06 липня 2021 р. Справа № 120/7084/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання представника позивачки про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
23.11.2020 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Савчука М.В., подана від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення відповідача № 023830011017 від 04.09.2020 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п. "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 28.08.2020.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 28.08.2020 позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ). Рішенням № 023830011017 від 04.09.2020 відповідач надав відмову, посилаючись на відсутність у позивачки необхідного пенсійного віку - 53 роки 6 місяців згідно зі ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
Позивачка із зазначеним рішенням не погоджується та вказує на те, що воно суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-5/2018 (746/15), яким визнано неконституційною статтю 13 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Відтак позивачка зазначає, що з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України застосуванню підлягає стаття 13 Закону № 1788-XII в попередній редакції.
Таким чином, позивачка вважає, що на дату її звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії вона відповідала вимогами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначеним статтею 13 Закону № 1788-XII, а тому відмова відповідача у призначенні пенсії є протиправною.
Ухвалою суду від 30.11.2020 відкрито провадження у вищевказаній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
17.12.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 15.01.2021 з метою постановлення законного та обґрунтованого рішення вирішено витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області матеріали пенсійної справи позивачки, у тому числі заяву від 28.08.2020 про призначення пенсії на пільгових умовах та всі додані до неї документи.
На виконання вимог суду 20.01.2021 відповідач надав суду копію пенсійної справи позивачки.
Ухвалою суду від 21.01.2021 провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (провадження № 11-209заі21).
02.07.2021 до суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому представник позивачки зазначає, що позивачка потребує хірургічної операції, однак відтерміновує її проведення у зв'язку з неприйняттям рішенням в цій справі.
Вирішуючи вказане клопотання, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 237 КАС України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.
Провадження у цій справі було зупинено на підставі положень п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20 (провадження № 11-209заі21).
Відповідна ухвала суду від 21.01.2021 набрала законної сили та згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КАС України є обов'язковою для учасників справи.
Отже, підставою для поновлення провадження у справі може бути лише набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20. Інших правових підстав для цього процесуальний закон не визначає.
Разом з тим судом встановлено, що рішення у вказаній зразковій справі чинності не набрало. Відтак обставини, що були підставою для зупинення провадження у цій справі на даний час не відпали.
Таким чином, представник позивачки просить поновити провадження у справі з непердбачених з непередбачених законом підстав, що унеможливлює його задоволення та буде суперечити меті прийняття ухвали від 21.01.2021 про зупинення провадження у справі.
До того ж клопотання не містить жодних належних обґрунтовань щодо того, яким чином розгляд цієї адміністративної справи перешкоджає проведенню позивачці хірургічного втручання, рекомендованого медиками.
Також суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною третьою статті 291 КАС України передбачено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Отже, в силу вимог процесуального закону врахування судом правових висновків Верховного Суду, в тому числі тих, що викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, є обов'язковим.
Водночас за наслідками перегляду типової справи рішення може бути оскаржено, зокрема з підстав не врахування судом першої та/або апеляційної інстанції правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи (пункт 1 частини п'ятої статті 291 КАС України).
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Інструментом формування єдиної судової практики є інститут зразкової (типової) справи, із запровадженням якого суди першої та апеляційної інстанції зобов'язані при розгляді типових справ враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Завдяки врахуванню правових позицій Верховного Суду у зразкових та типових справах створюється єдність судової практики, яка найкращим чином відповідає вимогам передбачуваності, верховенству права й ефективному захисту прав людини.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумереску проти Румунії" (Judgment in the case of Brumarescu v. Romania), принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права. Для того, щоб судове тлумачення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно, щоб судові рішення були розумно передбачуваними.
Єдність судової практики є запорукою довіри громадян до судової влади, якщо суди у одних і тих самих правовідносини застосовуватимуть одні і ті самі норми законодавства, не інтерпретуючи їх на власний розсуд. Завдяки забезпеченню єдності судової практики реалізується конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом і судом, гарантуватиметься стабільність правопорядку, об'єктивність та прогнозованість правосуддя.
Крім того, суд зазначає, що зупинення провадження в адміністративній справі є законодавчо визначеною процедурою, а тому її застосування не може розглядатися як обставина, що перешкоджає в реалізації особою права на доступ до суду.
Додатково суд наголошує, що Вінницьким окружним адміністративним судом у складі судді Сала П.І. зупинено вирішення інших подібних адміністративних справ, наприклад за № 120/4828/21-а. Відтак розгляд цієї справи по суті може бути інтерпретований як порушення судом рівності учасників судового процесу перед законом і судом та свідчити про неоднаковий підхід суду до вирішення справ цієї категорії.
З огляду на викладене і враховуючи, що представник позивачки просить поновити провадження у справі з непередбачених законом підстав, у задоволенні клопотання належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 236, 237, 242, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивачки Савчука Миколи Васильовича про поновлення провадження в адміністративній справі № 120/7084/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ухвала в повному обсязі складена та підписана суддею 06.07.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович