справа № 813/7563/14
про відмову в ухваленні додаткового рішення
01 липня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Костецький Н.В.,
суддя Брильовський Р.М.,
суддя Кузан Р.І.,
секретар судового засідання Баранська М.Р.,
за участю:
представник позивача Сірий А.В.,
представник відповідачів Слиш Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Генеральний прокурор України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-
У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України Яреми В. Г. від 23.10.2014 № 1460-к про звільнення позивача з посади прокурора Львівської області; поновити позивача на посаді прокурора Львівської області; стягнути з відповідача на його користь суму середньомісячного заробітку за відповідною посадою за весь час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що приписи статті 3 Закону України «Про очищення влади» встановлюють засади нерівності, обмеження конституційних прав і свобод, фактично скасовують дію конституційних гарантій невідчужуваності та непорушності прав людини, звужують їх зміст, в порівнянні із попередньо існуючим обсягом прав та свобод. Вказаний закон встановлює презумпцію вини невизначеного кола осіб та запроваджує колективну відповідальність таких осіб не за конкретні діяння, а фактично за діяльність державних установ в цілому, що прямо суперечить вимогам Конституції України та принципам люстрації, викладеним у резолюції ПАРЄ № 1096 (1996). Також Закон України «Про очищення влади» не відповідає висновкам Європейського суду з прав людини, який неодноразово розкривав зміст принципу верховенства права. Також позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що ні Конституцією України, ні Законом України «Про прокуратуру» не передбачено існування у системі органів прокуратури України територіального (регіонального) органу прокуратури, про який йдеться в Законі України «Про очищення влади», що порушує принцип юридичної визначеності. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Генерального прокурора України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2014 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Генеральний прокурор України, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 10.01.2020, занесеною до протоколу судового засіданні, суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача прокуратуру Львівської області.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 суд допустив заміну відповідача у справі Генеральної прокуратури України її правонаступником - Офісом Генерального прокурора.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Генерального прокурора України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі в частині позовних вимог про зобов'язання Генеральної прокуратури України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей щодо застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченою частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 24.02.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 № 1460-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Львівської області; поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора Львівської області з 24.10.2014. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді звернуто до негайного виконання.
28.02.2020 представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення з прокуратури Львівської області на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного від 04.08.2020, заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено повністю. Стягнуто з прокуратури Львівської області на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 24.10.2014 по 24.02.2020 в розмірі 2 144 925,21 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку (грошового забезпечення) за один місяць у розмірі 17 158,82 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства допущено до негайного виконання.
Постановою Верховного Суду від 26.02.2021 касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури задоволено частково. Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, якою залишено без змін додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Львівського окружного адміністративного суду.
22.03.2021 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.
Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд колегії суддів: головуючого судді Костецького Н.В., судді Брильовського Р.М., судді Кузана Р.І.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 прийнято справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача просив ухвалити додаткове судове рішення в частині стягнення з прокуратури Львівської області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Представник відповідачів щодо ухвалення додаткового судового рішення заперечила.
Третя особа в судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
При постановленні ухвали суд керувався таким.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23.10.2014 № 1460-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Львівської області; поновлено позивача на посаді прокурора Львівської області з 24.10.2014.
28.02.2020 представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення з прокуратури Львівської області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 30.12.2014 суд прийняв відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Генеральний прокурор України, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 10.01.2020, занесеною до протоколу судового засідання, суд прийняв до провадження позовну заяву в редакції від 10.12.2019, у якій позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України Яреми В. Г. № 1460-к від 23.10.2014 про звільнення позивача з посади прокурора Львівської області; поновити позивача на посаді прокурора Львівської області; стягнути з прокуратури Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток, за відповідною посадою, за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.10.2014 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; зобов'язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей щодо застосування до нього заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Ухвалою від 24.02.2020, занесеною до протоколу судового засіданні, суд прийняв до провадження позовну заяву від 10.12.2019 без врахування вимоги щодо стягнення заробітної плати.
Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 30.12.2014 ОСОБА_1 подано до суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення на його користь з відповідача суми середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 30.12.2014 прийняв відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Генеральний прокурор України, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з частиною третьою статті 157 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття ухвали від 30.12.2014 про закриття провадження у справі в частині) про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Отже, саме закриття провадження у справі унеможливлює позивача, що відмовився від позову, у майбутньому знову звертатися до суду з тим самим позовом.
Тобто, відповідно до вимог КАС України справа не могла розглядатися судом за первісним позовом ОСОБА_1 , з врахуванням позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки в цій частині провадження у справі було закрито ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.12.2014.
Окрім того, відповідно до матеріалів справи, 10.12.2019 ОСОБА_1 було подано до суду уточнену позовну заяву, в якій він просив: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України Яреми В. Г. № 1460-к від 23.10.2014 про звільнення позивача з посади прокурора Львівської області; поновити позивача на посаді прокурора Львівської області; стягнути з прокуратури Львівської області на його користь середній заробіток, за відповідною посадою, за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.10.2014 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; зобов'язати Генеральну прокуратуру України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей щодо застосування до нього заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Разом з тим, відповідно до протоколу судового засідання від 24.02.2020, суд на місці ухвалив прийняти до провадження заяву позивача від 10.12.2019 без врахування вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вдповідно до частини першої статті 47 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача з уточнюючою позовною заявою від 10.12.2019) позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Проте ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 підготовче провадження у справі закінчено та призначено справу до судового розгляду.
Натомість ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2015 за клопотанням представника позивача зупинено провадження у справі до прийняття рішення Конституційним Судом України щодо конституційності положень частин 3, 6 статті 1, частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 3, пункту 2 частини 5 статті 5, пункту Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади».
Водночас суд прийняв до провадження заяви позивача від 04.12.2019 про здійснення розгляду справи за позовом в редакції від 05.11.2014 та від 10.12.2019 без врахування вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд звертає увагу, що 24.02.2020 судом прийнято процесуальне рішення, а саме прийнято до розгляду заяву без вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, за клопотанням позивача Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 24.02.2020 закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, прокуратури Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Генерального прокурора України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі в частині позовних вимог про зобов'язання Генеральної прокуратури України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей щодо застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Отже, Львівським окружним адміністративним судом рішення від 24.02.2020 прийнято в межах тих позовних вимог, які були предметом розгляду: визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора України Яреми В. Г. від 23.10.2014 № 1460-к; поновлення позивача на посаді прокурора Львівської області.
Наведене вище встановлено колегією суддів під час розгляду заяви а також постановою Верховного Суду від 26.02.2021 (а.с. 201)
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що в рішенні Львівського окружного адміністративного суду були вирішені всі позовні вимоги, відтак в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Генеральний прокурор України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. В ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Генеральний прокурор України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Повний текст ухвалим складено 05.07.2021.
Головуючий суддя Костецький Н.В.
Суддя Брильовський Р.М.
Суддя Кузан Р.І.