05 липня 2021 року Справа № 160/10492/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження питання щодо зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
29 липня 2021 року (23.06.2021 року направлена засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії від 17.05.2021 року № 046050009406, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком за Списком №1 згідно п. 1 ч.2 ст 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсіне страхування» на підставі заяви про призначення пенсіїм №3406 від 11.05.2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- зарахувати до загального страхового стажу позивача ОСОБА_1 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми з 28.03.1993 по 27.03.1996, з 17.09.2001 по 31.05.2004, періоди роботи, оплачені страховим внеском, з 01.06.2004 по 10.06.2004, з 01.07.2004 по 30.11.2017, з 01.02.2018 по 30.11.2018, періоди отримання допомоги по безробіттю з 30.11.2017 по 31.01.2018, з 13.12.2018 по 05.10.2019;
- зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 року періоди роботи з 01.03.2005 року по 12.09.2006 року машиністом конвеєра Дробильно-сортувальної фабрики шахти «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», з 25.09.2006 року по 02.08.2016 року машиністом підіймальних машин Шахтобудівельного управління ПАТ «Кривбасзалізрудком», з 03.08.2016 по 20.11.2017 року машиністом підіймальних машин Шахтобудівельного управління ПАТ «Кривбасзалізрудком»; з 11 травня 2021 року призначити, нарахувати та виплати ОСОБА_1 пенсію за віком за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року на підставі заяви про призначення пенсії № 3406 від 11.05.2021 року.
В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії позивач мала необхідний стаж роботи на посаді за Списком № 1 та досягла віку 45 років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а отже відповідає всім вимогам законодавства щодо виходу на пенсію на пільгових умовах. Натомість відповідач, при наявності двох одночасно діючих законів, які регулюють однакові правовідносини, але містять для позивача різні правила призначення пенсії за Списком № 1 стосовно параметру вікового цензу, під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії замість застосування підходу, який найбільш сприятливий для заявника (позивача), застосував менш сприятливе право та порушив легітимні очікування позивача чим також порушив принципи верховенства права та норми Конституції України.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 року, зазначена вище справа була розподілена та 30.06.2021 передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
При вирішенні питання щодо зупинення провадження, суд доходить наступних висновків.
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що згідно інформації розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України, Великою Палатою Верховного Суду, ухвалою від 01.06.2021 відкрито апеляційне провадження у зразковій справі № 360/3611/20 за позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно вищевказаної ухвали Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року у справі № 360/3611/20, ознаками типової справи, в якій може бути ухвалено рішення цієї зразкової справи, є такі:
а) позивачем є особа, яка: звернулась до ПФУ за призначенням пенсії після 23 січня 2020 року з підстав, визначених ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;
набула стаж роботи, визначений ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
б) відповідачем є орган ПФУ, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.
Отже, дана адміністративна справа має ознаки вищевказаної типової справи, що прийнята до розгляду Верховним Судом як зразкова адміністративна справа, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одним й тими ж нормами права, та має подібний предмет.
Приписами п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.
Ч. 1 ст. 291 КАС України передбачено, що суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.
Із аналізу норм ст. 236 та 291 КАС України, встановлено, що зупинення провадження у разі розгляду типової справи є правом суду.
Європейський суд з прав людини у п. 58 рішення від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04), зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Тому, обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Інструментом формування єдиної судової практики є інститут типової справи. В силу ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення по типовій справі, яке відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відтак, з метою забезпечення ефективності та передбачуваності судової практики у спірних правовідносинах, беручи до уваги те, що ця справа має ознаки типової адміністративної справи, що розглядається Верховним Судом як зразкова справа, і правові висновки у такій справі є обов'язковими для врахування судом, провадження у цій справі доцільно зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (Пз/9901/32/20).
Керуючись статтями 236, 241-243, 263, 290, 291, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Провадження в адміністративній справі №160/10492/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (№ Пз/9901/32/20).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник