30 червня 2021 року № 320/1797/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Управління пенсійного забезпечення щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії із зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області Управління пенсійного забезпечення призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення 03 листопада 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2). Зазначила, що 03.11.2020 вона звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС". Проте, рішенням відповідача їй відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до вимог вказаної норми Закону. Позивач вважає це рішення і дії відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання. У цій ухвалі відповідачу також запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач, своїм правом передбаченим КАС України не скористався, відзив на позовну заяву не подав, як і будь-яких інших заяв чи клопотань.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Макарівським РВ ГУ МВС України в Київській області 09 листопада 1998 року.
23 лютого 1994 р. Київською обласною державною адміністрацією видано позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, серії НОМЕР_2 .
03 листопада 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з вимогами ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням відповідача від 11 листопада 2020 року № 104650005419 позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно з вимогами ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Рішенням позивача повідомлено про мотиви відмови в призначенні пенсії за віком як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Так, відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, в рішенні зазначено, що для призначення пенсії позивачем було надано посвідчення евакуйованого із зони відчуження у 1986 році 2 категорії (серія НОМЕР_3 ).
В рішенні орган ПФУ зазначає, що відповідно до довідки від 02.11.2020 №697 виконкому Колонщинської сільської ради Макарівського району ОСОБА_1 переселена з с. Розсохи, яке відноситься до 30-ти кілометрової зони відчуження, але згідно диплома від 22.07.1988 року №970751 заявниця в цей період навчалася в профтехучилищі №26 в м. Бородянка. Право на призначення пенсії зі віком зі зниженням пенсійного віку відсутнє.
Згідно поданих документів страховий стаж заявниці становить 30 років 10 місяців 10 днів. За наявного страхового стажу право на призначення пенсії за віком згідно ст.26 Закону ОСОБА_1 набуде в 63 роки.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. № 796-XI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 796-XII).
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з вимогами ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 р. № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Пунктом 1 ч.1 ст. 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років.
Відповідно до вимог абз. 7 пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Суд зазначає, що зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
У п. 10 цього Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Із аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 22 березня 2018 р. у справі № 588/538/16-а, від 23 травня 2018 р. у справі № 398/3509/16-а та від 27 лютого 2018 р. у справі № 344/9789/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
В період з 28 квітня 1986 року, включно по 30 квітня 1986 року, позивач приймала участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, а саме виконувала роботи по погрузці піску для транспортування до вертолітної площадки для гасіння пожежі на ЧАЄС в селі Розсоха Чорнобильського району.
Даний факт, підтверджений відповідним рішенням від 10 лютого 1993 року справа №2-54 за 1993 рік Народного судді Макарівського районного суду Київської області, яке набрало законної сили 22 лютого 1993 року. В рішенні встановлення факту про те, що позивач безпосередньо приймала участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме виконувала роботи по погрузці піску для транспортування до вертолітної площадки для гасіння пожежі на ЧАЕС в селі Розсоха Чорнобильського району в період з 28 квітня 1986 року, включно по 30 квітня 1986 року.
Вказані обставини та надані на їх підтвердження документи свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ. Посвідчення позивача недійсним не визнавалось, її статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не обжалується.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії позивач, якій на той час виповнилося понад 50 рік, звернувся до відповідача 03 листопада 2020 року, то саме з цієї дати її права підлягають відновленню.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, отже порушено права позивача на отримання пенсії та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Право позивача на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області Управління пенсійного забезпечення щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії із зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області Управління пенсійного забезпечення призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію із зменшенням віку у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення 03 листопада 2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.