22 червня 2021 року Справа № 160/5197/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" (вул. Зіньківська, 14, м.Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 32461061) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги , б. 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії, -
07 квітня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
-визнати протиправним рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000085/1 від 02.10.2020 р. та скасувати його;
-визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00265 від 02.10.2020р. та скасування її.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
18 травня 2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації №UA 110320/2020/009689 встановлені неточності, числові значення складових митної вартості, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару до польсько-українського кордону мають розбіжності.
Відповідно до вимог частини 4 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту , застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Враховуючи вищезазначене, купівля-продаж, що відбулася між контрагентами відповідно до специфікації №178 до договору №1/2014, підтверджує факт впливу їх відносин на ціну контракту.
За результатами розгляду наданих декларантом додаткових документів у митного органу наявні підстави вважати, що надані декларантом документи містять розбіжності , наявні ознаки недостовірності. При здійснені контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.
Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МГ Автомотів» (код ЄДРПОУ 32461061) являється юридичною особою приватного права України та здійснює господарську діяльність, яка полягає у ввезені на митну територію України, в тому числі, запасних частин до вітчизняних та закордонних автомобілів.
01.08.2014 року між позивачем і компанією «POLMOstrow Sp. z о.о.» (Польська публіка) було укладено контракт № 1/2014, з подальшими змінами та доповненнями, повідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити глушники, вихлопні труби та їх частини.
На виконання умов контракту компанією «POLMOstrow Sp. z о.о.» 23.09.2020 р. вантажено на адресу позивача товар на підставі наступних товаросупровідних документів:
- митна декларація країни відправлення № 20PL394010E0680623 від 23.09.2020 р.;
- міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) А № 6309912 від 23.09.2020 р.;
- рахунок-фактура № FE 180/WY/2020 від 23.09.2020 р.;
- протокол загрузки (пакувальний лист) від 23.09.2020 р. до рахунку-фактури № FE 180/WY/2020 від 23.09.2020 р.;
- специфікація виробника товару № 180 від 23.09.2020 р. до рахунку-фактури № FE 180/WY/2020 від 23.09.2020 р.;
- специфікація № 180 від 23.09.2020 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р.
29.09.2020 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Полтава»
Дніпровської митниці Держмитслужби позивачем була подана електронна митна декларація типу ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно № UA110320/2020/009689.
Перелік товарів за вказаною ЕМД склали глушники та вихлопні труби; їх частини до легкових автомобілів не для промислового складання моторних транспортних засобів (код "ЗЕД 8708923590). До поданої ЕМД позивачем було додано наступні документи: відомості про контракт № 1/2014 від 01.08.2014 р.; копія доповнення № 1/2014 від 01.08.2014 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року; відомість про доповнення № 2/2015 від 17.09.2015 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року; копія доповнення № 4/2018 від 20.12.2017 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року; копія доповнення№ 5/2018 від 20.05.2019 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року; копія доповнення № 6/2019 від 06.08.2019 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року; копія доповнення № 7/2020 від 03.02.2020 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року; копія Заказу № 9MG/2020 від 21.09.2020 р.; копія митної декларації країни відправлення № 20PL394010E0680623 від 23.09.2020 року з перекладом; копія міжнародної товаротранспортної накладної (CMR) А № 639912 від 23.09.2020 р з перекладом; копія рахунку-фактури № FE 180/WY/2020 від 23.09.2020 року з перекладом; копія протоколу загрузки (пакувальний лист) від 23.09.2020 р. до рахунку-фактури № FE 180/WY/2020 від 23.09.2020 року з перекладом; копія специфікації виробника товару № 180 від 23.09.2020 р до рахунку-фактури № FE 180/WY/2020 від 23.09.2020 року з перекладом; копія специфікації № 180 від 23.09.2020 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 року з перекладом; копія сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № PL/MF/AR 0028762 від 23.09.2020 р., з перекладом; копія витягу з каталогу виробника від 23.09.2020 р. «Елементи вихлопної системи (глушники та вихлопні труби, їх частини) до автомобілів; копія прайс-листа виробника від 03.08.2020 р.; копія сертифікату відповідності № UA.1O210.00518-19; відомості про генеральний договір добровільного страхування вантажів № 015091г0пп від 08.04.2020 р.; відомості про додаток № 1 від 08.04.2020 р. до генерального договору добровільного страхування вантажів № 015091г0пп від 08.04.2020 р.; копія страхового сертифікату №015091г0пп/60 від 23.09.2020 р.; копія рахунку №015091г0пп від 23.09.2020 р.; копія платіжного доручення № 936 від 23.09.2020 р.; відомості про договір транспортного експедирування № 01/2020-М від 03.01.2020 року; копія рахунку на оплату № 23-09/003 від 23.09.2020р.; копія довідки про транспортні витрати №23/09-1 від 23.09.2020 р.; копія довідки про транспортні витрати № 27 від 23.09.2020 р.; копія заявки № 27 від 23.09.2020 р.; копія дилерського договору від 01.08.2014 р. копія листа від 15.02.2019 р.; копія листа постачальника від 23.09.2020р. стосовно курсу валют; копія заяви постачальника стосовно транспортних витрат на експорт від 23.09.2020 року з перекладом; копія листа постачальника від 23.09.2020р. стосовно надання повних каталогів; копія інструкції по застосуванню елементів вихлопних систем автомобілів від 23.09.2020 р.; копія листа постачальника від 23.09.2020 р. стосовно декларація країни відправлення; копія листа постачальника від 21.09.2020 р. стосовно відсутності знижок на поставлений товар; копія листа постачальника від 12.07.2018 р. стосовно офіційної дистрибуції; копія сертифікату офіційного дилера від 01.08.2014 р.; відомості про постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2014 року по справі № 816/3712/14; відомості про ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2014 року по справі №816/3712/14; відомості про ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 року по справі № 816/3712/14; копія рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2018 року по справі № 160/6636/20; декларація митної вартості до ЕМД № UA 10320/2020/009689 у формі електронного документа/
29.09.2020 року о 15 год. 14 хв. на адресу позивача надійшло повідомлення № 775, відповідно до якого посадова особа митного органу повідомила проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць бірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації, забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів, шляхом здійснення цифрової фотозйомки.
За фактом проведеного часткового митного огляду посадовою особою відповідача було складено акт про проведення митного огляду товарів та транспортних засобів, ручної лажі та багажу від 29.09.2020 року. Жодних зауважень чи розбіжностей від відповідача на адресу позивача не надійшло.
29.09.2020 року на адресу позивача надійшло повідомлення № 821, відповідно до якого посадова особа відповідача повідомила про те, що при здійсненні перевірки числових значень заявленої декларантом митної вартості, у відповідності до п. 1 ст. Митного кодексу України, встановлено, що відсутня документальне підтвердження визначеної декларантом митної вартості оцінюваних товарів, а також відсутня інформація щодо якісних та фізичних характеристик товару. Крім того, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей танення митної вартості, з урахуванням п. З ст. 53 Митного кодексу України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зв'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
На виконання повідомлення № 260821 від 29.09.2020 р. позивачем листом-відповіддю № 121 від 02.10.2020 р. та листом № 222 від 02.10.2020 р. на адресу відповідача, з метою підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару, додатково було надано додаткові пояснення та наступні документи: копія комерційної пропозиції компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» (Польська Республіка) від 03.08.2020 р.; копія листа компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» (Польська Республіка) від 23.09.2020 року стосовно змісту та форми Прайс-листа виробника від 03.08.2020 р.; копія листа компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» (Польська Республіка) від 23.09.2020 року щодо здійснення навантажувальних робіт; копія акту наданих послуг № 28-09/006 від 28.09.2020 р.; копія платіжного доручення № 5781 від 28.09.2020 р.; копія акту наданих послуг (виконаних робіт) від 23.09.2020 року, копія додаткової угоди № 59 від 23.09.2020 р.; копія прибуткової накладної № 18668 від 21.08.2020 р. до ЕМД № UA 10320/2020/008494 від 21.08.2020 р.; копія ЕМД № UA10320/2020/008494 від 21.08.2020 р.; копія hахунку-фактури № FЕ 144/WY/2020 від 07.08.2020 р., з перекладом; копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 106 від 04.09.2020 року, в якості оплати за ЕМД № UA 10320/2020/008494 від 21.08.2020 року; копія заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 13 від04.09.2021 року; копія прибуткової накладної № 18698 від 21.08.2020 р. до ЕМД № UA 10320/2020/008497 від 21.08.2020 р.; копія ЕМД № иАІ 10320/2020/008497 від 21.08.2020 р.; копія рахунку-фактури № FЕ 149/WY/2020 від 13.08.2020 р., з перекладом; копія платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах № 108 від 14.09.2020 р., в якості оплати за ЕМД № ПАЇ 10320/2020/008497 від 21.08.2020 р.; копія заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів № 16 від 11.09.2020 року, копія листа компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» (Польська Республіка) від 16.09.2020 р. стосовно відсутності претензій щодо строків оплати; копія видаткової накладної № 28465 від 03.07.2020 р; копія видаткової накладної № 28530 від 06.07.2020 р.; копія видаткової накладної № 30885 від 17.07.2020 р. копія видаткової накладної № 31306 від 20.07.2020 р.; копія видаткової накладної № 33462 від 31.07.2020 р.; копія видаткової накладної № 33757 від 03.08.2020 р.; копія видаткової накладної № 37142 від 25.08.2020 р. копія видаткової накладної № 38263 від 31.08.2020 р.; копія видаткової накладної № 39569 від 07.09.2020 р.; копія витягу з ЄДР від 18.03.2020 р. № 1006473154; копія витягу із реєстру підприємств Республіки Польща від 06.04.2020 р. № 0000001592, з перекладом.
02.10.2020 року на адресу позивача надійшло повідомлення № 261115, відповідно до якого посадова особа відповідача повідомила про те, що надані позивачем пояснення та додаткові документи не спростовують висновки, що були зробленіпо особою відповідача у повідомленні № 260821 від 29.09.2020 р.
02.10.2020 року на адресу позивача від відповідача надійшло повідомленням № 261132 про прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA 10320/2020/000085/1.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України .
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 Митного кодексу України.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні про те, що лист представника компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.», від 23.09.2020 б/н, який посилається на п.5.2 специфікації від 01.08.2014 №1/2014 до контракту №1/2014, не містить відомостей щодо порядку формування іншого курсу перерахунку евро до злотого, зазначено, що курс встановлено «на власний розсуд та становить 1 евро = 4,3 польських злотих» зазначаємо про те, що у комерційних документах, які містять числові значення ціни товарів, а саме у рахунку, специфікації, прайс-листі виробника від 03.08.2020 р., та які подані до митного оформлення за електронною митною декларацією від 29.09.2020 р., присвоєний митним органом номер UA110320/2020/009689 (надалі - «ЕМД»), ціна зазначена виключно у валюті євро, що передбачено контрактом та не суперечить його змісту.
Зазначений в рахунку та у специфікації курс перерахунку валюти євро у валюту польський злотий складає 1 євро = 4,3000 польських злотих, визначений постачальником згідно з п. 5.2. контракту в редакції доповнення №1/2014 від 01.08.2014 р. в частині «или согласно другому курсу, установленному поставщиком», встановлений компанією «POLMOstrow Sp. z о.о.» і зафіксований у рахунку та специфікації, не має доводитись або спростовуватись, оскільки є вже доведеним документально із зазначенням у відповідних комерційних документах, підписаних постачальником та завірених його печаткою.
Наданий до митного оформлення прайс-лист від 03.08.2020 р. у розумінні ст. 52 Митного кодексу України має об'єктивний характер, оскільки містить достовірні відомості про вартість товарів.
Відносно доводів посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Згідно з наданої митної декларації країни відправлення від 23.09.2020 №20PL394010E0680623 вартість товару у польських злотих становить 94906,00. Під час перерахунку даної суми у евро за курсом Міністерства фінансів Польщі на вересень 2020, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту www.podatki.gov.pl - 1 євро=4,3864 польських злотих, становить 21636,42 евро.» суд зазначає, що згідно з наданої Митної декларації країни відправлення № 0РЬ394010Е0680623 від 23.09.2020 р. статистична вартість товару на умовах поставки EXW/Wysocko Wielkie (Інкотермс 2010) у Польських злотих становить 94 906,00 (графа 46 митної декларації) та піддається обчисленню: до митної вартості включається вартість товарів згідно рахунку-фактури № FE 180/WY/2020 від 23.09.2020 р. в сумі 21 386,44 євро та витрати на транспортування до кордону Польщі, середня вартість яких згідно наданої постачальником заяви стосовно транспортних витрат на експорт від 23.09.2020 р. складає 250,00 євро, перераховані за курсом Міністерства фінансів Польщі на вересень 2020 року.
