Копія
24 травня 2021 року Справа № 160/7413/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 2 Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА щодо не призначення щорічної разової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у відповідних розмірах згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки - протиправною;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму за щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня як учаснику бойових дій за 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки згідно ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту” в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Міністерством надзвичайних ситуацій України 11.09.2008 року. Зазначив, що відповідно до ст. 12, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на виплату щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, порушуючи вимоги статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" разова грошова допомога позивачу за 2012 - 2020 роки відповідачем виплачувалась у розмірах значно нижчих, ніж це передбачено “Законом”.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 року провадження в адміністративній справі №160/7413/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20, адміністративне провадження № Пз/9901/14/20.
11.08.2020 року на адресу суду від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що з 01.01.2011 року набув чинності Бюджетний кодекс України, - частиною 2 статті 4 якого передбачено, що Бюджетна система України і державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно - правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України. Оскільки джерелом виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня є кошти Державного бюджету України, під час їх нарахування та виплати слід керуватися виключно приписами Бюджетного кодексу України, Законом України Про Державний бюджет України на 2020 рік та прийнятою на його виконання постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року, а також статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Також зазначено, що Міністерство соціальної політики України є головним розпорядником коштів Державного бюджету за КПКВ 2501150 “Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань”. Вважає позовні вимоги до Департаменту недоречними та безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.08.2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає, що централізовані соціальні виплати здійснює, контролює та затверджує списки осіб відповідач, як головний розпорядник коштів через свої підпорядковані структурні підрозділи в тому числі і Центр по нарахуванню соціальних виплат, тому позивач вважає, що Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації є належним відповідачем по справі.
17.08.2020 року до суду від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшли заперечення, в яких останній заперечує проти задоволення позову та просить визнати Департамент неналежним відповідачем.
04.11.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року поновлено провадження в адміністративній справі та залучено до участі у справі № 160/7413/20 в якості другого відповідача - Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875).
Ухвалу від 24.03.2021 року відповідач 2 отримав під підпис 15.04.2021 року, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідач 2 заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду не надав.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Міністерством надзвичайних ситуацій України 11.09.2008 року. Позивач зазначає, як учасник бойових дій, він має право на щорічну допомогу до 5 травня за період з 2012 по 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак відповідачем у 2012 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 675, 00 грн., у 2013 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 745, 00 грн., у 2014 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 795, 00 грн., у 2015 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 875, 00 грн., у 2016 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі - 920 грн., у 2017 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі - 1200 грн., 2018 році було нараховано та виплачено позивачу щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі - 1265 грн., у 2019 році нараховано та виплачено - 1295 грн., та у 2020 році нараховано та виплачено - 1390 грн.
Позивачем 26.05.2020 року на адресу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації було направлено заяву про перерахунок та нарахування щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня за період з 2012 року по 2020 рік.
Листом № А-183 від 15.06.2020 року Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що в період 2012-2019 років щорічну разову грошову допомогу до 5 травня позивач отримував в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" за відповідний рік, в тому числі для учасників бойових дій у розмірах: за 2012 рік у розмірі 675, 00 грн.; за 2013 рік у розмірі 745, 00 грн.; за 2014 рік у розмірі 795, 00 грн.; за 2015 рік у розмірі 875,00 грн.; за 2016 рік у розмірі 920,00 грн.; за 2017 рік у розмірі 1200,00 грн.; за 2018 рік у розмірі 1265,00 грн.; за 2019 рік у розмірі 1295,00 грн.
Для забезпечення виплати у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, формування виплатних документів проводиться в розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", в тому числі для учасників бойових дій - 1 390,00 грн.
Враховуючи рішення Конституційного суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 та з метою забезпечення виплати у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, в розмірах передбачених чинним законодавством, до головного розпорядника коштів - Міністерства соціальної політики України направлено лист щодо надання роз'яснень та виділення додаткових коштів.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі по тексту -Закон України № 3551-XII).
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.
У 2012 році допомога складала 675, 00 грн., у 2013 році допомога складала 745, 00 грн., у 2014 році допомога складала 795, 00 грн., у 2015 році допомога складала 875, 00 грн., у 2016 році допомога складала - 920 грн., у 2017 році - 1200 грн., у 2018 році - 1265 грн., у 2019 році - 1295 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн. х 5).
Відповідна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року по справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки разову грошову допомогу позивачу у 2020 році виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд приходить до висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Суд враховує, що в даній справі обов'язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради.
Центр визначений відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати одноразової грошової допомоги.
Таким чином, у 2020 році Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради виплатив грошову допомогу позивачу до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Разом з тим, вимоги позивача зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня, як учаснику бойових дій, за 2012- 2019 роки задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.
Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18), як підстави для нарахування позивачу належного розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2012-2019 роки, суд вважає безпідставними.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, лише з 27.02.2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2012-2019 роках.
Суд звертає увагу на те, що на момент проведення позивачу виплат щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учаснику бойових дій у 2012-2019 роках норма пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ) неконституційною не визнавалась, а положення постанов Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381, від 13.03.2013 року № 149, від 16.04.2014 року № 102, від 31.03.2015 року № 147, від 02.03.2016 № 141, від 05.04.2017 № 223, від 14.03.2018 року № 170 та від 20.03.2019 року № 237 були чинними.
Таким чином, положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ) та постанов Кабінету Міністрів України України № 1381 від 28.12.2011 року, № 149 від 13.03.2013 року, № 102 від 16.04.2014 року, № 147 від 31.03.2015 року, № 141 від 02.03.2016 року, № 233 від 05.04.2017 року, № 170 від 14.03.2018 року, № 237 від 20.03.2019 року підлягали застосуванню відповідачем при визначенні позивачу розміру щорічної разової грошової допомоги до 05 травня учасникам бойових дій у 2012-2019 роках.
Частиною другою статті 152 Конституції України установлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи висновки Верховного Суду у зразковій справі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних в наступній редакції:
- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту";
- зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір”, а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1 Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, відповідача 2 Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії, їх соціального захисту";
Зобов'язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.В. Кальник
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя В.В. Кальник
24.05.2021
Рішення не набрало законної сили 24 травня 2021 р.
Суддя В.В. Кальник