05 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4530/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про зобов'язання сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5991,84 грн, сплаченого з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією від 01 лютого 2021 року.
В обґрунтування позову позивач вказала, що 01 лютого 2021 року на підставі договору купівлі-продажу (з відстроченням платежу) придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . При цьому під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5991,84 грн - 1 відсоток вартості нерухомого майна.
Позивач вважає, що вона не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №400/97-ВР), оскільки придбала житло вперше, а тому сплачений збір підлягає поверненню.
Як зазначила позивач, в березні 2021 року вона звернулася до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте листом від 13 квітня 2021 року №34630 відповідач по суті відмовив їй у задоволенні заяви. На думку позивача, така відмова є протиправною та зачіпає її майнові інтереси.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного cуду від 05 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.25-27). В обґрунтування цієї позиції вказав, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували твердження позивача про придбання житла нею вперше чи перебування у черзі на одержання житла, не надано. Крім того, Пенсійний фонд України та його органи у зв'язку із відсутністю в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та доступу до неї не може встановити факт придбання майна вперше. Враховуючи відсутність доказів про придбання позивачем житла вперше чи перебування у черзі на одержання житла, підстав для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1 відсоток від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5991,84 грн згідно з квитанцією від 01 лютого 2021 року немає.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
01 лютого 2021 року між ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 (продавці), та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , вартістю 594000,00 грн (а.с.10-13). Відповідно до висновку оцінювача щодо вартості об'єкта оцінки, виданого 22 січня 2021 року суб'єктом оціночної діяльності, ринкова вартість предмета договору становить 595610,00 грн (пункт 2.4 договору). Згідно з пунктом 5.7 договору збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, оплата якого передбачена Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, в сумі 5956,10 грн покупцем сплачено до підписання цього договору. Договір посвідчений приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Волинської області Павлюк Р.П. та зареєстрований в реєстрі за №3.
Факт сплати ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5956,10 грн підтверджується також копією квитанції від 01 лютого 2021 року №1011632656 (код платежу 24140500) (а.с.9).
Листом від 13 квітня 2021 року №34630 відповідач у відповідь на заяву щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав видати подання на повернення сплаченого збору, оскільки позивачем не надано інформації про перебування на черзі на одержання житла на момент придбання нерухомого майна та документів, що підтверджують придбання майна вперше (а.с.17-18).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (Закон №400/97-ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР також врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цей Порядок деталізує механізм сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (пункт 10 частини першої статті 4 Закону №400/97-ВР).
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Пунктом 2 Порядку №1740 уточнено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства).
Абзацами третім-четвертим пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР, як і пунктом 15-3 Порядку №1740, обумовлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Як визначено абзацом другим пункту 15-3 Порядку №1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
З аналізу наведених норм вбачається, що на момент придбання позивачем житла із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16 березня 2021 року №248431030, копія якої містяться в матеріалах справи, вказує на те, що у ОСОБА_1 нерухоме майно (об'єкти житлової нерухомості), окрім зазначеної вище квартири, яка є об'єктом договору-купівлі продажу від 01 лютого 2021 року, відсутні (а.с.14-16).
Отже, суд виходить з того, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01 лютого 2021 року вперше придбала житло; будь-яких належних та допустимих доказів на спростовування твердження позивача щодо придбання нею житла вперше та відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем суду не надано.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій” (далі - Постанова №866) пункт 15-2 Порядку №1740 було доповнено підпунктами “в”, “г”, згідно з якими збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Також пункт 15-3 доповнено новим абзацом такого змісту: “Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Ненадання позивачем під час нотаріально посвідчення договору документів, які підтверджують факт придбання нерухомого майна вперше, не позбавляють її права на повернення безпідставно плаченого збору з операцій-купівлі продажу цього майна у встановленому порядку.
Водночас законодавством не передбачено іншого порядку повернення сплаченого збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, аніж як за поданням органів Пенсійного фонду.
Зміни, внесені до Порядку №1740, не позбавляють ГУ ПФУ у Волинській області обов'язку щодо повернення позивачу безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна вперше. Відсутність механізму перевірки органами Пенсійного фонду України інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні позивачу помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Такі ж правові висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа №819/1498/17), від 31 січня 2018 року (справа №819/1667/17), від 13 грудня 2018 року (справа №813/969/17), від 23 квітня 2019 року (справа № 802/1566/17-а).
Таким чином, виходячи із встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсоток вартості придбаного нерухомого майна ОСОБА_1 сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в сумі 5956,10 грн, сплачені при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню позивачу.
Пунктом 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182; далі - Порядок №787) передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 “Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 “Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна”.
Згідно із пунктом 8 розділу І Порядку №787 подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Заява про повернення коштів з бюджету складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.
Відповідно до пункту 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Отже, оскільки повернення коштів, безпідставно або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у даному випадку є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Надалі з таким поданням позивач особисто звертатиметься до головного управління Казначейства разом із заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Оскільки письмовими доказами підтверджується факт помилкової сплати ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна вперше у сумі 5956,10 грн, а не у сумі 5991,84 грн, як у позовній заяві вказала позивач, то виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, при цьому достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення для зобов'язання відповідача сформувати та видати позивачу подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5956,10 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 01 лютого 2021 року №1011632656. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Частинами першою, третьою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 28 квітня 2021 року №1, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.6, 20).
Оскільки позов задоволено частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 902,58 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області сформувати та видати ОСОБА_1 подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5956,10 грн (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн 10 коп.), сплаченого з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше згідно з квитанцією від 01 лютого 2021 року №1011632656.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 902,58 грн (дев'ятсот дві грн 58 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк