про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову
01 липня 2021 року м. Київ 320/5253/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Шевчук Н.С.,
позивача не з'явився
представника позивача Новіка В.М.
відповідача не з'явився
представників третіх осіб Синянської Я.М., Землянської Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича
треті особи Публічне акціонерне товариство «МТБ БАНК», ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування постанов,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвалою суду від 07.05.2021 відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 07.05.2021 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено частково. Зупининено дію постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.04.2021 року у виконавчому проваджені №64988564, винесеного приватним виконавцем виконавчого органу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративний справі №320/5253/21. Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Авторговому Андрію Миколайовичу та будь-яким іншим особам вчиняти подальші виконавчі дії, в тому числі направлені на реалізацію нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер: 1748961380000 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративний справі №320/5253/21. В іншій частинні заяви про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою суду від 18.05.2021 у задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову у справі №320/5253/21, - відмовлено.
24.06.2021 до суду від представника Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвалою суду від 25.06.2021 клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено до судового розгляду на 01.07.2021.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на його безпідставність та не обґрунтованість.
Заявник проти задоволення клопотання не заперечував, просив суд скасувати заходи забезпечення позову, з огляду на те, що інформація, яка міститься в заяві позивача про забезпечення позову, не відповідає фактичним даним, що містяться Єдиному реєстрі судових рішень та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; позивача вчинені дії, які мають усі ознаки зловживання процесуальними правами; заява про забезпечення позову грубо порушує права кредитора.
Розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною шостою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Згідно частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Суд враховує те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Своєю чергою, у рішенні у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, надаючи оцінку викладеним в ухвалі суду про забезпечення позову від 07.05.2021 обставинам, суд враховує ефективність застосованого способу забезпечення позову для можливого запобігання порушенню або припиненню порушення прав, свобод чи інтересів позивача у майбутньому та співмірність застосованого заходу забезпечення позову з позовними вимогами та інтересами інших учасників справи.
Водночас, дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд вважає, що обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній адміністративній справі наразі відсутні або зазнали будь-яких змін.
Щодо обґрунтування заявником наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 45 КАС України Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Доводи заявника про зловживання процесуальними правами позивачем, у тому числі подання завідомо безпідставного позову, який має очевидно штучний характер та подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом, не приймаються до уваги, оскільки по суті є запереченням проти позову та можуть бути оцінені лише під час судового розгляду справи по суті позовних вимог.
Також, суд відхиляє твердження заявника про те, що інформація, яка міститься в заяві позивача про забезпечення позову, не відповідає фактичним даним, що містяться Єдиному реєстрі судових рішень та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки такі обставини підлягають встановленню та дослідженню виключно в ході розгляду справи.
Інші доводи заявника щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову фактично зводяться до не згоди останнього з ухвалою суду про вжиття заходів про забезпечення позову.
Водночас, суд звертає увагу, що виходячи з системного тлумачення положень статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що можливою підставою для скасування судом вжитих ним же раніше заходів забезпечення позову може бути виключно наявність нових обставин, які свідчать про безпідставність застосування забезпечення позову та які не досліджувались судом під час вирішення питання про здійснення такого забезпечення.
У разі, якщо учасник справи вважає протиправними вжиті у ній заходи забезпечення позову виключно з підстав незгоди з аргументацією суду, покладеною в основу відповідної ухвали, належним способом реалізації наданого йому процесуальним законом права є оскарження такої ухвали в апеляційному порядку, адже судом першої інстанції вже надано оцінку відповідним обставинам при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Суд зауважує, що ухвалою суду про забезпечення позову жодним чином не зупинино виконавче провадження №64988564, а виключно зупининено дію постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.04.2021 року у виконавчому проваджені №64988564, винесеного приватним виконавцем виконавчого органу міста Києва Авторговим Андрієм Миколайовичем до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративний справі №320/5253/21 та заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Авторговому Андрію Миколайовичу та будь-яким іншим особам вчиняти подальші виконавчі дії, в тому числі направлені на реалізацію нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , відтак приватному виконавцю не заборонено вживати інші, встановлені законом, заходи в межах даного виконавчого провадження для задоволення вимог стягувача - Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК».
Крім цього, суд вважає за необхідне звернути увагу, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.02.2020 у справі № 752/8858/18 в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на: 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 ; в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на: 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 .
Отже із наведеного вище рішення суду вбачається, що позивач є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , на яку накладено арешт в межах виконавчого провадження №64988564.
Суд вважає за необхідне наголосити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
На переконання суду, є усі підстави для вжиття заходів забезпечення позову, адже фактичне продовження дії оскаржуваного рішення та вчинення дій щодо реалізації спірного нерухомого майна унеможливить виконання рішення суду, у тому випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позову у даній справі, відтак підстави для скасування застосовних заходів забезпечення позову ухвалою суду від 07.05.2021, відсутні.
Враховуючи наведене, клопотання представника Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про визнання протиправними та скасування постанов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.У задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити.
2.Копію ухвали направити (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту судового рішення - 05.07.2021 р.