05 липня 2021 року Справа №160/10372/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними,-
25 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС, в якій позивач просить:
- визнати протиправною дію Головного сервісного центру МВС щодо складання відносно позивача відповіді від 26.11.2020 р. №31/3920д про відмову у наданні Висновку та зобов'язати Головний сервісний центр МВС надати позивачу висновок про можливість дублювання ідентифікаційного номера транспортному засобі «Toyota Prado, 2008 року випуску, колір чорний ідентифікаційного номера НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.5 ст.160 КАС України), а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п.9 ч.5 ст.160 КАС України).
Позивач в своїй позовній заяві, просить суд визнати протиправною дію Головного сервісного центру МВС щодо складання відносно позивача відповіді від 26.11.2020 р. №31/3920д про відмову у наданні Висновку та зобов'язати Головний сервісний центр МВС надати позивачу висновок про можливість дублювання ідентифікаційного номера транспортному засобі «Toyota Prado, 2008 року випуску, колір чорний ідентифікаційного номера НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушено або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Тому, при визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
З цього випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти, зокрема, рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Заявлені позовні вимоги щодо визнання протиправною дію Головного сервісного центру МВС щодо складання відносно позивача відповіді від 26.11.2020 р. №31/3920д про відмову у наданні Висновку та зобов'язати Головний сервісний центр МВС надати позивачу висновок про можливість дублювання ідентифікаційного номера транспортному засобі «Toyota Prado, 2008 року випуску, колір чорний ідентифікаційного номера НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 не конкретизовані (який саме висновок; в чому полягають протиправні дії відповідача - у складанні висновку чи відмови у наданні висновку про можлисть дублювання ідентифікаційного номеру транспортного засобу) та, враховуючи вищевикладені положення статті 19 КАС України, позбавляють суд можливості визначитись із предметом позову.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 року №1082-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за подання позовної заяви станом на момент її подачі позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі - 908,00 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що так, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви в підтвердження сплати судового збору квитанцію №40037 на суму 908,00 грн., однак така квитанція є підтвердженням сплати судового збору в іншій справі -№160/7863/21, а отже, суд приходить до висновку, що докази сплати судового збору за даним позовом, позивачем не надано.
За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; НОМЕР_3 ; Судовий збір, за позовом, ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням змісту позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із означеною позовною заявою.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Одночасно з позовною заявою подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обгрунтування причин поважності якого представником позивача зазначено, що 13.05.2021 року він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними. Зазначений адміністративний позов був направлений засобами поштового зв'язку через AT «Укрпошта» у той же день. 27.05.2021 року представнику позивача стало відомо про залишення даного адміністративного позову без руху на підставі ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7863/21 від 27.05.2021 року, у зв'язку з несплатою судового збору та не наведенні в повному обсязі інформації про позивача по справі. 28.05.2021року представником направлено на електронну адресу суду клопотання про усунення недоліків, проте 24.06.2021 року у приміщенні адміністративного суду представником позивача отримано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/7863/21 від 22.06.2021 року, якою позов повернуто, з підстав, що клопотання про усунення недоліків направлено на електронну адресу суду замість використання «Електронний суд» або подання на паперовому носії. У зв'язку з викладеними обставинами виникла потреба у повторному зверненні з даним адміністративним позовом до суду заради реалізації права на правосуддя. З огляду на викладене представник позивач вважає, що строк звернення до суду пропущений ним з поважних причин, у зв'язку з чим просить суд його поновити.
При вирішенні питання про поновлення строку на звернення до суду суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, а також іншим умовам, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до реального такого звернення, який у даному випадку перевищує місяць.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо відповіді Головного сервісного центру МВС від 26.11.2020 р. №31/3920д про відмову у наданні висновку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поряд з цим, встановлений строк судового оскарження рішення Головного сервісного центру МВС від 26.11.2020 р. №31/3920д про відмову у наданні висновку завершився 26 травня 2021 року. Проте, повторно з позовною заявою скаржник звернувся лише 25.06.2021 року.
Вперше позовну заяву було повернуто скаржнику з підстав не надання належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням відомостей позивача, у тому числі дані щодо місця проживання чи перебування позивача та його засоби зв'язку; документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908 грн. В свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених у заяві про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом, причин пропуску строку поважними.
Відповідно до положень частини першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненою позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), в якій позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність з положеннями ст.19 КАС України та встановленими ст.245 КАС України повноваженнями суду при вирішенні справи;
- заяви із обґрунтуванням інших підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів;
- доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева