про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
05 липня 2021 р. Справа № 120/4488/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не проведення службового розслідування за фактом 03.07.2020 отримання ОСОБА_1 травми при виконанні службово-бойових завдань в зоні проведення Операції об'єднаних сил, відповідно до положень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків (в тому числі отримання травм) професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України 27.12.2002 №1346.
Ухвалою від 04.06.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
30.06.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Також відповідач зазначив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з цим позовом, а тому на підставі ст. 123 КАС України позовна заява повинна бути залишена без розгляду. Зокрема, вказав, що 29.02.2020 солдат ОСОБА_1 отримав травму. За наказом командира В/ч НОМЕР_1 проведено службове розслідування, про видано акт форми НТ від 18.05.2020 №4/20. 04.07.2020 ОСОБА_1 у зв'язку з скаргами на сиан здоровя направлений до В/ч НОМЕР_2 .
24.07.2020 позивач звернувся до камандування В/ч НОМЕР_1 з рапортом про проведення службового розслідування по факту отриманої травми 04.07.2020. За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 13.08.2020. В подальшому, не погоджуючись із висновками проведеного службового розслідування позивач направив скарги до В/ч НОМЕР_1 , Західного ТУ НГ України та ГУ НГ України.
05.11.2020 за вих. №50/08/33-К-2981 військовою частиною НОМЕР_1 та 23.11.2020 за вих. №50/20-К-2129 Західним ТУ НГ України надано відповіді ОСОБА_1 .
Крім того, 24.12.2020 ГУ Нацгвардії України Козинському О.П. надано відповідь на скаргу від 04.12.2020.
Відтак, вказуючи, що в межах даного позову позивач фактично не погоджується з висновком службового розслідування від 13.08.2020, наголошуючи на положеннях ч.5 ст.122 КАС України, відповідач просив суд з'ясувати питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Надавши оцінку аргументам відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду із адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Водночас положення цих статей не містять виключень та поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Так, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позовні вимоги у даній справі стосуються бездіяльності відповідача щодо не проведення службового розслідування за фактом 03.07.2020 отримання ОСОБА_1 травми при виконанні службово-бойових завдань в зоні проведення Операції об'єднаних сил, відповідно до положень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків (в тому числі отримання травм) професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України 27.12.2002 №1346.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач, не погоджуючись з порядком проведення та висновками службового розслідування від 13.08.2020 вчиняв дії щодо його оскарження.
Зокрема позивач вказав, що у січні 2021 року на його адресу надійшла відповідь ГУ Національної гвардії України від 24.12.2020 №27/1/5-К-1330, якою розглянуто звернення щодо проведення розслідування за фактом отримання травми відповідно до положень Порядку розслідування та обліку нещасних випадків (в тому числі отримання травм) професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України 27.12.2002 №1346.
Таким чином, позивач про порушення своїх прав позивач дізнався після отримання листа ГУ Національної гвардії України від 24.12.2020 №27/1/5-К-1330, отримавши його у січні 2021 року.
Однак, з цією позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 05.05.2021.
Тобто, із пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.
Варто зазначити, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Варто звернути увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає нормам ч. 6 ст. 161 КАС України.
Частиною 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Водночас, нормою ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено спеціальний строк звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду тривалістю десять днів.
Тому, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 необхідно встановити десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку. Позивачу слід врахувати, що поважними причинами, які зумовили пропуск строку визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Суд зауважує, що відповідно до норм п.п. 7-8 ч. 1 ст. 240 КАС України, наслідком невиконання позивачем вимог цієї ухвали є залишення позову, без розгляду.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 161 КАС України:
- надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович