Справа № 128/3232/20
Іменем України
06 липня 2021 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участю секретаря Вергеліса Я.І.,
у відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, яку обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стадниця, Вінницького району Вінницької області помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі, на земельну ділянку площею 1,8414 га, що розташована на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми і спадкоємцями померлого ОСОБА_3 . Прийняти своєчасно спадщину вона не мала змоги, оскільки 11 березня 2020 року була прийнята постанова КМУ № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою було введено карантин. Оскільки вона проживає в Калинівському районі Вінницької області, а транспортне сполучення між містами було відсутнє, вона не мала змоги доїхати до м. Вінниці до нотаріальної контори, в якій була відкрита спадкова справа за заявою відповідача. Крім цього, на період дії карантину діяльність нотаріусів була зупинена. Після послаблення карантину та відновлення транспортного сполучення, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернулась з заявою до нотаріальної контори, однак постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з тим, що вона пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
За вказаних обставин позивач ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 17.12.2020 після усунення недоліків було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 08.04.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.
В судове засідання 30.06.2021 учасники справи не з'явились, хоч в установленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце проведення судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 попередньо через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 також попередньо через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що проти задоволення позову не заперечує.
Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 30.06.2021 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши позиції учасників справи, викладені у письмових заявах, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази, надані учасниками справи та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Стадниця, Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого повторно, серії НОМЕР_1 від 25.09.2020 (а.с. 5).
Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 17.01.1967, де в графі батько записаний « ОСОБА_3 », а також копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 28.10.2020, з якого вбачається, що дошлюбне прізвище позивача - « ОСОБА_4 » (а.с. 6, 8).
З довідки № 638 від 19.10.2020, виданої виконавчим комітетом Новогребельської сільської ради Калинівського району Вінницької області, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницьким Є.В. № 1608/02-31 від 28.09.2020 у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з тим, що вона у встановлений законом строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та не надала належним доказів фактичного прийняття спадщини (а.с. 3-4).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.
Тобто, за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 визначив, коли строк прийняття спадщини буде вважатися пропущеним з поважних причин. Згідно з цим судовим рішенням поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, на всій території України установлено карантин.
Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.
На момент виникнення спірних правовідносин дія карантинних заходів неодноразово подовжувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020 та № 956 від 13.10.2020 року на території України з 12.03.2020 до 31.12.2020 встановлено карантин.
Судом встановлено, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) унеможливило позивача своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправо на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Таким чином, суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.
Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7, у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Суд вважає необхідним надати позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, вважаючи саме такий термін достатній для звернення до нотаріуса з відповідною заявою.
Керуючись ст. ст. 1217, 1220, 1222-1233, 1269-1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 211, 247, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька ОСОБА_3 терміном 3 (три) місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення - 06.07.2021.
СУДДЯ Ю.Ф. Карпінська