05 липня 2021 року Справа 160/10650/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
ФОП ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України, у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.03.2021 року № 2463277/3009815562, від 11.03.2021 року №2463278/3009815562, від 11.03.2021 року №2463279/3009815562, від 13.04.2021 року №2560566/3009815562, від 13.04.2021 року №2560565/3009815562;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 1 від 26.01.2021р., №2 від 07.02.2021 р., №3 від 08.02.2021 р, №4 від 25.02.2021р., №5 від 26.02.2021р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що ця позовна заява подана з порушенням вимог закону.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з ч.2 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
З тексту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин виступають окремі рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті окремо щодо кожної з податкових накладних, які складені ФОП ОСОБА_1 .
Позивач не погоджується з рішеннями податкового органу, якими, як слідує з квитанцій про зупинення реєстрацій податкових накладних, реєстрація накладних зупинена з таких підстав: “Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв Критеріїв ризиковості здійснення операцій”. Разом з тим, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення пор реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, не зрозуміло, з яких саме підстав відбулося зупинення реєстрації податкових накладних позивача. Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено, який саме пакет документів є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податковий накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 (далі - Порядок).
Системним аналізом положень Порядку встановлено, що цим Порядком передбачено проведення моніторингу кожної податкової накладної, що подається на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Подальша реєстрація зупинених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних потребує від платника податків вжиття певних заходів по кожній з таких податкових накладних, а також прийняття відповідного рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації кожної податкової накладної.
Таким чином, реєстрація кожної податкової накладної є окремою та самостійною процедурою, які не пов'язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами.
У цьому випадку пов'язаними вимогами є тільки ті, які є похідними від вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації кожної податкової накладної.
Отже, подана позовна заява стосується однорідних по своїй суті правовідносин, але містить окремі позовні вимоги, кожна з яких пов'язана з окремим публічно-правовим спором між позивачем та суб'єктом владних повноважень, тобто, є багатопредметною.
Похідною вимогою в розумінні п.23 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
За своїм змістом вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування зазначених позивачем у позові рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головного управління ДПС у Дніпропетровській області, не є похідними в розумінні наведеної норми процесуального законодавства.
Приписами ч.2 ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України позивачам, із урахуванням положень частини першої цієї статті надано право за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ, в тому числі, за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача. Підставою для такого об'єднання в одне провадження декількох справ є виключно вимоги частини першої цієї ст.172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з урахуванням наведеного вище, слід дійти висновку, що позивачем у поданому до суду позові об'єднано вимоги, фактично які не пов'язані між собою, слід дійти до висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачами вимог значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками справи вирішення спору по суті.
Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Відповідно до п.8 гл.10 розд.ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Разом з тим, додані до позовної заяви копії доказів не завірено належним чином.
Згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративного позову всупереч вищенаведеної норми відсутні відомостей про вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спору.
Частиною 1 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, суддя вважає за необхідне дану позовну заяву залишити без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- уточненої позовної заяви в примірниках відповідно до кількості учасників справи, виклавши позовні вимоги з дотриманням положень п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України із урахуванням висновків суду та з дотриманням положень ст. 172 КАС України;
- належним чином завірених копій додатків, наданих до позовної заяви;
- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Позивач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658).
Відповідач 2: ДПС України (04053, м.Київ, Львівська пл.8, код ЄДРПОУ 43005393).
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков