30 червня 2021 року № 320/5731/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації "Прозоро!" до Бориспільської міської ради, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація», Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація "Прозоро!" з позовом до Бориспільської міської ради в якому просить суд: - визнати протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №3153-41-VІІ від 24.04.2018 «Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями положень наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» та постанови Кабінету Міністрів України №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та інтересів членів громади м. Борисполя (мешканців міста та членів організації), а тому є не законним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2019.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що при прийнятті рішення відповідач діяв відповідно до норм та у спосіб чинного законодавства. Зазначив, що позивач не навів жодного доводу неправомірності дій саме відповідача, вказані порушення викладені у позові стосуються безпосередніх виконавців і пов'язані не з прийняттям рішення радою, а із здійсненням діяльності замовника та розробника містобудівної документації щодо її виготовлення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 19.03.2019.
19.03.2019 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 15.05.2019.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 поновлено провадження у справі та зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 11.06.2019.
11.06.2019 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 24.07.2019.
24.07.2019 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 29.08.2019.
29.08.2019 питання про поновлення провадження у справі знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Лиска І.Г. на лікарняному та наступне засідання призначено на 30.09.2019.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 поновлено провадження у справі, залучено в якості третьої особи: Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація», Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області та зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 01.11.2019.
01.11.2019 питання про поновлення провадження у справі знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Лиска І.Г. у відпустці та наступне засідання призначено на 19.11.2019.
Управлінням містобудування та архітектури Бориспільської міської ради Київської області подано до суду письмові пояснення в яких останній зазначив, що оскаржуваним рішенням не були порушені права позивача та зазначає, що у громадської організації відсутні правові підстави для звернення до суду із вказаним позовом.
Приватне акціонерне товариство «Агробудмеханізація» також подало до суду письмові пояснення в яких останнім зазначено, що позивачем не наведено належного обґрунтування захисту порушених своїх прав та членів ГО «Прозоро!», не вказано які саме порушено права та інтереси ГО «Прозоро!» та її членів прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення, а також не надано доказів порушення прав та інтересів ГО «Прозоро!» прийняттям даного рішення.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 поновлено провадження у справі та зупинено провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 04.12.2019.
04.12.2019 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 14.01.2020.
14.01.2020 питання про поновлення провадження у справі знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Лиска І.Г. на лікарняному та наступне засідання призначено на 17.02.2020.
17.02.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 03.03.2020.
Позивачем подано до суду відповіді на пояснення третіх осіб в яких останній зазначив, що внаслідок незаконного прийняття оскаржуваного рішення були порушені права мешканців м. Борисполя, які є членами ГО «Прозоро!».
03.03.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 30.03.2020.
30.03.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 19.05.2020.
19.05.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 16.06.2020.
16.06.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 23.06.2020.
23.06.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 29.07.2020.
29.07.2020 судове засідання знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Лиска І.Г. у відпустці та наступне судове засідання призначено на 26.08.2020.
26.08.2020 судове засідання знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Лиска І.Г. у відпустці та наступне судове засідання призначено на 19.10.2020.
19.10.2020 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 03.11.2020.
03.11.2020 судове засідання знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Лиска І.Г. на лікарняному та наступне судове засідання призначено на 18.01.2021.
18.01.2021 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі у зв'язку з неявкою позивача та наступне судове засідання призначено на 22.02.2021.
22.02.2021 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 03.03.2021.
ПАТ «Агробудмеханізація» подало до суду додаткові письмові пояснення в яких останнім зазначено, що ні статут ГО «Прозоро!», ні Закон України «Про громадські об'єднання» не передбачає право громадських об'єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, у тому числі, і засновників таких об'єднань. Відсутні такі положення і в законодавстві, що регламентує земельні правовідносини.
03.03.2021 відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі за обґрунтованим клопотанням сторони до 16.03.2021.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 поновлено провадження у справі та закрито підготовче засідання.
Представником позивача 19.02.2021 подано до суду клопотання в якому останній просив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. 16.03.2021 представником відповідача та представником ПАТ «Агробудмеханізація» подано до суду клопотання в яких останні просили подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
У зв'язку з поданими клопотаннями та на підставі ст.205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ГО «Прозоро!» відповідно до статуту затвердженого рішенням установчих зборів засновників ГО «Прозоро!» протоколом №1 від 20.04.2018 є громадською організацією яка об'єднує громадян на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Бориспільською міською радою Київської області 24.04.2018 прийнято рішення №3153-41-VІІ «Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)».
ГО «Прозоро!» 16.10.2018 за вих..№17/10-18 до Бориспільської міської ради направила запит на отримання публічної інформації, в якому останній просить надати інформацію щодо рішення Бориспільської міської ради «Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя».
Бориспільською міською радою 23.10.2018 за №12-33-4308 позивачу надано лист щодо надання інформації. Відповідно до якого, Бориспільська міська рада повідомляє, що рішення про розроблення внесення змін було оприлюднене на сайті Бориспільської міської ради, оскільки відповідно до чинного законодавства зазначені роботи не потребують проведення тендеру, розробник документації визначається замовником. Інформація про початок громадських слухань та проект змін до плану зонування були оприлюднені на сайті міської ради 23.11.2017 та в газеті «Трудова Слава» 24.11.2017. Враховуючи пропозиції громадськості, які надійшли під час проведення громадських слухань, потреби у створенні комісії не виникало. Зміни до плану зонування розроблялись у відповідності до ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг) та діючих на момент розробки законів, норм та правил. Крім того, до даного листа відповіді відповідач надав позивачу перелік містобудівних умов і обмежень для кожної зони (арк. 18-149 т.1).
Відповідно договору про виконання робіт від 13.11.2017 №17256 розробником проекту внесення змін до містобудівної документації зазначено ДП «Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «УКРНДПІЦИВІЛБУД», а замовником - управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради.
Між міською радою, ТОВ «ЄвроФарма» та ТОВ «Бориспіль Промінвест» на вищевказані земельні ділянки укладено договори оренди землі.
30.01.2018 року міською радою прийнято рішення №2804-37-VII «Про надання згоди товариству з обмеженою відповідальністю «ЄвроФарма» на передачу в суборенду орендованої земельної ділянки площею 2, 6671 га (кадастровий номер 3210500000:13:003:0166) для котеджної малоповерхової забудови по вул. Польова, 1/1 у м. Бориспіль приватному акціонерному товариству «Агробудмеханізація».
В подальшому, виконавчим комітетом міської ради прийнято рішення від 21.02.2011 року № 257 «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «БОРИСПІЛЬ-ПРОМІНВЕСТ» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на будівництво житлово-торгівельного комплексу по вул. Головатого, 76 у м. Борисполі» та рішення від 14.05.2018 року № 259 «Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Польова, 1/1 у м. Борисполі приватному акціонерному товариству «Агробудмеханізація» на будівництво комплексу зблокованих одноповерхових будинків котеджного типу з цокольним поверхом та мансардою» (арк.192-206 т.1).
Згідно відповідей Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 08.07.2019 № 04-08/1009 та від 29.07.2019 № 04-08/1149 земельні ділянки по пров. Петропавлівський у м. Бориспіль відповідно до Генерального плану міста Бориспіль розташовані на території земель сільськогосподарського призначення резервні території реконструкції, відповідно ж до Плану зонування території міста Бориспіль знаходяться в зоні Ж-Зм (зона змішаної житлової блокованої, садибної, багатоквартирної та громадської забудови), де в переважних видах використання житлові будинки садибного типу.
Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 02.08.2019 № 04-08/1170 земельні ділянки по вул. Володимира Момота, №№ 54-а, 54-6, 54-в, 54-г, 54-д, 54-е, 54-є у м. Бориспіль відповідно до Генерального плану міста Бориспіль розташовані на території спеціального призначення, відповідно ж до Плану зонування території міста Бориспіль знаходяться в зоні КС-5 (зона розміщення об'єктів 5 класу санітарної класифікації), де в переважних видах використання гаражі. Разом з цим слід уточнити, що вказана територія первинним планом зонування території міста Бориспіль визначалась як С-4 (зона військових об'єктів) та належить на праві постійного користування Міністерству оборони України.
Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 02.08.2019 № 04-08/1171 земельні ділянки по пров. Бабкіна, 8-а та по вул. Бабкіна № 8, 10 у м. Бориспіль відповідно до Генерального плану міста Бориспіль розташовані на території спеціального призначення, відповідно ж до Плану зонування території міста Бориспіль знаходяться в зоні Ж-Зм (зона змішаної житлової блокованої, садибної, багатоквартирної та громадської забудови). В даному випадку також слід уточнити, що вказана територія первинним планом зонування території міста Бориспіль визначалась як С-4 (зона військових об'єктів) та належить на праві постійного користування Міністерству оборони України.
Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 19.09.2019 № 04-08/1376 земельна ділянка по вул. Шевченка, 36-6 у м. Бориспіль відповідно до Генерального плану міста Бориспіль розташована на території садибної житлової забудови, відповідно ж до Плану зонування території міста Бориспіль зазначена земельна ділянка розташована в зоні КС-5 (зона розміщення об'єктів 5-го класу санітарної класифікації). Разом з цим слід уточнити, що вказана територія первинним планом зонування території міста Бориспіль визначалась як Ж-1 (зона садибної забудови).
Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 07.10.2019 № 04-08/1495 земельна ділянка по пров. Покровська, 23-а, 23-б та 23-в у м. Бориспіль відповідно до Генерального плану міста Бориспіль розташовані на території земель зелених насаджень спецпризначення обмеженого користування.
У висновках Управління містобудування та архітектури Бориспільської міської ради від 09.10.2018 №04-05/1692, від 15.08.2018 №04-05/1343 та від 15.08.2018 №04-05/1344 щодо вказаних земельних ділянок міститься інформація, що відповідно до Плану зонування території міста Бориспіль, вказані земельні ділянки розташовані на території, що відноситься до Ж-1 (зона садибної забудови).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Позивач стверджує, що внаслідок незаконного прийняття рішення №3153-41-VІІ «Про затвердження внесення змін до плану зонування території м. Борисполя (зонінгу)» були порушені права мешканців м. Борисполя, які є членами ГО «Прозоро!».
Проте, відповідач зазначає, що статутом ГО «Прозоро!» не передбачено право громадських об'єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, у тому числі, і засновників таких об'єднань.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Згідно із частиною третьою статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання", громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу, прозорості, відкритості та публічності.
При цьому, принцип самоврядності, як вбачається із частини третьої статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання", передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про громадські об'єднання", громадська організація керується в своїй діяльності статутом, який, в тому числі, має містити відомості про повноваження керівника, інших органів управління, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень та ін.
Як вбачається із позовної заяви, Громадська організація «Прозоро!» є юридичною особо.
В своїй діяльності ГО «Прозоро!» керується Статутом, затвердженим рішенням установчих зборів засновників ГО «Прозоро!», протоколом №1 від 20.04.2018.
Згідно із пунктом 1.1. Статуту ГО «Прозоро!» є громадською організацією яка об'єднує громадян на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Пунктом 1.4. визначено, що організація створена та діє у відповідності з Конституцією України, Законом України "Про громадські об'єднання", іншими законодавчими актами та цим Статутом.
Пунктом 1.5., організація створюється і діє на засадах добровільності, самоврядності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу членів, прозорості, відкритості та публічності.
Відповідно до пункту 2.1. метою створення та діяльності «Організації» є захист та поновлення порушених передбачених законом економічних. Соціальних та інших прав та інтересів громадян України; пропагування ідей прозорості у діяльності органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів і органів державної влади та дотримання ними принципу законності; сприяння органам державної влади та місцевого самоврядування в побудові громадського суспільства та взаємодії з громадськістю.
Пунктом 1.6. визначено, що організація набуває прав юридичної особи з моменту державної реєстрації згідно з чинним законодавством, має свою печатку, штамп і бланки власною назвою, рахунки, в тому числі в іноземній валюті в банківських установах. Символіка організації реєструється у встановленому законодавством порядку.
Згідно із пунктом 1.9. Організація має право від свого імені укладати угоди (правочини), набувати майнових та немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, мати у власності кошти та інше майно, відкривати рахунки в установах банків у національній та іноземній валюті.
Проаналізувавши норми Статуту, суд дійшов висновку, що Статутом передбачено право голови правління бути позивачем до суду щодо захисту прав організації, а не захисту порушених прав членів організації з боку суб'єктів владних повноважень при реалізації свої прав.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 № 12-рп/2013 у якому зазначено, що громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
Однак, ні Статут, ні Закон України "Про громадські об'єднання", не передбачає право громадських об'єднань на звернення до суду за захистом інтересів інших осіб, у тому числі, і засновників таких об'єднань. Відсутні такі положення і в законодавстві, що регламентує земельні правовідносини.
Суд звертає увагу, що відповідно до статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями частини другої статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За змістом наведених норм судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси особи.
Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 19 квітня 2018 року у справі №800/442/17, від 19 квітня 2018 року у справі №800/440/17, від 25 квітня 2018 року у справі №711/7586/16-а, від 31 травня 2018 року у справі №587/300/16-а.
Рішенням від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
При цьому, особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
При цьому, звертаючись до суду в інтересах інших осіб, представником позивача, як того вимагає стаття 59 КАС України, не надано довіреностей на представлення інтересів осіб, за захистом інтересів яких він звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2019, в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 та в ухвалі Верховного Суду від 16.09.2020 по справі №320/1249/19.
Також, суттєвим є той факт, що звертаючись до суду із позовною заявою щодо скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №3153-41-VІІ від 24.04.2018 «Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)» позивачем не наведено належного обґрунтування захисту порушених своїх прав та прав членів Громадської організації «Прозоро!», не вказано, які саме порушено права та інтереси Громадської організації «Прозоро!» та її членів, а також не надано доказів порушення прав та інтересів ГО «Прозоро!» прийняттям даного рішення.
Загальні підходи до цього питання були сформульовані у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №522/3665/17. У цій постанові Суд зазначив, що заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача (п. 58); заінтересованість повинна мати об'єктивну основу (п. 59); позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб'єкта владних повноважень (п. 74).
При вирішенні справи суд має переконатись щодо наявності негативного впливу оскаржуваного рішення щодо прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради № 3153-41-УІІ від 24.04.2018 року «Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)», позивач зобов'язаний зазначити не лише в чому полягала неправомірність, на його думку, такого рішення, а й чим таке рішення порушує його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Оскільки сфера застосування норм оскаржуваного рішення безпосередньо не стосується позивача, ним не визначається ні його прав, ні обов'язків, то відсутній факт можливого порушення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у площині публічно-правових відносин інтересів позивача у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення.
Враховуючи ту обставину, що рішенням Бориспільської міської ради Київської області № 3153-41-УІІ від 24.04.2018 року «Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)» не були порушені права ні Громадської організації «Прозоро!», ні її членів, то у вказаної громадської організації відсутні правові підстави для звернення до суду із вказаним позовом, а отже позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області № 3153-41-УІІ від 24.04.2018 року «Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)» не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, надали до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довели правомірність своїх дій.
За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про законність дій відповідача, а відтак, позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.