23 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3328/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
при секретарі судового засідання Журомській І.М.
за участю представника позивача Урина О.І.,
представника відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області Петрунів Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - відповідач 2) про:
· визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття заходів спрямованих на повернення коштів, стягнутих на підставі виконавчого документа, який визнано судом та скасовано;
· зобов'язання відповідача 1 надіслати відповідачу 2 подання про повернення суми штрафу в розмірі 141 690,00 грн., примусово стягнутого під час виконавчого провадження №62863209;
· зобов'язання відповідача 1 надіслати відповідачу 2 подання про повернення суми виконавчого збору в розмірі 14 169,00 грн., примусово стягнутого під час виконавчого провадження №62863209;
· стягнення з Державного бюджету України через відповідача 2 суми штрафу в розмірі 141 690,00 грн, примусово стягнутого під час виконавчого провадження №62863209;
· стягнення з відповідача 1 за рахунок бюджетних асигнувань через відповідачу 2 суми виконавчого збору в розмірі 14 169,00 грн.
Ухвалою від 06.04.2021 провадження у справі було відкрито та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Постановою Управління Держпраці у Волинській області від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 141 690, 00 грн. Не погодившись із рішенням контролюючого органу, вищевказана постанова про накладення штрафу була оскаржена у судовому порядку.
Незважаючи на судовий перегляд вказане рішення Управління Держпраці у Волинській області направлено для примусового виконання до державної виконавчої служби.
В ході виконавчого провадження ВП № 62863209 відповідачем 1 стягнуто з позивача 155 979,00 грн.
Згідно розпорядження № 62863209 грошові кошти в сумі 155 979,00 грн., що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа № ВЛ-33/1647/АВ/ТД/ФС від 06.04.2020, перераховано на користь Держави в розмірі 141 690,00 грн. та 14 169,00 грн. виконавчого збору.
Постановою старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Вишневською Оксаною Ігорівною від 31.08.2020 ВП № 62863209 виконавче провадження з примусового виконання Постанови № ВЛ-33/1647/АВ/ТД/ФС від 06.04.2020, виданого Управлінням Держпраці у Волинській області про стягнення штрафу з ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю у розмірі 141 690,00 грн., закінчено.
Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №140/6090/20 (дата набрання законної сили 16.10.2020) визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Волинській області від 06.04.2020 №ВЛ-33/1647/АВ/ТД/ФС.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що рішення на підставі якого було відкрито виконавче провадження ВП № 62863209, наразі є скасованим, що в свою чергу, відповідно до приписів статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є підставою для закриття виконавчого провадження ВП № 62863209.
Враховуючи наведене, має право на повернення стягнутих в ході виконавчого провадження ВП № 62863209 141 690,00 грн. штрафних санкцій та 14 169,00 грн. виконавчого збору, якому кореспондує відповідний обов'язок відповідачів вчинити дії, спрямовані на повернення виконавчого збору згідно Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів У країни від 03 вересня 2013 року № 787.
На письмові звернення позивача про повернення коштів стягнутих на підставі виконавчого документа, який визнано судом протиправним та скасовано, відповідачі відмовились вжити заходів щодо повернення коштів у зв'язку із відсутністю законних підстав для їх повернення.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідачем 1 було подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовано тим, що діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та Законами України і жодним чином не порушило прав та законних інтересів позивача.
Відповідач 1 вважає, що вина щодо стягнення боргу покладена саме на Управління держпраці у Волинській області, так як вони пред'являли постанову № ВЛ- 33/1647/АВ/ТД/ФС від 06.05.2020, яку пізніше було скасовано судом.
Відповідач 2 також не погоджується з позовними вимогами, посилаючись у своєму відзиві на те, що позивач у позові не вказує в чому саме полягає бездіяльність відповідача 2, які саме дії, визначені нормами чинного законодавства мав вчинити відповідач 2, але не вчинив, які положення нормативно-правових порушив відповідач 2, невчинення яких дій з його призвело до порушення його законних прав та інтересів.
Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182) (далі - Порядок № 787).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання в довільній формі подається платником до органу розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідач 2 не здійснював стягнення коштів з позивача та не є органом, який контролює зарахування коштів, які є предметом спору, до бюджету.
Оскільки відповідач 2 діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченим законом, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 та про стягнення коштів з бюджету є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на приписах законодавства.
18.05.2021 представником позивача було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:
1. визнати бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 щодо невжиття заходів спрямованих на повернення коштів, стягнутих на підставі виконавчого документа, який визнано судом протиправним та скасовано - протиправною;
2. зобов'язати відповідача 1 надіслати до Державної казначейської служби України подання про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми 141 690,00 грн., штрафу, примусово стягнутого під час виконавчого провадження № 62863209;
3. зобов'язати відповідача 1 надіслати до Державної казначейської служби України подання про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суму 14 169.00 грн. виконавчого збору, примусово стягнутого під час виконавчого провадження № 62863209;
4. стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України суму 141 690,00 грн. штрафу, примусово стягнутого під час виконавчого провадження № 62863209, в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
5. стягнути з відповідача 1 за рахунок бюджетних асигнувань через Державну казначейську службу України суму 14 169,00 грн., виконавчого збору, примусово стягнутого під час виконавчого провадження № 62863209, в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
В судове засідання 23.06.2021 представник відповідача 1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.
Інші учасники справи не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника відповідача 1.
Судом не встановлено перешкод для проведення судового засідання, а відтак, постановлено рішення здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача 1.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав у ньому викладених та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечила з підстав викладених у відзиві та просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, при цьому судом взято до уваги таке.
Судом встановлено наступні фактичні обставини.
Постановою Управління Держпраці у Волинській області від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС накладено штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 141 690, 00 грн. Не погодившись із рішенням контролюючого органу, вищевказана постанова про накладення штрафу була оскаржена у судовому порядку.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови, відмовлено.
Однак, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 та постановлено нове, яким позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено, а постанову Управління Держпраці у Волинській області від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС визнано протиправною та скасовано.
Водночас, відповідачем 1 20.08.2020 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62863209 про примусове стягнення з ОСОБА_1 штрафу на підставі постанови Управління Держпраці у Волинській області від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС в розмірі 141 690, 00 грн., а також постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 62863209 в розмірі 14 169,00 грн.
27.08.2020 відповідачем 1 було винесено розпорядження № 62863209 про перерахунок грошових коштів у сумі 155 979, 00 грн., що надійшли 25.08.2020 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документу від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС на користь Управління казначейства у місті Луцьку.
Згідно платіжних доручень № 8126 та № 8127 від 27.08.2020 відповідачем 1 було виконано вказане розпорядження та перераховано на рахунок Управління казначейства міста Луцька грошові кошти в розмірі 155 979, 00 грн., в тому числі, 141 690,00 грн. штрафу примусово стягнутого під час виконавчого провадження №62863209 та 14 169,00 грн. виконавчого збору.
31.08.2020 відповідачем 1 винесено постанову ВП № 628632009 про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з його повним виконанням.
11.03.2021 позивач через свого представника звернувся до відповідача 1 із заявою про повернення коштів стягнутих на підставі виконавчого документу, який визнано судом протиправним та скасовано, однак жодної відповіді на цю заяву не отримав.
Виходячи із встановлених фактичних обставин, змістом спірних правовідносин є реалізація позивачем свого права на повернення коштів стягнутих з нього в примусовому порядку на підставі виконавчого документу, що пізніше було визнано судом протиправним та скасовано.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні засади та порядок виконання рішень уповноважених органів, що підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404).
Відповідно до приписів статті 3 Закону № 1404, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
Статтею 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення законодавства про працю. Ці штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.
Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Відтак, постанова Управління Держпраці у Волинській області від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС про накладення штрафу є виконавчим документом, примусове виконання якого здійснюється у визначеному Законом № 1404 та не потребує додаткового підтвердження судовим рішенням.
Крім того, відповідно до положень статті 27 Закону № 1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Державний виконавець виносить одночасно з постановою.
Таким чином, дії відповідача 1 щодо примусового стягнення з позивача на користь Державного бюджету штрафу на підставі постанови від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС та одночасно виконавчого збору на момент їх вчинення є такими, що в повній мірі відповідали вимогам чинного законодавства України.
Водночас, судом встановлено, що після повного виконання відповідачем 1 вказаного виконавчого документу та стягнення виконавчого збору, рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 постанову Управління Держпраці у Волинській області від 06.04.2020 № ВЛ-3З/1647/АВ/ТД/ФС (виконавчий документ) визнано протиправною та скасовано.
За загальним правилом визнання судом протиправним та скасування індивідуально-правового акта означає, що такий правовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття. Так для індивідуального акту скасування є наслідком визнання незаконним і неможливість застосування такого акту з моменту його видання. А у випадку вчинення учасниками відповідних правовідносин дій направлених на виконання рішення, що в подальшому скасовано, такі правовідносини належать до повернення в стан, який існував до винесення зазначеного правового акту.
Таким чином, стягнуті відповідачем 1 в межах виконавчого провадження на підставі чинного на момент вчинення цих дій рішення уповноваженого державного органу, однак скасованого в подальшому рішенням суду, кошти слід вважати стягнутими помилково, що, в свою чергу, має наслідком повернення цих коштів.
Механізм повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182) (далі - Порядок № 787).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Пунктом 5 Порядку № 787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, кошти стягнуті в межах виконавчого провадження № 62863209 підлягають поверненню позивачу відповідачем 2 на підставі відповідного подання відповідача 1, який в спірних правовідносинах є уповноваженим органом, що контролює справляння надходжень бюджету.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача 1 із заявою про повернення стягнутих коштів, однак не отримав жодної відповіді, також відповідачем 1 не надано суду жодної інформації щодо вчинення дій з повернення коштів позивачу.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 допущено протиправну бездіяльність щодо невчинення передбачених чинним законодавством дій спрямованих на повернення ОСОБА_1 коштів, стягнутих на підставі виконавчого документа, який визнано судом протиправним та скасовано, а отже позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача 1 надіслати до Державної казначейської служби України подання про повернення позивачу суми 141 690,00 грн., штрафу, та суми 14 169.00 грн. виконавчого збору, примусово стягнутих під час виконавчого провадження № 62863209 підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України вказаних сум, суд зазначає таке.
Повернення помилково зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів Казначейства передбачає обов'язковою умовою направлення до відповідного органу казначейської служби подання (висновку) органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в даному випадку відповідачем 1. За відсутності такого подання (висновку) відсутні законодавчо визначені підстави для вчинення органом казначейської служби будь яких дій щодо повернення коштів з Державного бюджету.
Водночас такий спосіб захисту порушеного права як стягнення, за своїм юридичним змістом підлягає до застосування у випадку, коли всіма учасниками правовідносин виконано всі умови для здійснення відповідних платежів, однак уповноваженим органом протиправно не вчиняються дії зі сплати таких платежів.
Таким чином, до виконання відповідачем 1 законодавчо визначених умов для здійснення повернення коштів, позовні вимоги про стягнення відповідних сум з Державного бюджету є передчасними, а тому не підлягають до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої цієї ж норми, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 87 копійок.
При цьому, оскільки судом задоволено позов в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії лише стосовно відповідача 1, то вказані судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо невжиття заходів спрямованих на повернення коштів стягнутих на підставі виконавчого документу, який визнано судом протиправним та скасовано.
Зобов'язати Луцький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надіслати до Державної казначейської служби України подання про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми 141690,00 грн. штрафу, примусово стягнутого в межах виконавчого провадження № 62863209.
Зобов'язати Луцький районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надіслати до Державної казначейської служби України подання про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 суми 14169,00 грн. виконавчого збору, примусово стягнутого в межах виконавчого провадження № 62863209.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27-а, ідентифікаційний код юридичної особи 35041407) судовий збір в розмірі 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 87 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ф.А. Волдінер