05 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5237/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років із 77 до 70 процентів грошового забезпечення з 01 травня 2021 року; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років із розрахунку 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01 травня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 07 серпня 1992 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ). При проведенні перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідач зменшив основний розмір пенсії з 77 до 70 процентів сум грошового забезпечення. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі 140/544/20 ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії та пенсія позивачу нараховувалась та виплачувалась у розмірі 77 процентів сум грошового забезпечення. Однак у травні 2021 року, здійснюючи черговий перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №140/760/21, відповідач знову протиправно зменшив її розмір до 70 процентів.
Як вказав ОСОБА_1 , на його заяву про проведення перерахунку пенсії у розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення, відповідач відмовив у проведенні перерахунку, покликаючись на чинну редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ. Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає їх протиправними. На думку позивача, при перерахунку пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент її призначення, а розмір уже призначеної пенсії в процентному визначенні не може бути зменшений при зміні діючого законодавства з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив (а.с.25-28). В обґрунтування цієї позиції вказав, що пенсія позивачу була призначена з 07 серпня 1992 року у розмірі 75 процентів грошового забезпечення (29 років вислуги). З часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово зазнавала змін. Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ та зменшено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, який не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, тому при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року її розмір склав 70 процентів від грошового забезпечення. На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №140/544/20 позивачу проведено перерахунок пенсії у розмірі 77 процентів грошового забезпечення. Станом на час проведення перерахунку (01 травня 2021 року) на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №140/760/21, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Вказана норма набрала чинності 01 травня 2014 року, вона не скасована та не визнана неконституційною. Відповідач вважає, що частина друга статті 13 Закону №2262-ХІІ застосовується як для призначення, так і для перерахунку пенсії.
З наведених вище підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 07 серпня 1992 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, яка була призначена у розмірі 75 процентів грошового забезпечення, що підтверджується копією розрахунку на пенсію від 18 січня 1993 року (а.с.13).
На підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату від 10 березня 2008 року №11653 (а.с.14) ГУ ПФУ у Волинській області провело перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2008 року, при цьому основний її розмір склав 77 процентів суми грошового забезпечення (а.с.17).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та на підставі довідки від 15 березня 2018 року №ХА11653 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними станом на 01 березня 2018 року (а.с.15), відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, виходячи із розміру 70 процентів суми грошового забезпечення, зазначеного у вказаній довідці (а.с.18).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №140/544/20, яке набрало законної сили 02 квітня 2020 року (а.с.34-36), визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року відсоткового значення розміру пенсії з 77 процентів до 70 процентів сум грошового забезпечення; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 процентів сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Виконуючи вказане рішення суду, відповідач провів перерахунок пенсії позивача з розміру 77 процентів грошового забезпечення (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_1 сформував нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді позивача, за якою грошове забезпечення становить 18523,20 грн, у тому числі посадовий оклад - 4370,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (майор) 1340,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 2855,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) - 6680,70 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (215%) - 655,50 грн; надбавка за кваліфікацію (7%) - 305,90 грн; премія (53%) - 2316,10 грн (а.с.16).
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №140/760/21 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Волинського обласного військового комісаріату. При цьому розмір пенсії обчислено з розрахунку 70 процентів грошового забезпечення, зазначеного у довідці (а.с.20).
06 травня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії у розмірі 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення (а.с.11). Листом від 20 травня 2021 року №4233-4092/Р-02/8-0300/21 відповідач повідомив, що перерахунок пенсії здійснювався за чинною редакцією Закону №2262-ХІІ з урахуванням нового грошового забезпечення та в розмірі 70 процентів, що є максимальним. Перерахований розмір пенсії за становить 12966,24 грн (а.с.12).
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням її обмеження максимальним розміром 70 процентів грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту “а” частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів (частина друга статті 13 Закону №2262-XII).
Законом України від 25 березня 1996 року №103/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”” (далі - Закон №103/96-ВР), який введений в дію з 01 січня 1996 року постановою Верховної Ради України від 25 березня 1996 року №104/96-ВР, частину другу статті 13 викладено в такій редакції: “Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів”.
Таким чином, відповідно до внесених у статтю 13 Закону №2262-XII змін загальний розмір пенсій, призначених за даним Законом, змінювався з 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення до 85 процентів, внаслідок чого раніше призначені пенсії підлягали перерахунку, в тому числі і пенсія позивача.
Абзацом четвертим пункту 4 розділу I Закону України від 04 липня 2002 року №51-IV “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”” (далі - Закон №51-IV) внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до яких цифри “85”, “95” і “90” замінено відповідно цифрами “90”, “100” і “95”. Пунктом 1 розділу ІІ Закону №51-IV обумовлено, що абзац четвертий пункту 4 розділу І цього Закону набирає чинності з дня введення в дію Закону України “Про Державний бюджет України на 2003 рік”, а згідно з пунктом 4 розділу ІІ даного Закону передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу I цього Закону з відповідних сум грошового забезпечення, встановлених на 1 січня 2003 року.
08 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, підпунктом 8 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри “90” замінено цифрами “80”.
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “80” замінено цифрами “70”.
Отже, з часу призначення позивачу пенсії стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного (максимального) розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
На думку суду, внесені Законом №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону №2262-ХІІ на момент призначення пенсії та він є сталим, а розміри складових пенсії (грошового забезпечення) визначаються Кабінетом Міністрів України.
Такі ж висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18. У цих судових рішеннях Верховний Суд вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-XII, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону №2262-XII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, суд здійснює розгляд справи у межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у цій справі не довів правомірності своїх дій щодо зменшення позивачу відсоткового розміру пенсії при здійсненні її чергового перерахунку на підставі довідки Волинського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року.
Суд також наголошує, що відповідач вже вдруге внаслідок довільного трактування положень законодавства, що врегульовує порядок та умови пенсійного забезпечення військовослужбовців, порушує права позивача, здійснюючи перерахунок пенсії не у відповідному відсотковому розмірі. При цьому відповідач ігнорує рішення суду у справі №140/544/20, у якому судом вже було вказано на необхідність обчислення пенсії позивача при її перерахунку у розмірі 77 процентів грошового забезпечення. Така поведінка відповідача є неприпустимою.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 травня 2021 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 травня 2021 року в розмірі 77 процентів від суми грошового забезпечення на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, виданої Волинським обласним військовим комісаріатом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 25 травня 2021 року №18, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.6, 22).
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 908,00 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77 до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 травня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 травня 2021 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 77 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк