06 липня 2021 року Справа № 160/7813/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
17.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.04.2021 року № 629 к про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ;
- скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.04.2021 року № 180 о/с про звільнення зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаді оперуповноваженого сектору відділу кримінальної поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 28.04.2021 року по 594,9 грн. за кожен день вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено наступне. ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції з 07.11.2015 р., звільнений на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.04.2021 року № 629 к про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, не дотримання вимог пунктів 1,2,3 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 7 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 3179, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
Зазначений наказ реалізований наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.04.2021 року № 180 о/с про звільнення зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Вказані накази відповідача є незаконними.
Службове розслідування було призначено на підставі інформації, яка надійшла до ГУНП, про те, що 19.03.2021 р. працівниками прокуратури Дніпропетровської області, Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві та УСБУ у Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62020170000000910, відкритого 24.06.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 та ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 23.02.2021 р. проведено обшуки у службових кабінетах № 309 та № 310 відділення поліції № 1 Дніпровського РУП ГУНП, а також винесено письмове повідомлення про підозру оперуповноваженому сектору відділу кримінальної поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ОСОБА_1 .
Фактичною підставою для звільнення позивача стало порушення кримінального провадження № 62020170000000910 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 та ч. 3 ст. 368 КК України.
Під час проведення службового розслідування не досліджувались факти та обставини дисциплінарного проступку, його наявність чи відсутність, фактично доводилась вина у вчиненні кримінального правопорушення. Матеріали кримінального провадження покладені в основу службового розслідування, оскільки факт вчинення дисциплінарного проступку ґрунтується виключно на доказах кримінального провадження.
При цьому, на час звільнення позивача зі служби розслідування кримінального провадження не закінчено та вироку суду про визнання ОСОБА_1 винним не ухвалено.
Враховуючи вказане, позовні вимог підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 р. відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/7813/21 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також витребувано додаткові докази у справі.
04.06.2021 р. від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Дисциплінарною комісією ГУНП на підставі наказу ГУНП від 19.03.2021 року № 619 проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що згідно ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 23.02.2021 р. про проведення обшуку у службових кабінетах № 309 та № 310 відділення поліції № 1 Дніпровського РУП ГУНП, досудовим розслідуванням, в рамках кримінального провадження № 620201700000001910, встановлено, що на території м. Дніпра діє чітка злочинна група осіб, з ознаками чіткого розподілення функцій, до складу якої входять поліцейські ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП, зокрема, позивач, які організували протиправну діяльність, що виражається у вимаганні неправомірної вигоди для себе, за вчинення ними в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади та службового становища, а також залякування, нанесення тілесних ушкоджень та катування громадян.
В результаті аналізу зібраних матеріалів службового розслідування, дисциплінарною комісією ГУНП встановлено наявність дисциплінарного проступку, порушень вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 7 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, в діях оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , у зв'язку із чим останнього наказом ГУНП від 23.04.2021 року № 629к притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.04.2021 року № 180 о/с позивача звільнено зі служби в поліції
В ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1 , яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред'являються до поліцейських та наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку.
Таким чином, оскаржувані накази відповідають вимогам законодавства.
26.06.2021 р. представником позивача надано відповідь на відзив в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві, та про численні процедурні порушення при проведенні службового розслідування.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Частиною 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі обставини.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 91 о/с від 22.02.2021 р. старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 180 о/с від 28.04.2021 р. ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
19.03.2021 р. Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ № 619 «Про організацію проведення службового розслідування» в зв'язку з тим, що 19.03.2021 р. до ГУНП надійшла інформація про те, що працівниками прокуратури Дніпропетровської області, Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві та УСБУ у Дніпропетровській області у рамках кримінального провадження № 62020170000000910, відкритого 24.06.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 та ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 23.02.2021 р. проведено обшуки у службових кабінетах № 309 та № 310 відділення поліції № 1 Дніпровського РУП ГУНП, а також винесено письмове повідомлення про підозру оперуповноваженому СКП відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП ОСОБА_1
19.04.2021 р. складено та затверджено висновок за результатами службового розслідування.
Відповідно до висновку службовим розслідуванням встановлено наступні обставини.
Згідно ухвали Октябрського районного суду міста Полтави від 23.02.2021 про проведення обшуку у службових кабінетах № 309 та № 310 відділення поліції № 1 Дніпровського РУП ГУНП, досудовим розслідуванням, в рамках кримінального провадження № 620201700000001910, встановлено, що на території м. Дніпра діє чітка злочинна група осіб, з ознаками чіткого розподілення функцій, до складу якої входять поліцейські ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП, а саме, заступник начальника СКП ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_2 , заступник начальника СКП ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_3 , оперуповноважений СКП ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП старшин лейтенант поліції ОСОБА_4 , оперуповноважений СКП ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , оперуповноважений СКП ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_1 , оперуповноважений СКП ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_6 , оперуповноважений СКП ВП № 1 Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , які організували протиправну діяльність, що виражається у вимаганні неправомірної вигоди для себе, за вчинення ними в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади та службового становища, а також залякування, нанесення тілесних ушкоджень та катування громадян.
Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено порушення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, не дотримання вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 6, 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, пунктів 1, 2, 7 частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
Крім того, у висновку зазначено про обставину, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , а саме, під час моніторингу глобальної мережі «Інтернет» та засобів масової інформації щодо наявності інформації негативного характеру, було виявлено критичну статтю за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вказана стаття викликала суспільний резонанс.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.04.2021 року № 629 к застосовано до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Позивач, не погодившись із наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, звернувся до суду із вказаним позовом.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 вказаного Закону України у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 зазначеного Закону України поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
За приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Доводи позивача, викладені в позові, про необґрунтованість оскаржуваних наказів ГУНП у Дніпропетровській області в зв'язку з відсутністю вироку суду, що набрав законної сили, яким би підтверджувались обставини, які ставляться йому в провину, не приймаються судом до уваги.
Хоча вказані накази і винесені на підставі відомостей, наявних у матеріалах відповідного кримінального провадження, розпочатого відносно позивача, однак ґрунтуються на самостійних правових підставах.
Так, притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII).
Вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. У той же час адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули кримінального правопорушення чи інших обставин, наведених у рішеннях слідчого (прокурора, слідчого судді) в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення, а так само відтворення у висновку службового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна зосереджуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
При цьому слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі "X. v. Austria" про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі "C. v. the United Kingdom" про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі "Ringvold v. Norway", заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, доводи позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність відповідного судового рішення (вироку), яке набрало законної сили, яке би підтверджувало факт учинення ним діяння, що ставиться йому в провину, є безпідставними.
Суд зазначає, що в силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги поліцейського.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.04.2019 р. у справі № 802/1172/17-а.
Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи, свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннями КК України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2020 р. у справі № 160/1750/19.
Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 800/547/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, натомість відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність рішень, що оскаржуються.
Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.04.2021 року № 629 к, наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 28.04.2021 року № 180 о/с відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 06.07.2021 р.
Суддя О.С. Рябчук