Щодо тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні, що на підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. при умовах поставки, умови поставки ЕХІЕ передбачають, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту, необхідно зазначити, що на виконання положень п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України витрати на транспортування від місця завантаження оцінюваної партії товару на ділянці м. WYSOCKO WIELKIE (Польща) до пункту ввезення на митну територію України (п/п Ягодин) у розмірі 9 020,00 грн. включені до митної вартості товару. Числове значення складової митної вартості, що стосується вартості перевезення оцінюваної партії товару згідно з договором транспортного експедирування №01/2020-М від 03.01.2020 р. укладеного між ТОВ «МГ Автомотів» та ФОП ОСОБА_1 , підтверджується поданими до митного оформлення за ЕМД рахунком на оплату автопослуг №23-09/003 від 23.09.2020 р. (код документу у гр. 44 - 3004), довідкою ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати №23/09-1 від 23.09.2020 р. (код документу у гр. 44 - 3007), довідкою ТОВ «МГ Автомотів» про транспортні витрати № 27 від 23.09.2020 р. (код документу у гр. 44 -3007), що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні, що числові значення складових митної вартості, які стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару до польсько-українського кордону мають розбіжності, суд зазначає наступне.
Між ТОВ «МГ Автомотів та ФОП ОСОБА_1 укладено договір транспортного експедирування №01/2020-М від 03.01.2020 р.
23.09.2020 року ТОВ «МГ Автомотів» у відповідності до умов договору подало заявку на адресу ФОП ОСОБА_1 на автоперевезення № 27, яка є невід'ємною частиною договору.
У свою чергу між ФОП ОСОБА_1 та АТ «СК «АРКС» укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 015091г0пп від 08.04.2020 р.
За ЕМД відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України у графі 44 митної декларації зазначено відомості про документ (код документу - 3530), а саме - страховий сертифікат №015091г0пп/60 від 23.09.2020 р., який підтверджує факт здійснення страхування вантажу згідно з генеральним договором добровільного страхування вантажів №015091г0пп від 08.04.2020 року перевізником ФОП ОСОБА_1 .
Відомості про вартість страхування (суму страхового платежу) зазначені у п.12 «страховий платіж» вищезазначеного страхового сертифікату та складають 1 062,32 грн.
Вартість страхування за ЕМД також підтверджується поданими до митного оформлення рахунком на оплату послуг добровільного страхування вантажу № 015091г0пп від 23.09.2020 р. (код документу - 3008), платіжним дорученням № 936 від 23.09.2020 р. про оплату за добровільне страхування вантажу (код документу - 3008) згідно з рахунком №015091г0пп від 23.09.2020 р.
У рахунку на оплату №23-09/003 від 23.09.2020 р. автопослуга, зазначена у позиції з порядковим номером 1, включає в себе транспортні витрати за маршрутом WYSOCKO WIELKIE (Польща) - п/п Ягодин (Україна) та складає 9 020,00 грн., та вартість страхування вантажу на всьому маршруті слідування згідно з страхового сертифікату № 015091г0пп/60 від 23.09.2020 р. та складає 1 062,32 грн., що загалом становить 9 020,00 грн. + 1 062,32 грн. = 10 082,32 грн.
Дана інформація також підтверджується довідкою про транспортні витрати №23/09-1 від 23.09.2020 р., видана ФОП ОСОБА_1 , із зазначенням вартості перевезення від місця завантаження до митного кордону України, вартості перевезення по митній території України, та вартості страхування.
Враховуючи вищезазначене, числові значення складових митної вартості, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару до пункту ввезення на митну територію України (п/п Ягодин) не містять розбіжності та підтверджені документально, що спростовує хибне твердження посадової особи відповідача про наявність розбіжностей у наданих до митного оформлення документах, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару до польсько-українського кордону.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні, що відповідно до умов п.5.1 контракту № 1/2014 ціни на товари формуються виходячи з діючих цін постачальника. Окрім того, даним пунктом контракту передбачено о Постачальника надавати знижки. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на чій вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни, суд зазначає наступне.
Перелік товарів в кількісному виразі за артикулами у наданому до митного оформлення прайс-листі виробника від 03.08.2020 р. відрізняється від переліку товарів, що заявлені до митного оформлення за ЕМД. Кількість одиниць позицій товару за артикулами у прайс-листі дорівнює 298, кількість одиниць позицій товару за ЕМД дорівнює 75. Вищезазначене свідчить про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист виробника від 03.08.2020 р. стосуються не лише конкретної партії оцінюваного товару, а також спростовує твердження посадової особи відповідача про наявність дисконту або знижок на оцінювані товари.
Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника від 03.08.2020 р. у розумінні 52 Митного кодексу України має об'єктивний характер, оскільки містить достовірні відомості про вартість товарів.
