справа № 380/80/20
29 червня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
представника позивача Чайковського Б.В.,
представника відповідача Мартинюк І.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Зелене місто» до Західного офісу державної аудиторської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Зелене місто» код ЄДРПОУ 13838331, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 153 (далі - позивач; КП «Зелене місто») до Західного офісу державної аудиторської служби України код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8 (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі, опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу в межах процедури моніторингу закупівлі, унікальний номер та дата оприлюднення UA-2019-10-30-000145-а 30.10.2019.
Ухвалою від 04.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 20.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
20.02.2020 у підготовчому засіданні, суд, керуючись статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Шляхбуд» (далі - ТзОВ «НВП Шляхбуд», третя особа).
Ухвалою від 23.07.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що учасник торгів ТзОВ «НВП Шляхбуд» дотрималось всіх кваліфікаційних вимог позивача в частині підтвердження критерію щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання предмета закупівлі. Крім цього, учасник торгів може залучати субпідрядні організації до виконання дрібних робіт, вартість яких не перевищує 20% від вартості предмета закупівлі без окремого зазначення про це у своїй тендерній пропозиції. Відповідач в оскарженому висновку не конкретизував яких заходів має вжити позивач для усунень виявлених порушень. Звіт висновку фактично зводиться до спонукання позивача самостійно визначити, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень.
14.02.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що учасник торгів ТзОВ «НВП Шляхбуд» не підтвердив кваліфікаційні вимоги в частині наявності обладнання та матеріально-технічної бази. Тендерна пропозиція ТзОВ «НВП Шляхбуд» не відповідала кваліфікаційним критеріям, встановленим частиною другою статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» та умовам тендерної документації замовника. Відтак позивач на порушення пункту 1 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерну документацію ТзОВ «НВП Шляхбуд», а уклав з ним договір про закупівлю від 12.12.2019 № 12-12/19. Представник відповідача вказав на те, що за результатами моніторингу закупівлі оприлюднено висновок, в якому чітко зазначено допущені порушення законодавства, а також міститься зобов'язання щодо їх усунення.
17.02.2020 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж аргументи, що й у позовній заяві.
19.03.2020 представник третьої особи подав до суду пояснення, в яких зазначив, що відповідач не довів обставин, наведених в оскарженому висновку, а тому безпідставними є його доводи про необхідність надання учасником підтвердження наявності у власності або оренді механізмів, зазначених у підсумковій відомості ресурсів. В оскарженому висновку відсутнє зазначення заходів усунення виявлених порушень.
22.07.2020 представник відповідача подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що позивачем при дослідженні тендерної пропозиції учасника та при визначенні ТзОВ «НВП Шляхбуд» переможцем не взято до уваги, що цим учасником надано підсумкову відомість ресурсів (що є складовою договірної ціни), згідно з якою учасник при виконанні робіт за предметом закупівлі буде використовувати ряд механізмів, які не відображені в довідці від 14.11.2019 № 14/11-2. Враховуючи, що згідно з довідкою від 13.11.2019 № 11/11-11 учасника ТзОВ «НВП Шляхбуд» для виконання робіт по об'єкту субпідрядні організації залучатися не будуть, учасником ТзОВ «НВП Шляхбуд» не підтверджена кваліфікаційна вимога в частині наявності усього необхідного обладнання та матеріально-технічної бази.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У судове засідання третя особа явку представника не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі її представника до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.10.2019 КП «Зелене місто» оголошено закупівлю в системі «ProZorro» за номером UA-2019-10-30-000145-а - Підготовчі роботи по об'єкту «Будівництво механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки твердих побутових відходів на вул. Пластовій, 13» (ДК 021:2015: 45100000-8 - Підготовка будівельного майданчика) з очікуваною вартістю 41239490,00 грн з ПДВ.
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій протоколом № 63 засідання тендерного комітету Львівського комунального підприємства «Зелене місто» від 29.11.2019 визначено переможцем відкритих торгів ТзОВ «НВП Шляхбуд» та прийнято рішення про намір укласти договір з переможцем торгів.
12.12.2019 на виконання відповідного протокольного рішення позивач уклав договір про закупівлю № 12-12/19 з переможцем відкритих торгів ТзОВ «НВП Шляхбуд».
Відповідач з 13.12.2019 по 20.12.2019 здійснив моніторинг закупівлі UA-2019-10-30-000145-a, дата закупівлі - 30.10.2019.
За результатами проведеного моніторингу відповідач склав висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2019-10-30-000145-a, № 486 від 20.12.2019 (далі оскаржений висновок).
Вказаним висновком встановлено порушення позивачем пункту 1 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (позивач не відхилив тендерну документацію ТзОВ «НВП Шляхбуд», яка не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а уклав з ним договір про закупівлю від 12.12.2019 № 12-12/19 на суму 41239490,00 грн). У пункті 3 такого висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Вважаючи вказаний висновок протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон України №2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Статтею 5 Закону України № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон України № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з статтею 20 Закону України № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Відповідно до частини другої статті 16 вказаного Закону Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації (пункт 4 частини першої статті 22 Закону України №922-VIII).
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (частина 6 статті 28 Закону України № 922-VIII).
Відповідно до абзацу першого частити першої, частини другої статті 32 Закону України №922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Усім іншим учасникам електронною системою закупівель автоматично надсилається повідомлення із зазначенням найменування та місцезнаходження переможця торгів.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Частиною першою статті 36 Закону України №922-VIII установлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених вказаним Законом.
Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель визначено у статті 7-1 Закону № 922-VIII.
Частиною першою статті 7-1 Закону України № 922-VIII визначено, що моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
За змістом частини другої статті 7-1 Закону України № 922-VIII рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом (частина третя статті 7-1 Закону № 922-VIII).
Частиною четвертою статті 7-1 Закону України № 922-VIII передбачено, що строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини шостої статті 7-1 Закону України № 922-VIII за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Частиною сьомої статті 7-1 Закону України № 922-VIII визначено, що у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;
2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.
Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі», затвердженим наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106 (далі - Порядок № 86, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
У розділі ІІІ Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку Порядку № 86 вказано, що у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Як встановив суд, у пункті 3 оскарженого висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
З аналізу приписів статті 7-1 Закону України № 922-VIII, розділу ІІІ Порядку № 86, а також установлених обставин справи, дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, а також, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, окремо зазначити структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку виявлені порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.04.2021 у справі №1.380.2019.006879.
Зміст оскарженого висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, полягає в тому, щоб «усунути виявлені порушення», встановлені Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Відповідач обмежився лише зазначенням у констатуючій частині оскарженого висновку про порушення позивачем частини першої статті 30 Закону України №922-VIII та зобов'язав позивача «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку».
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.
У цьому контексті суд зазначає, що спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.04.2020 у справі №160/5735/19, від 11.06.2020 у справі № 160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19, від 28.01.2021 № 160/12925/19.
Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок Західного офісу державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі, опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу в межах процедури моніторингу закупівлі, унікальний номер та дата оприлюднення UA-2019-10-30-000145-а 30.10.2019 не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2102,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 14.01.2020 № 1607.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі, опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу в межах процедури моніторингу закупівлі, унікальний номер та дата оприлюднення UA-2019-10-30-000145-а 30.10.2019.
Стягнути з Західного офісу державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Львівського комунального підприємства «Зелене місто» (код ЄДРПОУ 13838331, місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 153) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 6 липня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.