Іменем України
23 червня 2021 року м. Кропивницький
справа № 404/1644/20
провадження № 22-ц/4809/648/21
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)
суддів Дьомич Л.М, Карпенка О.Л.
з участю секретаря Демешко Л. В.
Учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 січня 2021 року, у складі головуючого судді Кулінки Л.Д., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кушніренко Валерії В'ячеславівни,-
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кушніренко Валерії В'ячеславівни.
Скаржник просив:
визнати поважними причини пропуску строку для подання скарги на постанови старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Г оловного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28.01.2019 у виконавчих провадженнях № 52068208 та № 52067983 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, та поновити його;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52068208 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52068208 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52068208 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52068208 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52067983 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52067983 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52067983 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Кушніренко Валерії В'ячеславівни від 28 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 52067983 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 січня 2021 року вказану скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд невірно застосував вимоги ч. 2 ст. 183 ЦПК України у спірних правовідносинах, оскільки зазначена норма поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення).
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заява і скарга - це різні види документів та безпідставно повернув без розгляду скаргу, чим позбавив її доступу до правосуддя.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції ,а справу направити для продовження розглядую.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на рішення та дії державного виконавця та оскаржуваною ухвалою його скаргу було повернуто без розгляду.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що скарга подана з порушенням вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України, оскільки скаржник не надав суду доказів надіслання (надання) скарги на дії державного виконавця іншим учасникам справи.
Такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на процесуальному законі.
Суд повертаючи заявнику скаргу на дії державного виконавця застосував до спірних правовідносин вимоги ст.. 183 ЦПК України, яка не регулює спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз'яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
Ураховуючи викладене, суд у порушення вищевказаних вимог процесуального законодавства не звернув уваги на те, що вимоги статті 183 Розділу 2 «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини, тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення).
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ.
Крім того, виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 27 січня 2021 року у справі № 569/13154/20 (провадження № 61-15520св20).
Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, зазначені вище положення національного законодавства та встановлені фактичні обставини, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 367,379, 381- 384,389-391 ЦПК України, суд , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 січня 2021 року - скасувати.
Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кушніренко Валерії В'ячеславівни - направити до Кіровського районного суду м. Кіровограда для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
02.07.2021 - складено постанову.
Головуючий суддя О. Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.Л. Карпенко