Ухвала
05 липня 2021 року
м. Київ
справа № 333/5233/20
провадження № 61-10287ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Астапенкової Катерини Миколаївни та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зацікавлена особа - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: визнати протиправними дії заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Астапенкової К. М. щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 50886772 та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 12 січня 2018 року.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірними дії заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)
Астапенкової К. М. щодо винесення 12 січня 2018 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 50886772.
Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні ВП № 50886772 від 12 січня 2018 року.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2021 рокуапеляційну скаргу заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Астапенкової К. М. задоволено.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада
2020 року скасовано.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Астапенкової К. М. відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат по оплаті судового збору.
28 травня 2021 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2021 року і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд
та ефективний захист прав сторони у справі, що передбачені
статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження
і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб,
що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України,
цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За змістом пункту 7 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц вказувала про те, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.
Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена урезолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення.
Встановивши, що рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя
від 15 лютого 2016 року у справі № 333/5559/15-ц про стягнення
658 586,90 грн було фактично виконано АТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки заступник начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Астапенкова К. М. правомірно винесла постанову про закінчення виконавчого провадження від 12 січня 2018 року ВП № 50886772 на підставі пункту 7 частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що згідно резолютивної частини рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2016 року у справі № 333/5559/15-ц з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором банківського вкладу у національній валюті України - гривні (як він і просив у позовній заяві), а тому у виконавця не виникло обов'язку, передбаченого
статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», з перерахунку заборгованості в іноземній валюті на еквівалент у гривні згідно офіційного курсу Національного банку України станом на день закінчення виконавчого провадження.
Зміни у рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2016 року у передбаченому процесуальним законом порядку не вносились, суд вказане рішення не роз'яснював, не змінював порядку його виконання.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Ухвали, винесені за результатами розгляду скарги на дії та рішення виконавця (в порядку судового контролю за виконанням судового рішення), не є ухвалами, якими закінчено розгляд справи по суті.
Зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення не виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм Закону України «Про виконавче провадження» й ЦПК України, правильність застосування судом апеляційної інстанції вказаних норм права не викликає розумних сумнівів.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду
від 19 травня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії заступника начальника Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Астапенкової Катерини Миколаївни та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зацікавлена особа - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,- відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович