30 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/2403/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.
учасники справи:
позивач - заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті
відповідач - Фізична особа-підприємець Білоус Микола Сергійович,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича за вх. № 5535/2021
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021
у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючий), Лариненко Л.В., Мишкіної М.А.
у справі за позовом заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті
до фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича
про стягнення 52 407,57 грн,
У грудні 2019 року заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №63-3434 вих19 від 09.12.2019 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 52 407,57 грн.
14.09.2020 рішенням Господарського суду Миколаївської області позов заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича про стягнення 52 407,57 грн задоволено, стягнуто з відповідача на користь Держави плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 524 07,57 гривень, що еквівалентно сумі 1680,76 євро.
27.04.2021 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Білоуса Миколи Сергійовича на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.09.2020 у справі № 915/2403/19. Апеляційну скаргу та додані до неї документи повернуто Фізичній особі-підприємцю Білоусу Миколі Сергійовичу.
09.06.2021 (згідно з вхідною відміткою на штампі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду "СКРИНЯ") засобами кур'єрської служби Білоусом Миколою Сергійовичем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, в якій скаржник просить її скасувати та направити справу до Південно-західного апеляційного господарського суду для розгляду справи по суті.
10.06.2021 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.06.2021.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021 року встановлений у розмірі 2 270 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 270 грн.
Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Також відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У даному випадку останнім днем подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 915/2403/19 було 17.05.2021 (включно).
Перевіряючи матеріали касаційної скарги та додатків до неї судом встановлено, що Фізичною особою-підприємцем Білоусом Миколою Сергійовичем було направлено на адресу Касаційного господарського суду касаційну скаргу засобами кур'єрської служби.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" поштовий зв'язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв'язку (оператор) - це суб'єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавста України та проводять іншу підприємницьку діяльність у встановленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Як вбачається зі змісту кур'єрської накладної, датою відправлення касаційної скарги зазначено 17.05.2021. Проте суд не може встановити дату та номер самої накладної, а також оператора поштового зв'язку, що надавав скаржнику поштові послуги, відомості про якого повинні зазначатися в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв'язку, ведення якого покладено згідно з частиною шостою статті 8 Закону України "Про поштовий зв'язок" на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Верховний Суд врахував, що до конверту в якому не зазначено відправника та отримувача касаційної скарги додано копію накладної, в якій зазначено дату здачі відправлення кур'єрській службі 17 травня 2021 року о 16:00. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду отримав зазначений конверт лише 09 червня 2021 року. Враховуючи тривалий час між відправленням кореспонденції та її вручення адресату, а також той факт, що скаргу заявник подав не до уповноваженого оператора поштового зв'язку, Верховний Суд позбавлений можливості враховувати інформацію, зазначену у копії накладної. Суд позбавлений можливості перевірити дотримання заявником строку на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021.
Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, виключно у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.
Оскільки скаржником не порушується питання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 915/2403/19, Судом вирішено залишити касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича без руху.
Водночас, як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник у вступній частині скарги зазнає оскаржувані судові рішення по справі № 915/2403/19, проте у прохальній частині просить скасувати судові рішення по справі № 915/1907/18.
Отже, скаржнику слід уточнити вимоги касаційної скарги, чітко зазначити які судові рішення він просить скасувати.
З огляду на викладене, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 915/2403/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме: надати Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, а також документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме 2 270 грн., а також уточнити вимоги касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Сергійовича на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 915/2403/19 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцю Білоусу Миколі Сергійовичу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков