Ухвала
Іменем України
05 липня 2021 року
м. Київ
справа № 185/1265/19
провадження № 51-3305 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року,
встановив:
Вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2020 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року вирок міськрайонного суду залишено без зміни.
Захисник звернулася із касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вищевказаних судових рішень щодо засудженого.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Наведене обґрунтування вимог захисником викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3)невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник не погоджуючись із кваліфікацією дій засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України, вважає, що його дії необхідно перекваліфікувати на ст. 124 України, однак належного вмотивування зазначеним доводам не наводять.При цьому вона вказує на невідповідність висновків суду, викладених у судових рішеннях, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку, ніж її дали суди першої та апеляційної інстанцій, а саме, показанням свідків з боку потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , висновку експерта № 15 від 23 січня 2019 року щодо тілесних ушкоджень потерпілому, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.
Таким чином, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі захисник не зазначає, яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку районного суду та ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 419 цього Кодексу.
При цьому у касаційній скарзі захисник не зазначає, в чому незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом та які доводи її апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, всупереч положень ч. 4 ст. 427 КПК України до касаційної скарги захисника не додані оформлені належним чином усі документи, які підтверджують її повноваження відповідно до ст. 50 КПК України, а саме, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно звимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3