05 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3735/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ ЄВРО» про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі ГУ ДСНС у Волинській області, Управління, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ ЄВРО» (далі - ТзОВ «БПЛ ЄВРО», Товариство, відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації:
- автозаправної станції за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 30 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки;
- автозаправної станції за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Глушець, 55 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки;
- складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Луцька, 10а до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені перевірки відповідача щодо дотримання законодавства у техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, за наслідками яких створюється реальна загроза життю та здоров'ю людей, про що складено акти перевірки від 05 квітня 2021 року №144, №145 та №146. До кожного акту перевірки суб'єкт господарювання подав письмові пояснення до проведеного позапланово заходу на окремих аркушах.
Оскільки за результатами перевірки було виявлено, що при експлуатації АЗС та складу ПММ ТзОВ «БПЛ ЄВРО», що розташовані за адресами: Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 30, Волинська область, м. Луцьк, вул. Глушець, 55 та Волинська область, Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Луцька, 10а порушуються вимоги пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей, виникнення пожежі, майнових втрат і негативних екологічних наслідків, також тяжкої ліквідації пожежі та складного проведення евакуаційних заходів у зв'язку з відсутністю відповідних умов, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей, тому позивач просив застосувати заходи реагування шляхом повного зупинення експлуатації АЗС та складу ПММ ТзОВ «БПЛ ЄВРО» за вищевказаними адресами до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 21 травня 2021 року, який надійшов на адресу суду 25 травня 2021 року за вх. №22661/21, представник відповідача позовні вимоги не визнав, та просив відмовити в їх задоволенні повністю, мотивуючи тим, що на час розгляду справи в суді, більша частина зафіксованих порушень вимог нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки, які були виявленні під час перевірки та зафіксовані в актах від 05 квітня 2021 року №144, №145 та №146 усунуті, а ті що не усунуті перебувають на стадії усунення.
Також додатково зазначив, що допущення порушення, а саме АЗС та ПММ не забезпечено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення, то на даний час усунути дане порушення не є можливим, оскільки наказом ДСНС України від 22.08.2014 №481 «Про організацію централізованого та техногенного сповіщення» центром спостерігання було визначено ДП «Центр громадської безпеки 112». Водночас, у зв'язку з реорганізаційними заходами в системі ДСНС ДП «ЦГБ-112» наказом від 11.05.2016 №218 «Про припинення ДП «Центр громадської безпеки 112» шляхом ліквідації - ліквідовано. Таким чином на даний час у позивача відсутній уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи надзвичайних ситуацій.
Враховуючи те, що Товариством вжито необхідних заходів щодо усунення недоліків, які були виявлені в ході позапланової перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 27 травня 2021 року в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.
У відповіді на відзив від 31 травня 2021 року №48-01-2012/48-071 позивач не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, підтримав свою позицію викладену у позовній заяві та просить суд позов задовольнити повністю. Також оремо зазначив що СРВНСО - це система, яка створена для своєчасного виявлення на об'єктах підвищеної небезпеки загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження. Крім того, зазначив що відповідач надає суду хибну інформацію, про те, що порушення усунуті, оскільки без проведення відповідної перевірки органами державного нагляду (контролю) щодо встановлення факту усунень порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, надані докази є такими, що фактично не підтверджують хід усунення порушень.
В запереченні на відповідь на відзив від 07.06.2021 відповідач підтримав свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.
Відтак, справу розглянуто по суті відповідно до вимог частини першою статті 258 та частини другої статті 262 КАС України.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що на виконання Доручення Прем'єр-міністра України №10033/1/1-21 від 11.03.2021 та на підставі наказу Луцького міськрайонного відділу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області від 29 березня 2021 року №26, в період з 01 квітня 2021 року по 05 квітня 2021 року головним інспектором Луцького МРВ У ДСНС у Волинській області здійснено позапланову перевірку території, будівлі та технологічного обладнання автозаправної станції (далі - АЗС) та складу паливно-мастильних матеріалів (далі ПММ) ТзОВ «БПЛ ЄВРО», що розташовані у Волинській області, м. Луцьк, вул. Лідавська, 30; м. Луцьк, вул. Глушець, 55 та Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Луцька 10а щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки АЗС та ПММ складено акти позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 05 квітня 2021 року №144, №145 та №146, якими встановлені порушення відповідачем вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:
АЗС м. Луцьк, вул. Лідавська, 30:
- ППБУ пункт 16 розділ ІІ - посадові особи не пройшли навчання з питарньпожежної безпеки;
- ППБУ глава 10 розділу VІ - особами які працюють з підвищеною пожежною небезпекою не пройдені навчання за програмою пожежного-технічного мінімуму;
- ППБУ пункт 22 розділ ІІ, пункт 1.1 глави 1 розділу ІІІ - під час експлуатації АЗС знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, а саме не дотримано протипожежну відстань від контейнерної АЗС та будівлі;
- ППБУ пункт 2.91 глави 2 розділу ІІІ - не визначенні клас зони та категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1-36:2016 «Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою;
- ППБУ пункт 1.2 глави 1 розділу V - приміщення оператора не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- ППБУ пункту 2.1 глави 2 розділу V - не встановлено покажчики місця розташування пожежного гідранта із відповідними позначеннями;
- КЦЗУ пункт 8 частини першої статті 20 - посадовими особами не пройдені функціональні навчання з питань цивільного захисту;
Склад ПММ АДРЕСА_1 :
- ППБУ пункт 16 розділу ІІ - посадові особи не пройшли навчання з питарньпожежної безпеки;
- ППБУ глава 10 розділу VІ - особами які працюють з підвищеною пожежною небезпекою не пройдені навчання за програмою пожежного-технічного мінімуму;
- ППБУ пункт 2.91 глави 2 розділу ІІІ - не визначенні клас зони та категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1-36:2016 «Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою;
- ППБУ пункт 1.21 глави 1 розділу ІV - не обладнано склад ПММ системою блискавкозахисту;
- ППБУ пункт 1.2 глави 1 розділу V - приміщення насосної станції не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- ППБУ підпункти 2, 25 пункту 9.2 глави 9 розділу VІ - відсутнє обвалювання резервуарів;
- ППБУ підпункт 11 пункту 9.2 глави 9 розділу VІ - склад ПММ не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою;
- ППБУ пункту 22 розділу ІІ - під час експлуатації об'єкта знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, а саме не забезпечено зовнішнім водопостачанням;
- КЦЗУ пункт 12 частини першої статті 20 - не забезпечено аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі об'єкта підвищеної небезпеки;
- КЦЗУ частини 1 статті 53 - на об'єкті підвищеної небезпеки не встановлено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення;
- КЦЗУ пункт 5 частини першої статті 20 - не створено об'єктиві формування цивільного захисту та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
- КЦЗУ пункт 6 частини першої статті 20 - на об'єкті підвищеної небезпеки не створено диспетчерську службу;
- КЦЗУ пункт 8 частини першої статті 20 - посадовими особами не пройдені функціональні навчання з питань цивільного захисту;
АЗС м. Луцьк, вул. Глушець, 55:
- ППБУ пункт 16 розділу ІІ - посадові особи не пройшли навчання з питарньпожежної безпеки;
- ППБУ глава 10 розділу VІ - особами які працюють з підвищеною пожежною небезпекою не пройдені навчання за програмою пожежного-технічного мінімуму;
- ППБУ пункт 2.91 глави 2 розділу ІІІ - не визначенні клас зони та категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1-36:2016 «Визначення категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою;
- ППБУ пункт 1.12 глава 1 розділу ІV - у приміщені оператора електропроводка покладена по горючій основі;
- ППБУ пункт 1.17 глава 1 розділу ІV - у приміщені оператора допускається встановлення вимикачів, розеток та горючий матеріал;
- ППБУ пункт 1.21 глава 1 розділу ІV - не обладнано АЗС системою блискавко захисту;
- ППБУ пункт 1.2 глави 1 розділу V - приміщення оператора не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- ППБУ пункт 1.3 глава 1 розділу ІV - над вибухонебезпечними зонами прокладено електричні проводи;
- ППБУ пункту 2.1 глави 2 розділу V - не встановлено покажчики місця розташування пожежного гідранта із відповідними позначеннями;
- КЦЗУ пункт 8 частини першої статті 20 - посадовими особами не пройдені функціональні навчання з питань цивільного захисту.
