18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 липня 2021 року м. Черкаси справа № 925/426/21
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ”, м. Черкаси
до Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради, стм. Стеблів, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область
про стягнення 73 002,97 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ” (юридична адреса: вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000, поштова адреса: а/с 271, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 36860996) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради (вул. Партизанська, 4, смт. Стеблів, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область, 19451, код ЄДРПОУ 04410976) про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у листопаді 2020 року у сумі - 70 664,92 грн, штрафних санкцій, 3 % річних, інфляційних збитків у загальному розмірі - 2 358,05 грн, з яких: пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання - 1 326,16 грн, 3 % річних за користування грошовими коштами - 325,25 грн, інфляційні збитки - 706,64 грн, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №Е/210-20 від 22.01.2020 та понесених судових витрат.
Ухвалою від 06.04.2021 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.
19 квітня 2021 року на електрону пошту суду, а 21 квітня 2021 року в паперовій формі до суду надійшли пояснення відповідача, в яких останній не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Між ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (постачальник за договором, позивач у справі) та Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради (споживач за договором, відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № Е/210-20 від 22.01.2020 (далі - Договір.
Згідно з п. 1.1, 1.2 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.
За даним Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на передачу електричної енергії в обсязі 400 000 кВт-годин, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії визначені розділом 5 Договору.
Відповідно до п. 5.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить: 594 000 грн у тому числі ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2020 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».
Згідно з п. 5.2 Договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Згідно з п. 5.4 Договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно з п.п. 5.5, 5.6, 5.7, 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спец рахунок).
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в рахунках-актах, актах, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.
У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Пунктом 5.10 Договору встановлено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Згідно з п. 6.1 Договору споживач має право, у тому числі, отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому Договорі; вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку.
Відповідно до п. 6.2 Договору споживач зобов'язується, у тому числі, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору; протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим Договором, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію.
Згідно з п. 7.2 Договору постачальник зобов'язується, у тому числі, нараховувати і виставляти акти споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором; надавати споживачу інформацію про його права та обов'язки, ціни на електричну енергію; публікувати на офіційному веб-сайті детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її у дію.
Відповідно до п. 10.1, 10.2 Договору споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).
Зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 13.1 Договору він вступає в силу з моменту його укладення та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України застосовується до відносин, що виникнуть з 01.01.2020 і діє до 31.12.2020 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Відповідно до п. 13.7 Договору усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Додатком 1 до Договору є Заява-приєднання, у якій зазначені дані споживача, перелік точок комерційного обліку за об'єктами Споживача (додаток 1 до Заяви-приєднання), зазначено початок постачання - 22.01.2020.
Додатком 2 до Договору є комерційна пропозиція № 1.
Пунктом 13.9 Договору встановлено, що зміни до Договору можуть бути внесені у випадках, передбачених ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі». Деталізований порядок зміни ціни передбачено пунктом 13.8. Договору.
Під час дії договору були укладені наступні додаткові угоди:
- Додаткова угода № 1 від 17.03.2020 щодо зменшення суми Договору.
- Додаткова угода № 2 від 27.04.2020 щодо зміни ціни електричної енергії.
- Додаткова угода № 3 від 28.04.2020 щодо зміни ціни електричної енергії.
- Додаткова угода № 4 від 03.08.2020 щодо зміни ціни електричної енергії.
- Додаткова угода № 5 від 18.09.2020 щодо зменшення суми Договору.
- Додаткова угода № 6 від 21.09.2020 щодо зменшення загального обсягу електричної енергії за Договором.
- Додаткова угода № 7 від 07.12.2020 щодо зміни ціни електричної енергії.
- Додаткова угода № 8 від 29.12.2020 щодо зменшення суми Договору.
Позивач зазначив, що повністю виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, додаткових угод, що є плановими обсягами споживання електричної енергії та невід'ємною частиною Договору у листопаді 2020 року, він поставив електричну енергію в повному обсязі, а відповідач взятих на себе зобов'язань за Договором в повному обсязі не виконав, що стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.
Так, відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № РН-0007165 від 08.12.2020 (направлений 09.12.2020 на електронну адресу відповідача, скрін-шот з електронної пошти є в матеріалах справи) та рахунку-фактури № СФ-0007679 від 04.02.2021, направлених на поштову адресу відповідача, позивач поставив відповідачу електричну енергію у листопаді 2020 року в загальній кількості - 29,726 тис.вКт/год. на загальну суму - 70664,92 грн, що підтверджується також актом з огляду на двостороннє затвердження останнього сторонами Договору.
Отже, позивач просить стягнути з відповідача борг за спожиту електричну енергію у листопаді 2020 року в сумі 70664,92 грн.
Крім того, враховуючи п. 7 Комерційної пропозиції, що є невід'ємною частиною Договору, строк оплати яким встановлено 10 днів з моменту отримання рахунків, позивач нарахував пеню за несвоєчасне здійснення розрахунків, 3 % річних та інфляційних збитків за листопад 2020 року з 21 січня 2021 року:
- 1326,16 грн - пені за несвоєчасне здійснення оплати,
- 325,25 грн - 3 % річних за користування грошовими коштами,
- 706,64 грн - інфляційні збитки.
З метою досудового врегулювання спору, позивач направляв на адресу відповідача претензію № 04/0-21(01) від 04.02.2021, проте остання була проігнорована відповідачем.
Відповідно до акту приймання-передачі електричної енергії № РН-0007165 від 08.12.2021 та рахунку-фактури № СФ-0007679 від 04.02.2021, позивач поставив відповідачу електричну енергію у листопаді 2020 року в загальній кількості - 29,726 тис.кВт/год. на загальну суму - 70664,92 грн.
З зазначеною сумою заборгованості за листопад 2020 року відповідач погоджується з огляду на двостороннє підтвердження даного акту підписами уповноважених осіб сторін Договору.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги потрібно задовольнити повністю з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами Договір, укладений сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу та про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Згідно з пунктом 56 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 66 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачальник «останньої надії» - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 затверджено ПРРЕЕ.
Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Отже, матеріалами справи, підтверджено, що позивач - постачальник за Договором, постачав електричну енергію Відповідачу у листопаді 2020 року в загальній кількості 29,726 тис.кВт/год. на суму 70664,92 грн.
З огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення за поставлену електроенергію в листопаді 2020 року вартістю 70664,92 грн та наявність підстав для їх стягнення з відповідача в повному обсязі.
Позивач також заявив до стягнення 1326,16 грн пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.8 Договору пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.
Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 10 комерційної пропозиції № 1 за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3 % річних від суми боргу.
Відповідно до п. 7 комерційної пропозиції № 1 строк оплати рахунку 10 календарних днів з дня отримання рахунків.
Здійснивши перевірку правильності нарахування пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій “ЛігаЗакон” судом встановлено, що нарахування за визначений позивачем період здійснено вірно, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати і 3 % річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Наведена правова викладена у постановах Верховного Суду від 05.07.2018 у справі № 905/978/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17.
В даних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, отже враховуючи факт не виконання відповідачем належним чином обов'язку з оплати товару, отриманого на підставі Договору, суд прийшов до висновку, що позивач має право на стягнення 3 % річних.
Здійснивши розрахунок 3 % річних за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд прийшов до висновку про його обґрунтованість у сумі 325,25 грн.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою інформаційно-пошукової системи «Ліга», суд встановив, що нарахування здійснено позивачем вірно, а тому, позов в цій частині належить задовольнити.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на загальну суму 73002,97 грн, з яких: 70664,92 грн основного боргу, 1326,16 грн пені, 706,64 грн інфляційні збитки, 325,25 грн три відсотки річних.
Відповідно до ст. 129 ГПК України позивачу підлягає відшкодуванню сплачена ним за подання позову сума судового збору за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Виконавчого комітету Стеблівської селищної ради (вул. Партизанська, 4, смт. Стеблів, Звенигородський (до 19.07.2020 Корсунь-Шевченківський) район, Черкаська область, 19451, код ЄДРПОУ 04410976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» (юридична адреса: вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, 18000, поштова адреса: а/с 271, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 36860996) 70664,92 грн основного боргу, 1326,16 грн пені, 706,64 грн інфляційні збитки, 325,25 грн три відсотки річних, 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Чевгуз