05 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2715/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» (далі - ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН», Товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2020 №2273956/42727258 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 21.08.2020 №90218; зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) розрахунок коригування від 21.08.2020 №90218 складений Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН».
Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що між ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» (Постачальник) та ТОВ «ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ» (Покупець) укладено договір поставки №21/06-19 від 21 червня 2019 року за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (тютюнові вироби), а покупець в свою чергу прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
За п.1.2 договору, поставка продукції здійснюється з підписанням уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на продукцію. Згідно п.2.1 договору, асортимент Продукції, що буде поставлятись протягом терміну дії даного Договору визначається у видаткових накладних на Продукцію. Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - франко-склад, що знаходиться за адресою, узгодженою сторонами додатково, тобто покупець власними силами забирає товар безпосередньо зі складу продавця, з використанням власних або орендованих транспортних засобів. Пунктом 5.2 договору передбачена 100% попередня оплата за товар.
20 серпня 2020 року ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» було отримано попередню оплату від покупця (ТОВ «ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ») у розмірі 300 000,00 грн., на вказану суму позивачем складено податкову накладну №90217 від 20 серпня 2020 року, яка належним чином зареєстрована у ЄРПН 04 вересня 2020 року.
Проте, 21 серпня 2020 року згідно видаткової накладної №9003991553 в адресу ТОВ «ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ» передано тютюнових виробів на загальну суму 1 979 308,78 грн.
Відтак, керуючись положеннями чинного законодавства, зокрема ст.192 ПК України, Позивачем складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 21 серпня 2021 року №90218, на різницю отриманої попередньої оплати та реалізованого товару, в сумі 1 679 308,78 грн.
Відповідно до електронної квитанції від 15 вересня 2020 року вказаний розрахунок коригування було прийнято, однак його реєстрація в ЄРПН зупинена у зв'язку з тим, що «у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 2403, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» та запропоновано платнику подати пояснення та копії документів з даного приводу.
В подальшому, позивачем подано засобами електронного зв'язку повідомлення №337 від 24 грудня 2020 року про подання пояснень та копії документів щодо вищевказаного розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, який отримано контролюючим органом 28 грудня 2020 року.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН накладної ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №2273956/42727258 від 29 грудня 2020 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування №90218 від 21 серпня 2020 року.
На вищевказане рішення Комісії засобами електронного зв'язку позивач подав до центрального органу державної податкової служби скаргу №339 від 30 грудня 2020 року з додатками, однак рішенням №1785/42727258/2 від 15 січня 2021 року ДПС України залишило скаргу без задоволення, а рішення комісії №2273956/42727258 від 29 грудня 2020 року про відмову у реєстрації розрахунку коригування без змін.
Позивач категорично не погоджується із прийнятим рішенням Комісії, вважає його протиправними та такими, що підлягає скасуванню, оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені товариством в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації розрахунку коригування, складеного у відповідності до вимог законодавства.
Крім того, позивач вказує, що поданий для реєстрації розрахунок коригування №90218 від 21 серпня 2021 року не містить передбачених пунктом 4 Критеріїв ризиковості зміни номенклатури товарів/послуг (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг перших двох цифр кодів), що свідчить про безпідставність зупинення реєстрації такого розрахунку коригування.
Також зазначає, що квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування, в порушення п.11 Порядку №1165 не містить чіткого визначення які саме копії документів пропонується надати платнику податків та чого саме мають стосуватися пояснення які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
У відзиві на позовну заяву від 11 травня 2021 року представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України заперечив пред'явлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що причиною відмови в реєстрації розрахунку коригування є ненадання ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 12.12.2019 №520, зокрема не надано:
- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних;
- розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків.
ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» подав на Комісію Головного управління Договір поставки 21/06-19 від 21.06.2016, де сторонами є ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» (постачальник) та ТОВ «Прім Трейд Торг» (покупець), однак термін дії договору завершився 20 червня 2020 року про що вказано у Розділі 11 «Термін дії договору» даного Договору.
Якщо брати до уваги вищезгаданий Договір, то відповідно до Розділу 4 «Умови поставки продукції» вказано, що «... Постачальник зобов'язується подати всі необхідні оригінальні відвантажувальні і супровідні документи на продукцію ... ». Однак на Комісію ГУ ДПС у Волинській області дані документи поданими не було, у тому числі і товарно-транспортні накладні.
Крім того, представник відповідачів вказує, що не підлягає до задоволення позовна вимога позивача про зобов'язання зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних вищевказану податкову накладну, так як повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.
Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що згідно відомостями наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» зареєстроване в якості юридичної особи 28 грудня 2018 року, номер запису: 11981020000011584.
Основним видом діяльності позивача є: Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД: 46.39); Також, позивач здійснює наступні види діяльності:
46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами;
46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Неспеціалізована оптова торгівля;
47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;
56.29 Постачання інших готових страв;
73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
21 червня 2019 року між ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» (Постачальник) та ТОВ «ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ» (Покупець) укладено договір поставки №21/06-19, предметом якого є те, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (тютюнові вироби), а покупець в свою чергу прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
За п.1.2 договору, поставка Продукції здійснюється з підписанням уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на Продукцію.
Згідно п.2.1 договору, асортимент Продукції, що буде поставлятись протягом терміну дії даного Договору визначається у видаткових накладних на Продукцію.
Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс 2010) - франко-склад, що знаходиться за адресою, узгодженою сторонами додатково, тобто покупець власними силами забирає товар безпосередньо зі складу продавця, з використанням власних або орендованих транспортних засобів.
Пунктом 5.2 договору передбачена 100% попередня оплата за товар.
20 серпня 2020 року позивачем складено податкову накладну №90217 у зв'язку з отриманням попередньої оплату від покупця (ТОВ «ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ») у розмірі 300 000,00 грн., яка належним чином зареєстрована у ЄРПН 04 вересня 2020 року.
Водночас, 21 серпня 2020 року згідно видаткової накладної №9003991553 в адресу ТОВ «ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ» передано тютюнових виробів на загальну суму 1 979 308,78 грн.
Відтак, позивачем у відповідності до ст.192 ПК України складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 21 серпня 2021 року №90218, на різницю отриманої попередньої оплати та реалізованого товару, в сумі 1 679 308,78 грн.
У відповідності до електронної квитанції від 15 вересня 2020 року вказаний розрахунок коригування було прийнято, але його реєстрація в ЄРПН зупинена у зв'язку з тим, що «у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 2403, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій» та запропоновано платнику подати пояснення та копії документів з даного приводу.
Як слідує з матеріалів справи позивачем подано засобами електронного зв'язку повідомлення №337 від 24 грудня 2020 року про подання пояснень та копії документів щодо вищевказаного розрахунку коригування, реєстрацію якого зупинено, який отримано контролюючим органом 28 грудня 2020 року.
Однак, не зважаючи на подані позивачем документи, рішенням голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 року №2273956/42727258 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №90218 від 21 серпня 2020 року.
Даним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних; розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що термін дії договору поставки 21/06-19 від 21.06.2016 завершився 20.06.2020. Відсутні копії товарно-транспортних накладних, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, довіреності якими оформлено повноваження осіб які одержують продукцію.
На вказане рішення ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» подав скаргу №339 від 30 грудня 2020 року з додатками, які орган ДПС отримав 04 січня 2021року.
Рішенням ДПС України від 15 січня 2021 року №1785/42727258/2 залишило скаргу без задоволення, а рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29 грудня 2020 року №2273956/42727258 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №90218 від 21 серпня 2020 року - без змін.
Не погоджуючись із рішенням комісії від 29 грудня 2020 року №2273956/42727258 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 (набрання чинності 01.02.2020) затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується Порядок №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
За приписами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як зазначалося вище, у Квитанції про зупинення реєстрації РК в ЄРПН вказано: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165; така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Зі змісту Квитанції про зупинення реєстрації РК в ЄРПН вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена через відповідність пункту 4 Критеріїв ризиковості здійснення операції.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Так, згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.
Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.
Згідно з висновками Верховного Суду у постанові від 08 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, які обов'язкові для врахування судом відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв'язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов'язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.
Суд врахував, що надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили обґрунтованого переліку документів, які мали бути надані позивачем для їх реєстрації.
Одночасно суд зауважує, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданого позивачем розрахунку коригування до категорії ризиковості здійснення операцій, відповідачами до суду також не надано.
В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані контролюючому органу усі належні первині документи щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, відповідачем ГУ ДПС у Волинській області не доведено правомірності зупинення реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.
Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №520 від 12.12.2019 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216) (далі - Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).
За правилами пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Суд констатує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.
Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).
Як зазначено в оскаржуваному рішенні №2273956/42727258 від 29 грудня 2020 року підставою для відмови у реєстрації РК в ЄРПН слугувало ненадання платником податків копій документів, зокрема договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунків-фактури /інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних; розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків. Додатково зазначено, що термін дії договору поставки 21/06-19 від 21.06.2016 завершився 20.06.2020. Відсутні копії товарно-транспортних накладних, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, довіреності якими оформлено повноваження осіб які одержують продукцію.
Натомість, ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» надані усі належні документи, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію РК податкової накладної в ЄРПН, зокрема позивачем надано:
- копію договору поставки ТОВ «ПРІМ ТРЕЙД ТОРГ» №21/06-19 від 21.06.2019;
- копію договору про надання комплексних логістичних послуг №22/04-19 від 22.04.2019;
- копії додатків №1-5 до договору №22/04-19 від 22.04.2019;
- акти надання послуг за серпень 2019;
- ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
- видаткові накладні за серпень 2020;
- реєстр платіжних доручень (прихід коштів) за серпень 2020;
- оборотно-сальдові відомості по рахунку 3611 та 6434 за серпень 2020;
- реєстр ПН та РК за серпень 2020;
- банківська виписка від 20.08.2020.
Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов'язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.
Разом з тим, як вбачається із оскаржуваного рішення, воно не містить чітко визначених документів, яких не надано платником податків.
Тобто, відповідач формально зазначив причини для відмови у реєстрації РК в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та в постанові від 28.10.2019 у справі №640/983/19.
Суд констатує, що комісією регіонального рівня жодним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації РК від 21 серпня 2020 №90218 в ЄРПН; не вказано конкретно, які документи не надані платником податків, що стосуються предмета розгляду; оскаржуване рішення не містить жодних підкреслень документів, які, на думку контролюючого органу, не надані платником податків.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у його реєстрації.
Також суд не бере до уваги твердження представника відповідачів, про те, що термін дії договору №21/06-19 від 21.06.2019 завершився 20.06.2020, оскільки як слідує з п.11.1 даного договору, «цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 20.06.2020, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором». Доказів того що даний договір є скасований, розірваний чи визнаний недійсним відповідачами суду ненадано.
Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації розрахунку коригування фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 травня 2019 року в справі № 0940/1240/18.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган лади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як встановлено судом, відповідачем ГУ ДПС у Волинській області, при прийнятті оскаржуваного рішення від 29.12.2020 №2273956/42727258, не було дотримано зазначених вище принципів, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування від 21 серпня 2020 року №90218 складений ТОВ «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН», суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації РК в ЄРПН, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування від 21 серпня 2020 року №90218 до податкової накладної №90217 від 20 серпня 2020 року датою їх подання на реєстрацію.
Суд зазначає, що при вирішенні даного спору, оцінці підлягає рішення від 29 грудня 2020 року №2273956/42727258 на відповідність вимогам, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню, підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.
Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем ГУ ДПС у Волинській області не доведено правомірності оскаржуваного рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 29.12.2020 №2273956/42727258 у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення, так і шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування від 21 серпня 2020 року №90218 в ЄРПН.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 4540,00 грн, сплаченого відповідно до платіжних доручень №260 від 16 березня 2021 року та №360 від 14 квітня 2021 року, а відтак зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача - Головне управління ДПС у Волинській області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірне рішення, яке в подальшому судом визнане протиправним та скасоване. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на ГУ ДПС у Волинській області, в той час як відповідач ДПУ України у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов'язком є лише реєстрація податкових накладних.
Тому, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області
Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №2273956/42727258 від 29 грудня 2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №90218 від 21 серпня 2020 року, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» до податкової накладної №90217 від 20 серпня 2020 року, днем його подання на реєстрацію
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЛІОС ДІСТРІБЮШИН» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, код ЄДРПОУ 42727258) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк