18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 червня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1238/20
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача - - не з'явився, відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Новіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бумкорн” про стягнення 137523,57 грн,
Заявлено позов про стягнення 137 523,57 грн. заборгованості по договору поставки №240 від 14.12.2015 з яких: 106 099,81 грн. основний борг, 23 579,79 грн. 10% річні та 7 843,97 грн. інфляційні втрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе грошові зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару.
Ухвалою суду від 01.10.2020 відкрито провадження у справі; постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 27.01.2021 припинено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач відзиву на позов суду не подав.
19.03.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 106099, 81 грн., 10 відсотків річних в сумі 28695, 83 грн. та інфляційні витрати у розмірі 13808, 49 грн., а також витрати на оплату судового збору в сумі 2770,00 грн. і 7500 грн. витрат на правову допомогу.
Заява позивача обґрунтована тим, що відповідач оплату поставленого товару не здійснив, кількість днів прострочення оплати у порівнянні з датою звернення до суду збільшилися, а тому, як вважає позивач, він здійснив донарахування відсотків та інфляційних за порушення строків оплати поставленого товару.
Ухвалою суду від 06.04.2021 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 27 квітня 2021 року.
27.04.2021 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, в якій позивач збільшені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 27.04.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 червня 2021 року.
Представник сторін в судове засідання не з'явились.
Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином через засоби електронної пошти.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.
Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2015 між сторонами був укладений договір поставки №240 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов'язався виробити, поставити та передати поліетиленову продукцію (далі - Товар) товар у власність відповідача (Покупця), а відповідач зобов'язався прийняти його у власність та оплатити на умовах цього Договору.
Згідно п.1.4 цього Договору сторони визнають, що накладна на товар (видаткова накладна), підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, розміру, його кількості та ціни, строків виготовлення та поставки, прирівнюється до Специфікації і є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно п.2.7 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару, що підтверджується підписом уповноважених представників сторони в накладній на товар (видатковій накладній).
За умовами п.3.3 Договору Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар в безготівковій формі, в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах: відстрочення 14 календарних днів від дати (моменту) поставки.
Факт належного виконання позивачем зобов'язань по вказаному Договору підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами:
- видатковою накладною №3749 від 19.11.2018 на суму 101632,44 грн.
- видатковою накладною №44 від 11.01.2019 на суму 36954,00 грн.,
Відповідач оплатив товар частково, борг перед позивачем складав 106 099,81 грн.
Таким чином, станом на час звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним Договором становила 106 099,81 грн.
П.7.2 Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати більше ніж 10 банківських днів покупець сплачує продавцю 10% річних від простроченої суми з дня настання строку оплати товару до дня фактичної оплати.
Відсотки на суму прострочення згідно ст.625 ЦК України у розмірі 10% річних по п.7.2 складають 28 695,83 грн. за період з 04.12.2018 по 16.03.2021.
Розмір втрат внаслідок інфляції, нарахованих позивачем за період з грудня місяця 2018 р. по вересень місяць 2021 р., становить 13 808,49 грн.
За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №240 від 14.12.2015. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином та передав відповідачу Товар, що підтверджується оформленими та підписаними сторонами видатковими накладними.
За отриманий від позивача товар, відповідач здійснив оплату лише частково, що підтверджується платіжними документами, які містяться в матеріалах справи. Борг відповідача складав в сумі 106 099,81 грн.
Факт виконання позивачем належним чином договірних зобов'язань по вищевказаному Договору підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий Товар, який підлягає стягненню, складає 106 099,81 грн.
Судом враховано те, що своєчасне невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару є порушенням зобов'язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.
Відповідач не здійснив повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем Товар за вище вказаними видатковими накладними.
За порушення відповідачем умов грошового зобов'язання згідно п.7.2 Договору та положень ст.625 ЦК України розмір нарахованих 10% річних за період з 04.12.2018 по 16.03.2021 становить 28 695,83 грн.
Суд, дослідивши поданий позивачем розрахунок 10% річних бере до уваги те, що згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Умови зазначеного Договору, які регулюють між сторонами строки та умови розрахунків є чинними і в установленому законом порядку не визнавалися судом недійсними.
Водночас дані умови договору є оспорювані, а не нікчемними (недійсними в силу закону).
Отже, відповідач взяв на себе зобов'язання, що виникає з чинного договору в будь-якому випадку своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений Товар відповідно до його умов, а тому не позбавлений був можливості внести на рахунок позивача кошти, залучені як позику, кредит, тощо.
Прострочення виконання грошового зобов'язання в спірний період не заперечується відповідачем, підтверджується матеріалами справи та наданим суду розрахунком боргу.
Суд вважає, що за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю.
Розрахунок позивача 10% річних на суму прострочення в розмірі 2597453,90 грн. суд вважає вірним та обґрунтованим, і таким що відповідає положенням п.7.2 укладеного сторонами Договору.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір нарахованих позивачем втрат внаслідок інфляції за період з грудня місяця 2018 р. по вересень місяць 2021 р., в сумі 13 808,49 грн. вважає таким, що відповідає положенням ч.2 ст.625 ЦК України.
За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів належного виконання відповідачем зобов'язань по вказаному Договору до суду не подано.
Будь які зауваження чи заперечення відповідача щодо якості, кількості поставленого позивачем Товару відсутні.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного Кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
З огляду на вищевикладені обставини справи і приписи законодавства суд приходить до переконання, що збільшенні позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на оплату судового збору.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 7500 грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
В якості доказів понесених витрат позивач надав суду:
- договір про надання правової допомоги від 27.08.2020 № 15 та Додаткову угоду № 1 до цього Договору;
- платіжне доручення від 28.08.2020 № 11669 на суму 15000,00 грн. про оплату послуг адвокату.
Частиною 1 статті ст. 16 ГПК України, встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 2 названої статті, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 п. 1).
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст.ст.233, 236-241 ГПК України суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бумкорн” (код ЄДРПОУ: 38300039; вул.Журналістів,9А, м.Дніпро, 49051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Новіс” (код ЄДРПОУ: 39720210; вул.Шевченка,180, с.м.т. Вільшанка, Городищенський район, Черкаська область, 19523) - 106 099, 81 грн. (сто шість тисяч дев'яносто дев'ять грн. 81 коп.) боргу, 28 695, 83 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 83 коп.) 10% річних, 13 808, 49 грн. (тринадцять тисяч вісімсот вісім грн. 49 коп.) інфляційних втрат, 2 770,00 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят грн) витрат на оплату судового збору та 7 500 грн. (сім тисяч п'ятсот грн) витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 05.07.2021.
Суддя К.І. Довгань