Форма та зміст наданого прайс-листа визначається виключно постачальником, з урахуванням вимог, необхідних для ідентифікації товарів, а саме відомостей про: існування товару, артикул, одиниці виміру, ціну, валюту, умови поставки, печатку постачальника із зазначенням адреси та контактних даних (контактна інформація про Постачальника). Відомості, що зазначені у наданому прайс-листі виробника, відображають фактично доступний асортимент товару на складі Постачальника станом на конкретну дату складання такого прайс-листа.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні, що за інформацією офіційного сайту компанії ТОВ «МГ Автомотів» (https://mgautomotive.com.ua) підприємство входить до складу групи компаній ТОВ «ГПЛ». Згідно з інформацією сайту ТОВ «ГПЛ» (https://gpl.com.ua) та дилерського договору від 01.08.2014 компанія ТОВ «МГ Автомотів» є офіційним дистриб'ютером продукції POLMOstrow на території України. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Заявлена вартість операції приймається митним органом за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів Відповідно до частин 16-17 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 рок, суд зазначає, що висновки посадової особи митного органу про пов'язаність позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» базуються виключно на суб'єктивних судженнях відповідача, але вони не обґрунтовуються ні чинним, ні міжнародним законодавством.
Відносно доводів посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Банківські платіжні документи від 14.09.2020 №108 та від 04.09.2020 №106 у графі «Призначення платежу» містять посилання на контракт № 1/2014 від 01.08.2014. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму БАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для ооведення митної вартості певної поставки товару. Прибуткові накладні від 21.08.2020 №18668, від 21.08.2020 №18698 не містять посилання на рахунки-фактури, митні декларації тощо, тому не можуть бути ідентифіковані як такі, що стосуються попередніх поставок ідентичного товару», суд зазначаємо наступне.
Пункт 70 платіжного доручення в іноземній валюті № 106 від 04.09.2020 р. містить інформацію про зовнішньоекономічний контракт, за яким було проведено платіж в сумі 24 464,36 євро. Дане платіжне доручення є підтвердженням оплати за попередню партію ідентичного товару, що постачалась по контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р. згідно рахунку-фактури № FE 144/WY/2020 від 07.08.2020 р., та оформлена за ЕМД № UA110320/2020/008494 від 21.08.2020 р. Сума рахунку-фактури № FE 144/WY/2020 від 07.08.2020 р. складає 24 464,36 євро.
Пункт 70 платіжного доручення в іноземній валюті № 108 від 14.09.2020 р. містить інформацію про зовнішньоекономічний контракт, за яким було проведено платіж в сумі 20 632,61 євро. Дане платіжне доручення є підтвердженням оплати за попередню партію ідентичного товару, що постачалась по контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р. згідно рахунку-фактури № FE 149/WY/2020 від 13.08.2020 р., та оформлена за ЕМД № UA110320/2020/008497 від 21.08.2020 р. Сума рахунку-фактури № FE 149/WY/2020 від 13.08.2020 р. складає 20 632,61 євро.
Також зазначаємо, що відповідно до п. 2.1., п. 2.2., п. 4.1., п. 4.3. Постанови правління національного банку України № 216 від 28.07.2008 р. «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», обов'язковими реквізитами графи «Призначення платежу» повідомлення про переказ коштів є посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті.
Таким чином, на час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, позивачем було виконано обов'язок, покладений на декларанта частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, та надано всі передбачені законодавством документи.
При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить доводів відповідача, яким чином певні недоліки, які на його думку є в прайс-листах, якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. Відсутність або наявність певної інформації або реквізиту в документі - ніяким чином не впливає на митну вартість товарів.
Відтак, висновки митниці, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості в цій частині, не відповідають дійсності, що і стало підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.
Згідно з частин першої, другої статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З тлумачення даних норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 Митного кодексу України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.
Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.
Згідно з ч.3 ст.335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.
Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 Митного кодексу України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості. Зворотного суду не доведено.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 цієї статті).
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідач не довів суду обов'язкову в силу частини 1 статті 55 Митного кодексу України наявність передбачених частиною 6 статті 54 Митного кодексу України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а відтак, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд робить висновок про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішення та картки відмови, тому, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправними рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110320/2020/000085/1 від 02.10.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00265 від 02.10.2020р.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7098 від 30.03.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 4540,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" (вул. Зіньківська, 14, м.Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 32461061) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги , б. 22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000085/1 від 02.10.2020 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00265 від 02.10.2020 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МГ Автомотів" (вул. Зіньківська, 14, м.Полтава, Полтавська область, 36009, код ЄДРПОУ 32461061)за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 4540 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук