про залишення заяви без руху
05 липня 2021 року Справа № 941/658/21
провадження № 2-іс/340/37/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позову засудженого ОСОБА_1 (позивач) до Державної установи "Петрівська виправна колонія (№49)" (відповідач) про визнання неправомірними дисциплінарних стягнень, -
Позивач звернувся до Петрівського районного суду Кіровоградської області з даним позовом, в якому просить визнати протиправними дисциплінарні стягнення від 03.10.2020,06.10.2020, 15.01.2021, 12.03.2021, 19.03.2021, 25.03.2021, 07.04.2021.
Ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2021 адміністративну справу передано на розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ч.2 ст.159 КАС України вказує, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Так, відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Приписи статті 15 КАС України визначають, що судочинство і діловодство в адміністративних судах проводиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Згідно з ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Тобто, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 15 КАС України використання рідної мови або мови якою вільно володіють гарантується учасниками судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, що викладені в зазначеній статті, а саме: робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Верховного суду від 31.07.2019 року по справі № №520/4508/19.
Таким чином, КАС України не передбачена можливість подання позовної заяви не державною мовою.
Оскільки, ст. 10 Конституції України визначено те, що державною мовою України є українська мова то відповідно до вказаних вимог закону, позовна заява має бути викладена українською мовою.
Так, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч.1 ст.160 КАС України).
Приписами ч.2 ст.160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів- відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, а саме:
- позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача та ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- позивачем не чітко викладено зміст позовних вимог та не надано суду копії відповідних рішень відповідача про накладення дисциплінарних стягнень (або клопотання про їх витребування);
- відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- позивачем не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- не додано оригіналу документа про сплату судового збору (або документа, що підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абз.2 ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270 гривень.
Позивачем оскаржено 7 дисциплінарних стягнень, а тому розмір судового збору становить 6356 грн. (908 х 7).
Разом із тим, позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв'язку із тим, що він не забезпечений роботою.
Так. згідно з п.17 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Однак, положення п.17 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в цьому випадку не належать до застосування до спірних правовідносин, оскільки звернення до суду з цим позовом не пов'язане з питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону).
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у визначеному судом розмірі або надати суду документ на підтвердження відсутності на особовому рахунку позивача коштів, достатніх для сплати судового збору.
Відповідно до частин 1. 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
Вказані недоліки позивач може усунути у 5-денний строк з дня вручення копії ухвали шляхом подання суду:
- належним чином оформленої позовної заяви з додержанням статей 15, 160-161 КАС України та її копії для відповідача;
- копій оскаржуваних рішень про накладення дисциплінарних стягнень або клопотання про їх витребування з додержанням статті 80 КАС України;
- оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 6356 грн. або документа про відсутність на особовому рахунку позивача коштів, достатніх для сплати судового збору у такому розмірі.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько