про відмову у відкритті провадження у справі
02 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6612/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Дмитрук В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування», лікарки комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування» Лесюк Оксани Зіновіївни про визнання дій протиправними та визнання акту і висновку недійсними,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування», лікарки комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування» Лесюк Оксани Зіновіївни про визнання дій посадових осіб комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування» протиправними та визнання Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №10 і Висновку №10 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції недійсними.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, серед яких зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В силу пункту 9 частини першої статті 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
За визначеннями пунктів 1, 5, 7 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
У розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно - правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Індивідуальним актом є акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
Предметом цього спору є акт та висновок медичного огляду, складені лікарем комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування» Лесюк О.З. стосовно позивача, а також дії, що супроводжували складення зазначених документів.
Суддя бере до уваги, що зазначений медичний висновок складений лікарем підставі статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 №1452/735.
За змістом частини першої статті 260, частин першої і другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водіїв на стан сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з частиною першою статті 267 КУпАП застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі огляд на стан сп'яніння, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Проаналізувавши частину першу статті 267 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями КАС України, можна дійти висновку, що за правилами адміністративного судочинства підлягають розгляду публічно-правові спори, що виникають з приводу проведення огляду водіїв на стан сп'яніння суб'єктом владних повноважень, визначеним у статті 266 КУпАП, а саме: поліцейським.
У свою чергу висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається лікарем, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, та вищевказаної Інструкції.
Відтак, сам по собі акт та послідуючий висновок медичного огляду не породжує для позивача настання будь-яких прав та обов'язків. Він лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства.
Таким чином, медичний висновок неможливо вважати рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує для позивача певні права чи обов'язки, тобто не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Натомість із аналізу наведених вище норм слідує, що публічно-правовим спором є не будь - який публічно - правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідач здійснює комплекс профілактичних, діагностичних, лікувальних заходів, та у спірних правовідносинах не наділений владною управлінською функцією стосовно позивача, що є визначальною ознакою для публічно-правового спору, а отже - не є суб'єктом владних повноважень у розумінні частини першої статті 4 КАС України. Спірне рішення за своєю суттю є висновком, який зроблено на підставі застосування спеціальних знань з метою встановлення певних обставин та фактів.
Відтак такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин та не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції і не може вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 120/4189/19-а (адміністративне провадження № К/9901/5314/20).
Викладене обумовлює висновок суду про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Водночас, частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Оскільки зазначені у позовній заяві відповідачі не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а медичний висновок та акт, складені Відповідачем 2 із застосуванням спеціальних знань з метою встановлення певних обставин і фактів, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню за правилами КАС України, то вказані акт та висновок медичного огляду безпосередньо не породжує для позивача будь-яких прав чи обов'язків. Водночас такий висновок може бути доказом на підтвердження перебування особи у стані сп'яніння та підлягає оцінці судом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, як і дії зазначених відповідачів при складенні оскаржуваних документів.
Отже, як доказ у справі, зазначені висновок та акт підлягають спростуванню саме у такій справі.
За таких умов оскаржений позивачем висновок та акт медичного огляду на стан сп'яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на їх спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування», лікарки комунального підприємства «Турійська лікарня планового лікування» Лесюк Оксани Зіновіївни про визнання дій протиправними та визнання акту і висновку недійсними.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Дмитрук