Вищевказані акти перевірки були вручені директору ТзОВ «БПЛ ЄВРО» Ковалюк С.А., підписані останнім та до кожного із них подані письмові пояснення до проведеного позапланово заходу на окремих аркушах.
Також, за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, постановою від 06 квітня 2021 року за №011713 про накладення адміністративного стягнення притягнуто до відповідальності директора ТзОВ «БПЛ ЄВРО» ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 грн.
Вирішуючи питання наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації АЗС за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 30; Волинська область, м. Луцьк, вул. Глушець, 55 та складу ПММ за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, суд приходить до таких висновків.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону України №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні під
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України).
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (статті 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Положеннями частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених норм дає підстави суду для висновку, що зупинення експлуатації приміщень є заходом, який застосовується за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Відповідно до пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.
Підпунктом 4.3.7 пункту 4.3 ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» встановлено, що небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, законодавець відносить пожежі до надзвичайних ситуацій та пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Тобто, загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або які підвищують ризик розвитку пожеж.
Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Суд, при вирішенні даного спору, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 (справа № 809/443/16), від 11.09.2019 (справа № 807/1410/17), від 19.05.2020 (справа № 420/5156/18), які полягають у такому.
Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону № 877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «БПЛ ЄВРО», після проведення планового заходу було усунуто більшість порушень, а саме 24 із 30, які могли б призвести до загрози життю або здоров'ю людей.
Відповідач надав суду докази, які свідчать про відсутність на час розгляду цієї справи абсолютної більшості виявлених перевіркою порушень через їх усунення або спростування, а саме надані щодо усунення (спростування) наступних порушень.
По АЗС м. Луцьк, вул. Лідавська, 30.
Посадові особи пройшли навчання з питань пожежної безпеки, на підтвердження чого суду надано копії Посвідчень про проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки №1490 від 17.05.2019 року, 02 №006278 від 16.04.2021 року, 02 №006279 від 16.04.2021 року, 02 №006280 від 16.04.2021 року, 02 №006281 від 16.04.2021 року.
Також особами які працюють з підвищеною пожежною небезпекою пройдені навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, на підтвердження чого суду надано копії Посвідчень про проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки №1490 від 17.05.2019 року, 02 №006278 від 16.04.2021 року, 02 №006279 від 16.04.2021 року, 02 №006280 від 16.04.2021 року, 02 №006281 від 16.04.2021 року.
В порядку усунення порушення, а саме щодо не дотримання протипожежної відстані від контейнерної АЗС до будівлі, відповідачем надано Договір від 10.05.2021 року №63 укладений між ТзОВ «БПЛ ЄВРО» та ФОП ОСОБА_2 предметом якого є послуги з перенесення контейнерної АЗС на відстань до 30 метрів та підключення електрокомунікацій за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено відповідні таблиці на яких зазначено клас зони та категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016, на підтвердження чого надано фото докази.
Щодо виявлено порушення, а саме приміщення оператора не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014, відповідача зазначив, що приміщення оператора являє собою одноповерхову споруду площею 8 кв.м. Призначене для на 1 робоче місце (для оператора) без залу для відвідувачів. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту».
Згідно пункту 5.5 вищевказаного ДБН, не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані наземні об'єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.
Відповідно до п. 2.1. Договору оренди №15/18 від 01.02.2018 року Об'єктом оренди є приміщення операторної АЗС загальною площею 8 м2 та асфальтобетонне покриття для обслуговування операторної АЗС загальною площею 20 м2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зазначається в Акті приймання-передачі.
Таким чином, площа приміщення операторної АЗС складає лише 8 м2, а тому відповідно до вимог чинного законодавства обладнання приміщення оператора системами протипожежного захисту не вимагається.
Встановлений покажчик місця розташування пожежного гідранта із відповідними покажчиками, однак з невідомих, на підтвердження чого надано фото докази.
Посадовими особами пройдені функціональні навчання з питань цивільного захисту, на підтвердження чого надано суду копію посвідчення про функціональне навчання директора ТзОВ «БПЛ ЄВРО» (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту №02001867 від 09.04.2021.
По Складу ПММ Луцький район, с. Гірка Полонка, вул. Луцька, 10а.
Посадові особи пройшли навчання з питань пожежної безпеки, в підтвердження чого надано копії Посвідчень про проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки 02 №006269 від 16.04.2021 року, 02 №006274 від 16.04.2021 року, 02 №006276 від 16.04.2021 року, 02 №006277 від16.04.2021 року.
Також особами які працюють з підвищеною пожежною небезпекою пройдені навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, про що додано копії Посвідчень про проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки 02 №006269 від 16.04.2021 року, 02 №006274 від 16.04.2021 року, 02 №006276 від 16.04.2021 року, 02 №006277 від16.04.2021 року.
Встановлено таблиці із вказаними класом зони та категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016, на підтвердження чого надано фото докази.
В підтвердження усунення порушення, а саме не обладнано склад ПММ системою блискавко захисту, відповідачем надано копію Договору підряду №59/21 від 06.04.2021 року, предметом якого є облаштування блискавкозахисту складу ПММ (пально-мастильних матеріалів) по АДРЕСА_1 та копію кошторисної документації 701 (договірної ціни).
На підтвердження усунення порушення приміщення насосної станції не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту», відповідачем надано суду копію Договору №ЄФ-621 від 27.04.2021 року укладеного із ТзОВ «ЄВРОФЕСТ», предметом якого є виконання робіт по монтажу та налаштування пожежної сигналізації на об'єкті, до даного договору також надано копію специфікації та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЄФ-706. Також на виконання вимог даного пункту надаємо копію Договору №43/21 - ППС на здійснення пожежного спостерігання від 10.05.2021 року на об'єкті замовника по АДРЕСА_1 .
На підтвердження усунення порушення, щодо відсутності обвалування резервуарів, відповідачем надано копію договору від 03.05.2021 року №27 укладеного між ТзОВ «БПЛ ЄВРО» та ФОП ОСОБА_3 предметом якого є роботи по облаштуванню обвалування резервуарів стальних горизонтальних наземних з навісом, V = 50 мЗ, вітчизняного виробництва ПАТ «КРАПТ» у кількості 6 штук, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Склад ПММ забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою, на підтвердження чого надано копію видаткової накладної№131 від 14.04.2021 року на придбання піноутворювача та фотозвіт розташування плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою на складі ППМ по вул. Луцька, 10А в с. Гірка Полонка Луцького району Волинської області.
Щодо усунення порушення, а саме під час експлуатації об'єкта знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, щодо не забезпечення зовнішнім водопостачанням, відповідачем надано суду копію листа в якому йдеться, що Приватне підприємство «MB ГРУП» не заперечує щодо використання пожежної водойми для цілей пожежогасіння та ліквідації інших надзвичайних ситуацій. Фотографії розташування пожежної водойми та роздруківка з карти додається.
Украдено договір №42 від 22.04.2021 року із ДПРЗ Управління ДСНС України у Волинській області, предметом якого є організація та здійснення «Аварійно-рятувальною службою» аварійно-рятувального обслуговування «Об'єкта» (код ДК 021:2015- 75250000-3 Послуги пожежних і рятувальних служб): с. Гірка Полонка, вул.. Луцька, 10 з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на «Об'єкті» надзвичайної ситуації а також профілактичної роботи із запобіганню (профілактики) виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Щодо допущення відповідачем порушення, а саме на об'єкті підвищеної небезпеки не встановлено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).
Згідно з частиною четвертою статті 53 КЦЗУ вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Тобто, згідно норм статті 53 КЦЗУ, на об'єктах підвищеної небезпеки суб'єкт господарювання зобов'язаний улаштувати системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Наказом Міністерства України надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 №288 були затверджені Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №166-р наказ МНС України від 15.05.2006 №288 скасовано як такий, тому що встановлює регуляторні бар'єри.
Отже, на момент проведення перевірки Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту - відсутні.
Таким чином, відсутність затверджених правил улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення позбавляє можливість виконати встановлений на законодавчому рівні обов'язок встановити автоматизовану систему.
Відповідно до вимог п.3.2. вказаних ДБН В.2.5-76:2014 автоматизована системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (СРВНСО) - автоматизована система класу «людина-машина», у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об'єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територія з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об'єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора.
Монтування СРВНСО виконується на підставі затвердженої проектної документації та технічної документації підприємств-виробників з урахуванням вимог норм із монтажу систем автоматизації, протипожежного захисту, інших норм та нормативно-правових актів (пункт 5.9.1 ДБН).
Для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за технічним станом СРВНСО, а також для прийняття з СРВНСО та передавання (ретрансляції) тривожних сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій до систем вищого рівня реагування на ці сповіщення - системи централізованого пожежного та техногенного спостереження (надалі - СЦПТС) застосовуються Пульти централізованого спостереження за СРВНСО (далі - ПЦС). Порядок підключення ПЦС до СЦПТС визначається нормативно-технічними та нормативно-правовими документами щодо створення та функціонування СЦПТС (п. 8.1 ДБН).
Так, згідно з вимогами п.8.2.1. ДБН В.2.5-76:2014 ПЦС розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.
Як убачається з п.8.2.1 ДБН В.2.5-76:2014, оперативно-диспетчерська служба територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, отримує та реагує на сигнал з СРВНСО за допомогою ПЦС, який розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.
Відповідно до вимог п.5.2.20 ДБН В.2.5-76:2014 СРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора передавати до ПЦС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором електронної картки аварії, з можливістю отримання від ПЦС сигналу підтвердження його прийняття.
Як убачається з п.5.2.21 вказаних ДБН, за відсутності відповідного реагування оператора СРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС СРВНСО автоматично формує та передає до ПЦС відповідне тривожне сповіщення з ідентифікатором картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС.
Наведене свідчить, що ПЦС повинен отримувати з СРВНСО відповідні службові та тривожні сповіщення щодо загрози виникнення НС, у зв'язку з чим здійснюється відповідне подальше реагування на усунення загрози у порядку, визначеному вимогами ДБН В.2,5-76:2014. До того ж згідно додатку А «Склад системи» ДБН В.2.5-76:2014 до складу системи ПЦС має входити: сервер обробки даних, автоматизоване робоче місце оператора ПЦС, комунікаційне обладнання. Як убачається з додатку Е «Перевірка СРВНСО», під час прийняття СРВНСО до експлуатації проводиться перевірка, зокрема, наявності акта проведення дослідної експлуатації. При введенні в експлуатацію СРОВНСО складається акт, невід'ємним додатком якого є Акт тестового випробування щодо визначення технічної можливості передачі тривожного сигналу від систем спостереження до оперативно-диспетчерської служби (додатки Е, .Ж ДБН В.2.5- 76:2014).
Тобто, від наявності та належної роботи ПЦС оперативно-диспетчерської служби залежить можливість введення в експлуатацію СРВНСО та реалізація покладених на неї функцій.
Згідно з наказом ДСНС України від 22.08.2014 №481 «Про організацію централізованого та техногенного спостерігання» центром спостерігання було визначено ДП «Центр громадської безпеки 112».
Водночас, у зв'язку з реорганізаційними заходами в системі ДСНС, ДП «ЦГБ-112» наказом від 11.05.2016 №218 «Про припинення ДП «Центр громадської безпеки 112» шляхом ліквідації» - ліквідовано.
Наведене свідчить, що відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у останнього відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.
Тобто, неможливість відповідача встановити СРВНСО склад ПММ є наслідком недотримання самим же позивачем вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, функціонування якого є обов'язковою умовою для улаштування та введення в експлуатацію СРВНСО на об'єкті.
ТзОВ «БПЛ ЄВРО» створено об'єктове формування цивільного захисту, та надано суду копію наказу про створення формування цивільного захисту та диспетчерської служби № 26/04 від 26.04.2021 року.
Створено диспетчерську службу, на підтвердження чого надано копію наказу про створення формування цивільного захисту та диспетчерської служби №26/04 від 26.04.2021 року.
Також, посадовими особами пройдені функціональні навчання з питань цивільного захисту, що підтверджується копією посвідчення про функціональне навчання директора ТзОВ «БПЛ ЄВРО» (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту №02001867 від 09.04.2021.
По A3С м. Луцьк, вул. Глушець, 55.
Посадові особи пройшли навчання з питань пожежної безпеки, на підтвердження чого додано копії Посвідчень про проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки 02№006270 від 16.04.2021 року, 02№006271 від 16.04.2021року, 02№006272 від 16.04.2021 року, 02№006273 від16.04.2021 року.
Також, особами які працюють з підвищеною пожежною небезпекою пройдені навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму на підтвердження чого надано копії Посвідчень про проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки 02№006270 від 16.04.2021 року, 02№006271 від 16.04.2021 року, 02№006272 від 16.04.2021 року, 02№006273 від16.04.2021 року.
Встановлено таблиці із вказаним класом зони та категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016, на підтвердження чого надано фото докази.
У приміщені оператора електропроводка прокладена та розетки встановлені по негорючій основі, на підтвердження чого надаємо копію дефектного акту та видаткової накладної № 2503 від 28 квітня 2021 року.
Додано копію договору підряду №65/21 від 10.04.2021 року, предметом якого є облаштування блискавкозахисту складу по АДРЕСА_3 та копію кошторисної документації 755 (договірної ціни) та акту виконаних робіт примірної форми КБ- 2 В. ТзОВ «БПЛ ЄВРО» здійснило роботи по встановленню блискавкозахисту ПММ (пально-мастильних матеріалів) по вул, Глушець, 55 в м. Луцьк за для мінімапізації ризиків від ведення господарської діяльності з метою гарантування безпеки людей.
Щодо виявленого порушення , а саме приміщення оператора не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», суд зазначає таке.
Приміщення оператора являє собою одноповерхову споруду площею 12 кв.м. Призначене для на 1 робоче місце (для оператора) без залу для відвідувачів.
Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2,5- 56:2014 «Системипротипожежного захисту».
Згідно пункту 5.5 вищевказаного ДБН, не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані наземні об'єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.
Таким чином, площа приміщення операторної АЗС складає лише 12 м2, а тому відповідно до вимог чинного законодавства обладнання приміщення оператора системами протипожежного захисту не вимагається.
ТзОВ «БПЛ ЄВРО» проведено роботи щодо демонтажу (перенесенню) електричних проводів, задля мінімалізації ризиків від ведення господарської діяльності з метою гарантування безпеки людей, на підтвердження чого надано копію дефектного акту та видаткової накладної №2503 від 28 квітня 2021 року.
Відповідачем було встановлено покажчики місця розташування пожежного гідранта із відповідними позначеннями, відповідні фотографії додаються.
Також, посадовими особами, а саме директором ТзОВ «БПЛ ЄВРО» пройдені функціональні навчання з питань цивільного захисту, про що свідчить копія посвідчення про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту №02001867 від 09.04.2021 року.
Отже, з урахуванням того, що ТзОВ «БПЛ ЄВРО» після проведення планової перевірки позивачем усунуто більшість порушень із тих, що зафіксовані в акті перевірки та враховуючи, що деякі порушення спростовані, а ті порушення, які залишились не усунутими підприємством, не створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
На переконання суду відсутні підстави для застосування заходів реагування до ТзОВ «БПЛ ЄВРО» у вигляді повного зупинення експлуатації:
- автозаправної станції за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Лідавська, 30 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки;
- автозаправної станції за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Глушець, 55 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки;
- складу паливно-мастильних матеріалів за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
З огляду на викладене, позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що станом на час вирішення справи відповідачем усунуто порушення, наявність яких слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, підстав для розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України, немає.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд
В задоволені позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БПЛ ЄВРО» про застосування заходів реагування, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк