05 липня 2021 року Справа № 160/6742/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів на медичну допомогу та стягнення моральної шкоди,-
22 червня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області щодо порушення прав ОСОБА_1 на соціальний захист, що включає право по зобов'язанню забезпечувати фінансування та виплачувати страхові витрати на діагностику для надання йому цілеспрямованої та ефективної медичної допомоги, протиправною;
- зобов'язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області відшкодовувати ОСОБА_1 збитки на страхові витрати на ефективну медичну допомогу, що спрямована та складаються із профілактики, діагностики, лікування та реабілітації;
- визнати бездіяльність управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, які порушують права ОСОБА_1 на соціальний захист, що включає право по зобов'язанню забезпечувати фінансування та виплачувати страхові витрати на його медичну допомогу, у тому числі витрати на придбання ліків, на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість, протиправними;
- зобов'язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області відшкодовувати ОСОБА_1 збитки на страхові витрати, на ефективну медичну допомогу, на придбання ліків, на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість;
- стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області кошти в сумі 1 045,67 грн. на медичну допомогу на підставі виданої лікуючим лікарем невропатологом довідки про призначення ОСОБА_1 лік та рахунків про вартість придбаних ним лік;.
- стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області кошти на моральне відшкодування в сумі 4 000 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області з 19.07.2001 року. Згідно висновку МСЕК від 02.11.2017 позивачу встановлено 30 % втрати професійної працездатності внаслідок нещасних випадків на виробництві сукупно: 20% за наслідками виробничої травми 1997 року та 10% за наслідками виробничої травми 1995 року, безстроково, також визначено потребу у медикаментозному лікуванні у ортопеда та невропатолога. Позивач стверджує, що Фонд зобов'язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999р. №1105-XIV(п. 1 ч. 2. ст. 10). Позивач також зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з питання фінансування витрат на діагностику, придбання лік для надання йому медичної допомоги, однак відповідач постійно відмовляв. Отже, на думку позивача Фонд соціального страхування допустив протиправну бездіяльність, оскільки відмовив у фінансуванні страхових витрат на цілеспрямовану та ефективну медичну допомогу, у тому числі на придбання ліків, а отже такі дії відповідача суперечать абз. 6 ч. 3 ст. 42 Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” .
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 року зазначена вище справа розподілена та 23.06.2020 року передана судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 року вказану заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви із копією для вручення відповідачу із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, продовжено строк на усунення недоліків означеної позовної заяви та надано позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 299 КАС України. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що положеннями статті 294 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. Враховуючи, що ухвала суду про першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до такого переліку не входить, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Постановою Верховного Суду від 29.01.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 змінено, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: “Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, повернути заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.”.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року у справі № 160/6742/20 скасовано. Справу № 160/6742/20 направлено для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 29.09.2020 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області стосуються зобов'язання відшкодовувати збитки на страхові витрати на ефективну медичну допомогу, що спрямована та складаються із профілактики, діагностики, лікування та реабілітації; щодо відшкодовування збитків на страхові витрати, на ефективну медичну допомогу, на придбання ліків, на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість, стягнення коштів на моральне відшкодування в сумі 4000 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Згідно Довідки МСЕК № 3 серії 12ААА № 045240 від 02.11.2017 року, ОСОБА_1 встановлено безстроково ступінь втрати працездатності 30% у зв'язку з травмами одержаними ним у 1995 році та 1997 році. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області. З заяви про звільнення від сплати судового збору вбачається, що станом на час подання позовної заяви, ОСОБА_1 не має можливості сплатити такий судовий збір. В матеріалах справи наявні, до заяви додано, докази скрутного матеріального становища заявника та відсутності коштів для сплати судового збору. ОСОБА_1 не має інших джерел доходу окрім пенсії. Вказані доводи позивача були відхилені судом першої інстанції, про що суд зазначив, що позивачем не доведено, що він не має коштів для сплати судового збору. Суд фактично не дослідив обставин, зазначених скаржником і формально пославшись на те, що наведені у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, не вказав, які саме обставини і докази на підтвердження рівня майнового стану має надати позивач, враховуючи, що оцінка таким доказам надається саме судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Згідно правових позицій Верховного Суду, висловленою у постановах від 22.11.2018 року у справі № 142/334/18, від 06.03.2019 року у справі № 815/5818/16, від 16.05.2019 року у справі № 591/1484/17 та від 31.07.2019 року у справі № 821/1896/15-а, суд має досліджувати всі докази при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору. Колегія суддів звернула увагу, що КАС України визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Виникла підстава, коли у зв'язку з помилковістю тверджень ухвали про продовження строку усунення недоліків, позовну заяву було повернуто. Необґрунтоване повернення позовної заяви, в даному випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Суд апеляційної інстанції зазначив, що особі, в рівній мірі має бути забезпечено доступ до суду шляхом надання гарантій, що його позов буде розглянутий. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву вказав, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху. Проте, ОСОБА_1 було вчасно виконано вимоги ухвали від 26.06.2020 року, надано уточнений позов та належним чином звірені докази, додатки до позову. Колегія суддів вважала, що судом першої інстанції порушено право заявника на звернення до суду, з огляду на те, що повернення позовної заяви унеможливлює її належний розгляд та захист прав позивача у разі, коли буде встановлено дійсність їх порушення. Колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
19.05.2021 року справа №160/6742/20 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 року зазначена вище справа розподілена та 20.05.2021 року передана судді Пруднику С.В.
24.05.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження справу №160/6742/20 за позовною заявою ОСОБА_1 та означено позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: копії уточненої позовної заяви а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, які слід надати на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2020 року, яка надійшла до канцелярії суду 10.07.2020 року. Роз'яснено позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду від 24.05.2021 року отримано ОСОБА_1 03.06.2021 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
16.06.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 24.05.2021 року. Позивачу надано було строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: копії уточненої позовної заяви а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, які слід надати на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2020 року, яка надійшла до канцелярії суду 10.07.2020 року. У встановлений ухвалами суду від 24.05.2021 року та від 16.06.2021 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів на медичну допомогу та стягнення моральної шкоди та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 04 серпня 2021 року в приміщенні суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник