справа№ 380/7527/21
з питань стягнення судових витрат
05 липня 2021 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Годовицько-Басівської сільської ради, визнання протиправними дій та бездіяльності Годовицько-Басівської сільської ради та голови Годовицько-Басівської сільської ради Хмиз Василя, Сокільницька сільська рада, зобов'язання вчинити дії та накладення штрафу.
Встановив:
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Годовицько-Басівської сільської ради, визнання протиправними дій та бездіяльності Годовицько-Басівської сільської ради та голови Годовицько-Басівської сільської ради Хмиз Василя, Сокільницька сільська рада, зобов'язання вчинити дії та накладення штрафу.
01.07.2021 на адресу суду надійшла заява позивача про розмір судових витрат, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у виді компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 2961,02 грн. Вказану заяву обґрунтовує тим, що для подачі позовної заяви витратив час на ознайомлення з відповідними нормативно- правовими актами, рішеннями та постановами судів, з відповідною судовою практикою України стосовно заявлених у позові вимог. Отримував консультації від юристів та фахівців права за телефоном та в соціальних мережах. Вказує, що було перечитано незліченну кількість відповідної правової літератури, щоб окреслити та сформулювати потрібну позицію судового захисту та складання необхідних процесуальних документів. Витрачав час на написання позовної заяви, набір її у друкованому вигляді та роздрук, копіювання доданих до позовної заяви матеріалів та інших технічних робіт, складав відповідні клопотання, які були скеровані у відповідні підрозділи з метою отримання інформації по даному провадженню та на підтвердження порушених моїх законних прав та інтересів відповідачами. Вказує, що у населеному пункті у якому мешкає надання послуг з набору тексту, роздрук та копіювання документів не надаються. Таким чином, позивач вимушений був витрачати час та їхати у м. Львів для того, щоб позовну заяву та відповідні клопотання, які заявляв були подані у друкованому вигляді. На одну поїздку до м. Львова і повернення назад додому я витрачав близько чотирьох годин. Таким чином, на підготовку, написання, розрдрук, виготовлення копій та подачі позовної заяви до суду мною було затрачено 82 години, що становить 82 х 36,11 = 2961,02 грн. Вказує, що проживає у селі, утримую власне підсобне господарство, має земельну ділянку, сад, у зв'язку, з затратою часу на написання та подання позовної заяви, вимушений був відкласти заплановані роботи, а саме: почистити приміщення і клітки, у яких утримує домашню птицю, кролі, заготовити для них відповідний корм, покормити домашню птицю, кролі. Крім цього, попрацювати на земельній ділянці та у саду. Та як, вказаний час втрачений безповоротно, вважає, у разі задоволення позову, належить компенсація за відрив від звичайних занять за підготовку, складання та подання позовної заяви у розмірі 2961,02 грн, відповідно до ст. 135 КАС України.
Вирішуючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Ухвалою суду від 24 червня 2021 року закрито провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Згідно п. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Отже, суд зазначає, що у випадку закриття провадження у справі, сплачений судовий збір судовий збір повертається позивачу з бюджету, а не з бюджетних асигнувань відповідача.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем судового збору, оскільки позивач згідно з ст. 5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 139 КАС України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо заявлених вимог позивача про стягнення витрат у виді компенсації за відрив від звичайних занять, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно п. 2 статті 135 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Відтак, з аналізу вказаних норм, можна дійти висновку, що компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять підлягає стягненню у випадку ухваленого судового рішення на користь позивача.
Разом з тим, частина 8 статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням обставин, що склалися, за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.
В даній справі суд не приймав рішення щодо протиправності дій відповідача, а отже за таких обставин суд вважає за необхідне на підставі частини 8 статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати залишити за такими сторонами, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на іншу сторону.
Враховуючи наведене та те, що на користь позивача судове рішення не ухвалювалося, вдтак відсутні згідно з ч. 2 статті 135 КАС України підстави для задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат з відповідача.
Керуючись ст. 132, 135, 139, 248, 256 КАС України, -
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Годовицько-Басівської сільської ради, визнання протиправними дій та бездіяльності Годовицько-Басівської сільської ради та голови Годовицько-Басівської сільської ради Хмиз Василя, Сокільницька сільська рада, зобов'язання вчинити дії та накладення штрафу - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали складений 05.07.2021
Суддя Коморний О.І.