05 липня 2021 року Справа 160/10408/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) і зобов'язання вчинити певні дії ,-
29.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за №Ф-113469-14/61-У від 04.02.2020 на суму заборгованості 29293,44 грн., яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за №Ф-113469-14/61 від 08.02.2020 на суму заборгованості 37788,74 грн., яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 року зазначена вище справа розподілена судді Туровій О.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, ч.3 ст.122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з преамбулою Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Так, абз.4-5 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску (абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Положеннями абзаців 7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
За змістом приписів абз.10 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Як зазначалося вище, у позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за №Ф-113469-14/61-У від 04.02.2020 на суму заборгованості 29293,44 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за №Ф-113469-14/61 від 08.02.2020 на суму заборгованості 37788,74 грн., при цьому, як самостійно зазначається позивачем, що останньому з Єдиного реєстру боржників стало відомо про те, що Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, стосовно нього відкрите виконавче провадження за №63337230. В подальшому, з метою отримання копій виконавчих документів на підставі яких відкрито вищезазначене виконавче провадження, позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровським відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, де останньому в усній формі пояснили, що дане виконавче провадження відкрито на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, яка винесена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. Для з'ясування підстав виникнення такої недоїмки щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, позивач звернувся до відповідача, який листом від 08.06.2021 р. №35398/6/04-36-24-06 повідомив останньому про наявність у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску в інтегрованій картці платника по коду бюджетної класифікації (КБК)71040000 станом на 08.06.2021 р. у розмірі 37788,74 грн. та відповідне винесення спірних вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-113469-14/61-У від 04.02.2020 та №Ф-113469-14/61 від 08.02.2020. Отже, саме з 08.06.2021р. (доказів більш пізнього отримання вищевказаного листа відповідача позивачем не надано) ОСОБА_1 дізнався про винесення відповідачем спірних вимог про сплату боргу (недоїмки), а, отже, про порушення ними своїх прав, що також самостійно зазначається позивачем у власній позовній заяві. Водночас, з цією позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 22.06.2021 року, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті, в якому позов надійшов до суду. Крім того, у власній позовній заяві, позивач хоч і просить поновити йому процесуальний строк на звернення до адміністративного суду, при цьому, жодних доказів поважності причин пропуску десятиденного строку звернення до суду з позовом про оскарження спірних вимог, встановленого абз.10 ч.4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивачем надано не було, і навіть не було зазначено які причини викликали пропуск цього строку.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч наведеному, до позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності підстав його пропуску та доказів поважності пропуску цього строку.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова