Ухвала
01 липня 2021 року
м. Київ
справа № 264/881/18
провадження № 61-10686ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Кабінету міністрів України на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня
2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті вчинення терористичних актів під час проведення антитерористичної операції,
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, в якому просив стягнути на його користь матеріальну шкоду у сумі 3 000 000,00 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн.
Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті вчинення терористичних актів під час проведення антитерористичної операції у м. Донецьк задоволено частково.
Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 150 000,00 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
25 червня 2021 року Кабінет Міністрів України засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 11 лютого 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня
2021 року (надійшла до суду 29 червня 2021 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 000,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору
у встановленому розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2018 році.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову але не менше
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімуму для працездатних осіб становив 1 762,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб становило 704,80 грн; 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 8 810,00 грн).
ОСОБА_1 заявляв до суду першої інстанції позовну вимогу майнового характеру. Оскільки Кабінет Міністрів України оскаржує судові рішення
в повному обсязі, то заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 14 620,00 грн (за позовну вимогу майнового характеру: 4 000 000,00*1%=40 000,00 грн; судовий збір за подачу позовної заяви - 8 810,00 грн; судовий збір за подачу касаційної скарги - 8 810,00*200%=17 620,00 грн; сплачено судового збору - 3 000,00 грн; доплата судового збору - 17 620,00-3 000,00=14 620,00 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Кабінету міністрів України на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 лютого 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 02 серпня
2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць