум винагороду за бойове чергування за липень 2010 року - січень 2018 року згідно з додатком № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» із розрахунку 30% посадового окладу на місяць.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми надбавки за кваліфікацію за весь час затримки такої виплати по день їх фактичної виплати.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.