05 липня 2021 року Справа 160/10533/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився,-
30 червня 2021 року (направлена засобами поштового зв'язку 25 червня 2021 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі - 4668 грн. 16 коп., (чотири тисячі шістсот шістдесят вісім гривень, шістнадцять копійок).
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що на час свого звільнення ОСОБА_1 була зобов'язана відшкодувати вартість предметів однострою особистого користування, що були отримані нею під час проходження служби у сумі 4668 грн. 16 коп., про що її було повідомлено належним чином. До того ж, кошти в рахунок погашення ОСОБА_1 заборгованості за однострій не надходили. Натомість відрахування з грошового забезпечення поліцейського здійснюються виключно за його письмової згоди або в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 та 169 КАС України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
За приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не засвідчені позивачем належним чином.
Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”.
Окрім цього, частиною 2 ст. 161 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
В порушення зазначених вимог, Департаментом патрульної поліції не додано доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №818/1688/16 зазначено, що у випадку зобов'язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов'язків, перед судом обов'язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи…. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів ( абзац 1 частини 2 статті 122 КАС України).
При цьому, за приписами частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За частиною 3 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Статтею 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, у даному випадку, законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до адміністративного суду (ч.5 ст.122 КАС України), що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом строк для звернення до суду з урахуванням умов Договору, дійсно слід обраховувати з моменту звільнення відповідача зі служби, оскільки саме з цього моменту заклад повинен був дізнатись про порушення особою договірних умов та набуття права на звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, строк звернення до адміністративного суду в даній справі становить один місяць з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Судом установлено, що відповідач перебував на публічній службі в Департаменті патрульної поліції на посаді поліцейського взводу №3 роти №1 батальйону №2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг.
Наказом від 11.02.2021 року №121 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції.
У вищевказаному наказі також було роз'яснено, що відповідачу необхідно здійснити відшкодування ним вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився у сумі 4668,16 грн.
Суд зазначає, що відповідач - ОСОБА_1 16.02.2021 року була ознайомлена зі змістом вищевказаного наказу, зокрема щодо необхідності відшкодування нею вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації), яких не закінчився у сумі 4668,16 грн., про що свідчить розписка від 16.02.2021 року, яка надана позивачем разом з цією позовною заявою.
Тобто, саме з 16.02.2021 року розпочався перебіг місячного строку звернення позивача до суду з вимогами пов'язаними з проходженням, звільненням з публічної служби відповідача. Однак уперше, дану позовну заяву Департамент патрульної поліції направив засобами поштового зв'язку до суду 25.03.2021 року, про що свідчить копія фіскального чеку Дніпр. Дир. АТ «Укрпошта», яка зареєстрована судом 30.03.2021 року.
Разом з тим, судом до уваги приймається те, що позивачем до суду разом із позовною заявою було подано заяву про поновлення строку звернення до суду до адміністративного суду, яка вмотивована тим, що на адресу суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду раніше, а саме 24.03.2021 за вих. № 1997/41/19/1-2021 представником ДПП було направлено позовну заяву про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 року по справі № 160/4784/21 позовну заяву Департаменту патрульної поліції було залишено без руху та надано десятиденний строк, з моменту отримання копії для усунення недоліків. На виконання вимог ухвали 22.04.2021 за вих. № 2264/41/19/1-2021, також було на адресу суду надіслано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з додатками, нову редакцію позовної заяви та клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору. В даному клопотання позивачем було вказано причину для надання більш часу для усунення недоліків для долучення до матеріалів справи оригінал сплати судового збору. Однак, на адресу позивача 11.05.2021 за вх. № 3363 надійшла копія ухвали від 29.04.2021 року про відмову у задоволенні клопотання про продовження строків на усунення недоліків позовної заяви в частині сплати судового збору та повернуто її позивачу.
З огляду викладеного слідує, що перебіг строку звернення до суду із даним позовом розпочався з 16.02.2021 року.
Отже, як зазналось вище, із позовною заявою до суду Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до суду уперше лише 25.03.2021 року, тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
До того ж, позивачем у поданій до суду заяві про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою не зазначено, чому саме у період з 16.03.2021 по 24.03.2021 року та у період з 11.05.2021 року по 24.06.2021 року Департамент патрульної поліції не звертався до суду із відповідною позовною заявою.
Разом з тим, приписами ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До того ж, суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, у задоволенні заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску, також пояснити, факт не звернення до суду із відповідною позовною заявою у період з 16.03.2021 по 24.03.2021 року та у період з 11.05.2021 року по 24.06.2021 року.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в заяві про поновлення строку Департаменту Патрульної поліції.
Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за предмети однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду:
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши інші обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску та надати суду докази поважності причин його пропуску, також пояснити, факт не звернення до суду із відповідною позовною заявою у період з 16.03.2021 по 24.03.2021 року та у період з 11.05.2021 року по 24.06.2021 року;
- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки “Копія” та “Згідно з оригіналом”;
- докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник